про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
04 лютого 2020 р. № 400/540/20
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Фульга А. П., ознайомившись з
адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області, вул.Гребеннікова, 1,м.Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область,55600
про:визнання протиправними та скасування розпоряджень від 10.08.2017 р. № 251-р, від 13.04.2018 р. № 117-р,
Законний представник ( ОСОБА_1 ) ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання протиправним та скасування розпорядження Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області від 10.08.2017р. №251-р "Про направлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Миколаївського обласного будинку дитини на повне державне забезпечення" та визнання протиправним та скасування розпорядження Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області від 13.04.2018 р.№117-р "Про надання статусу дитини позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Відповідно до приписів ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовну вимогу про: визнання протиправним та скасування розпоряджень Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області від 10.08.2017р. №251-р та від 13.04.2018 р.№117-р не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як визначено ст. 19 ч. 1 п. 1 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, для віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, необхідна одночасна наявність двох передумов:
- відповідачем у справі повинен виступати суб'єкт владних повноважень, під яким КАС України розуміє орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг і
- відсутність іншого порядку судового провадження щодо такого спору.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 висловлена така правова позиція з приводу розмежування адміністративної та цивільної юрисдикції: "Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень".
Таким чином, при визначенні юрисдикції, суд має враховувати і суть спору, а також за захистом яких прав звертається особа.
Судом встановлено, що фактично позивач заявила вимогу на захист своїх сімейних інтересів (що стосується опіки та піклування, позбавлення батьківської працездатності та усиновлення), адже просить скасувати розпорядження Новобузької державної адміністрації Миколаївської області відносно малолітної дитини - ОСОБА_3 .
Отже, правовідносини, що склалися в даному випадку між сторонами, враховуючи характер спору, суб'єктний склад правовідносин, предмет й підстави заявлених вимог, не мають ознаку публічно-правового спору, та не можуть бути предметом розгляду в адміністративному процесі, оскільки в даному випадку наявний приватноправовий спір, розпорядження Новобузької районної державної адміністрації Миколаївської області від 13.04.2018 №117-р "Про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 " та від 10.08.2017 №251-р "Про направлення малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Миколаївського обласного будинку дитини на повне державне забезпечення" стосується однієї особи і вичерпало свою дію відразу ж після виконання.
Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 18 Сімейного кодексу України одним із способів захисту сімейних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства так як виникла з цивільних правовідносин, що стосуються опіки та піклування, позбавлення батьківської працездатності та усиновлення.
Відповідно ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Пунктом 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст.170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити у відкритті провадження у справі.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у справі надіслати особі, яка подала позовну заяву разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя А. П. Фульга