Іменем України
28 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5272/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання - Полякової В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом адвоката Компанієць Вячеслава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
16 грудня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Компанієць Вячеслава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, управління), в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25.10.2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 18.09.2019.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при зверненні позивача до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільговим умовах ним були надані всі необхідні для призначення пенсії документи. Однак, рішенням управління від 25.10.2019 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пп. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах. Проте, як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 28.10.1986, останній має загальний трудовий стаж 36 років 06 місяців 13 днів, з яких понад 29 років пільгового стажу. Таким чином, у позивача достатньо стажу для призначення відповідної пенсії.
З огляду на зазначене позивач не згоден з прийнятим рішенням відповідача та просить його скасувати.
13 січня 2020 року від представника управління надійшов відзив на позов від 10.01.2020 № 165/07-н-23 (а.с.43-49), в якому зазначено, що управління позовні вимоги не визнає з таких підстав.
18 вересня 2019 року до управління надійшла заява позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1. Відповідно до наданих позивачем документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, загальний стаж роботи становить 36 роки 06 місяці 13 днів, з нього стаж для призначення пенсії на пільгових умовах - 4 роки 00 місяців 00 днів, якого не достатньо для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідач зазначено, що зарахувати періоди роботи на шахті ім. М.В.Фрунзе д-о «Ровенькиантрацит» з 06.07.1987 по 26.10.1987 в якості підземного гірника очисного вибою, з 04.01.1990 по 08.01.1990 в якості підземного гірника, з 27.05.1990 по 01.06.1992 та з 11.11.1992 по 31.12.2003 в якості електрослюсаря підземного до пільгового стажу за записами трудової книжки не має законних підстав, оскільки неможливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах, відсутня атестація робочих місць за умовами праці та відсутні дані про відволікання від роботи (перебування у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, тощо). Також, зарахувати до пільгового стажу вказані періоди роботи не має законних підстав по причині відсутності підтвердження пільгового стажу уточнюючою довідкою підприємства.
Період навчання у Ровеньківському гірничому технікуму з 01.09.1983 по 01.07.1987 не може бути зараховано до підземного пільгового стажу за Списком №1 по причині не підтвердження уточнюючою довідкою підприємства факту пільгової роботи після закінчення навчання за набутою професією.
Період проходження строкової військової служби з 11.11.1987 по 03.12.1989 не підлягає зарахуванню до підземного пільгового стажу за Списком № 1, у зв'язку з відсутністю підтвердженого згідно чинного законодавства пільгового стажу на момент призову на строкову військову службу.
Таким чином, рішення про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням віку, передбаченого пп.1 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” прийнято за наявними на час прийняття рішення документами наданими особисто позивачем.
Ухвалою суду від 21.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін (а.с.1,2).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.
18.09.2019 позивач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на пільгових умовах за списком № 1 згідно з Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенеійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (а.с.52 з.б.).
Відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 , виданого Ровеньківським МС УДМСУ у Луганській області 20.12.2013, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент звернення до відповідача досяг 51 року (а.с.10,11).
За результатами розгляду заяви позивача від 18.09.2019 управлінням винесено рішення від 25.10.2019 № 16 "Про відмову в призначенні пенсії" ОСОБА_1 (а.с.8,9).
Відповідно до зазначеного рішення до пільгового стажу позивача не зараховані такі періоди:
- періоди роботи на шахті ім. М.В.Фрунзе д-о «Ровенькиантрацит» з 06.07.1987 по 26.10.1987 на посаді підземного гірника очисного вибою, з 04.01.1990 по 08.01.1990 на посаді підземного гірника, з 27.05.1990 по 01.06.1992 та з 11.11.1992 по 31.12.2003 на посаді електрослюсаря підземного, оскільки за записами трудової книжки неможливо визначити повну зайнятість протягом робочого дня на підземних роботах, відсутня атестація робочих місць за умовами праці та відсутні дані про відволікання від роботи (перебування у відпустках без збереження заробітної плати, в учбових відпустках, участь у страйках, тощо), а також позивачем не надано уточнюючої довідки підприємства.
- період навчання у Ровеньківському гірничому технікуму з 01.09.1983 по 01.07.1987, оскільки позивачем не підтверджено уточнюючою довідкою факт пільгової роботи після закінчення навчання за набутою професією;
- період проходження строкової військової служби з 11.11.1987 по 03.12.1989, оскільки відсутнє підтвердження пільгового стажу на момент призову на строкову військову службу.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що згідно даних, наявних в трудовій книжці та реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування загальний стаж позивача складає 36 років 6 місяці 13 днів, з них стаж для призначення пенсії на пільгових умовах становить 04 роки 00 місяців 00 днів.
Отже, спірними періодами стажу позивача, в зарахуванні якого позивачу відмовлено, є періоди роботи шахті ім. М.В.Фрунзе д-о «Ровенькиантрацит» з 06.07.1987 по 26.10.1987, з 04.01.1990 по 08.01.1990, з 27.05.1990 по 01.06.1992 та з 11.11.1992 по 31.12.2003, а також період навчання у Ровеньківському гірничому технікуму з 01.09.1983 по 01.07.1987 та період проходження строкової військової служби з 11.11.1987 по 03.12.1989.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить наступні записи щодо спірних періодів (а.с.13-17):
шахта ім. М.В.Фрунзе д-о "Ровенькиантрацит":
- 15.05.1986 прийнято на посаду гірника очисного вибою з повним иробочим днем під землею (запис № 1);
- 31.10.1986 звільнено у зв'язку з закінченням виробничої практики (запис № 2);
- 31.03.1987 прийнято на посаду гірника очисного вибою 4 розряду підземним з повним иробочим днем під землею (запис № 3);
- 03.05.1987 звільнено у зв'язку з закінченням виробничої практики (запис № 2);
- 06.07.1987 прийнято на посаду гірника очисного вибою 4 розряду підземним з повним иробочим днем під землею (запис № 5);
- 26.10.1987 звільнено у зв'язку з призовом в лави Радянської Армії (запис № 6);
- з 11.11.1987 по 03.12.1989 служба у лавах Радянської Армії (записи № 7 та № 8);
- 04.01.1190 прийнято на посаду гірника підземного з повним робочим днем під землею (запис № 9);
- 08.01.1990 направлено на курси електрослюсаря підземного (запис № 10);
- 24.04.1990 прийнято учнем підземного електрослюсаря з повним робочим днем під землею (запис № 11);
- 24.05.1990 переведено на посаду електрослюсаря 3 розряду підземним з повним робочим днем під землею (запис № 12);
- 12.02.1991 присвоєно 4 розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею (запис № 13);
- 11.11.1992 переведено електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею(запис № 16);
- 01.06.1997 присвоєно 5 розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею (запис № 17);
- 19.05.1997 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (запис №18);
Шахта ім. Фрунзе перейменована в ДВАТ "Шахта ім. Фрунзе" ДХК "Ровенькиантрацит"
- 05.06.2002 за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (запис №19);
- 01.10.2005 призначено начальником енергоцеха (запис № 20);
- 29.12.2011 звільнено за переводом у відокремлений підрозділ "Шахта імені М.В.Фрунзе" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (запис № 21);
- 30.12.2011 прийнято начальником енергоцеха відокремленого підрозділу "Шахта імені М.В.Фрунзе" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (запис № 22);
- 01.04.2013 переведено на посаду машиніста підйомних машин підзменим з повним робочим днем під землею (запис № 23);
- 01.01.2013 продовжено роботу в ВП "Шахтоуправління Ясенівське" ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (запис № 24);
- за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (запис № 25);
- 21.03.2017 звільнено за власним бажанням (запис № 26).
Зазначені записи завірені печатками підприємств та підписами відповідальних осіб, а також внесені відомості про документи на підставі яких зроблені відповідні записи.
Також, для підтвердження періоду навчання у Ровеньківському гірничому технікумі позивачем надано диплом серії НОМЕР_3 , в якому зазначено, що ОСОБА_1 в 1983 році вступив до Ровеньківського гірничого технікуму та в 1987 році закінчив повний курс Ровеньківського гірничого технікуму по спеціальності "підземна розробка вугільних родовищ" та рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 01.06.1987 присвоєно кваліфікацію гірничого-техніка (а.с.18).
Для підтвердження періоду проходження строкової військової служби у лавах Радянської Армії в період з 11.11.1987 по 03.12.1989 позивачем надано військовий квиток серії НОМЕР_4 (а.с.19-23).
Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.
Згідно статті 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення” особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” (яка була чинною у спірний період трудового стажу), затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, у розділі I “Гірничі роботи” Списку № 1 передбачена посада електрослюсаря.
Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.
При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991 р., то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 р. або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994 р., то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 р. або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003 р., то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. № 162.
Записи у трудовій книжці позивача містять повну інформацію щодо періодів його роботи з 06.07.1987 по 26.10.1987, з 04.01.1990 по 08.01.1990, з 27.05.1990 по 01.06.1992 та з 11.11.1992 по 31.12.2003 на посадах підземного гірника та підземного електрослюсаря, які належить до посад за Списком № 1, стаж роботи на яких підлягає зарахуванню до пільгового стажу при вирішенні питання щодо пенсійного забезпечення особи, а також про проведення атестації робочого місця позивача.
Суд зазначає, що згідно із п. 4.2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
При цьому, положеннями п. 4.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, изначено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
В той же час, як передбачено пунктом 4.5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, якщо ж атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, пунктом 2 якого визначено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Суд зазначає, що атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та розробленими на його виконання Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 р. № 41.
З аналізу вище вказаних нормативних актів вбачається, що атестація робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Порядок та умови проведення такої атестації набули чинності з 21.08.1992.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що управлінням неправомірно відмовлено в зарахуванні пільгового стажу позивача за періоди роботи з 06.07.1987 по 26.10.1987, з 04.01.1990 по 08.01.1990, з 27.05.1990 по 01.06.1992 на посадах підземного гірника та підземного електрослюсаря, оскільки у ці періоди для підтвердження пільгового стажу не потрібно було проводити атестацію робочого місця, а записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за ці періоди.
Крім того, відповідачем неправомірно відмовлено в зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи та з 11.11.1992 по 31.12.2003 на посаді підземного електрослюсаря, оскільки записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про його роботу на пільгових умовах за цей період, а також підтверджують проведення атестації робочого місця позивача.
Отже, позивач має право на зарахування періоду роботи 06.07.1987 по 26.10.1987, з 04.01.1990 по 08.01.1990, з 27.05.1990 по 01.06.1992 та з 11.11.1992 по 31.12.2003 на посадах підземного гірника та підземного електрослюсаря до пільгового стажу за Списком № 1 на підставі записів його трудової книжки, які відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.
Крім того суд зазначає, що згідно із абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Час проходження строкової військової служби, який зараховується до пільгового стажу, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно якої військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 11.11.1987 по 03.12.1989 проходив службу у лавах Радянської армії та на момент призову на строкову військову службу займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Тому позивач мав право на зарахування періоду проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Отже, період проходження строкової військової служби з 11.11.1987 по 03.12.1989 підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Також, суд зазначає, що абзацом 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.
Таким чином, зарахування періоду навчання до пільгового стажу у повній мірі залежить від того, чи була особа працевлаштована протягом трьох місяців після закінчення навчання на роботу за набутою професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.
Судом встановлено, що в період з 01.09.1983 по 01.07.1987 позивач навчався у Ровеньківському гірничому технікумі та 01.07.1987 рішенням Державної кваліфікаційної комісії йому присвоєно кваліфікацію гірничого-техніка, а 06.07.1987 позивача було прийнято на роботу на Шахту ім. Фрунзе д-о "Ровенькиантрацит" на посаду гірничого очисного забоя 4 розряду підземного з повним робочим днем під землею.
Отже, позивач працевлаштувався протягом трьох місяців після закінчення навчання на роботу за набутою професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, тому позивач мав право на зарахування періоду навчання в Ровеньківському гіричому технікумі до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Отже, період навчання в Ровеньківському гіричому технікумі з 01.09.1983 по 01.07.1987 підлягає зарахуванню позивачу до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25.10.2019 № 16 "Про відмову в призначенні пенсії" ОСОБА_1 протиправним, а тому воно підлягає скасуванню.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, територіальний орган Пенсійного фонду має виключну компетенцію у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії. Повноваження територіального органу Пенсійного фонду у питаннях зарахування періодів роботи до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, є дискреційними. Відповідно суд не повноважний втручатися до таких повноважень і не може підміняти територіальний орган Пенсійного фонду, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, у питаннях призначення (переведення з одного виду пенсії на інший) та перерахунку пенсії.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Частиною четвертою цієї статті визначено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на пенсію за пільговими умовами, періоди роботи на шахті ім. М.В. Фрунзе д-о "Ровенькиантрацит": з 06.07.1987 по 26.10.1987 на посаді гірника очисного забоя, з 04.01.1990 по 08.01.1990 на посаді гірника підземного, з 27.05.1990 по 01.06.1992 та з 11.11.1992 по 31.12.2003 на посаді електрослюсаря підземного, а також періоди навчання в Ровеньківському гіричому технікумі з 01.09.1983 по 01.07.1987 та період проходження строкової військової служби з 11.11.1987 по 03.12.1989, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2019 про призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 11.12.2019 № 68 (а.с.2), оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги адвоката Компанієць Вячеслава Валерійовича в інтересах ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовільнити.
Визнати противоправним та скасувати рішення Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25.10.2019 № 16 "Про відмову в призначенні пенсії" ОСОБА_1 .
Зобов'язати Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ЄДРПОУ: 41247405; місцезнаходження: 92400, Луганська область, смт. Марківка, вул. Центральна, 20) зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 : РНОКПП: НОМЕР_5 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) період роботи на шахті ім. М.В. Фрунзе д-о "Ровенькиантрацит": з 06.07.1987 по 26.10.1987 на посаді гірника очисного забоя, з 04.01.1990 по 08.01.1990 на посаді гірника підземного, з 27.05.1990 по 01.06.1992 та з 11.11.1992 по 31.12.2003 на посаді електрослюсаря підземного, а також періоди навчання в Ровеньківському гіричому технікумі з 01.09.1983 по 01.07.1987 та період проходження строкової військової служби з 11.11.1987 по 03.12.1989, а також повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2019 про призначення пенсії за Списком № 1 відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03 лютого 2020 року.
Суддя В.С. Шембелян