Іменем України
20 січня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4604/19
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шембелян В.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Полякової В.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
22 жовтня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - відповідач, управління, УПФУ в м. Сєвєродонецьку), в якій позивач просить суд:
- визнати противоправною бездіяльність та відмову управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо зарахування до стажу роботи суддею та про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на призначення та перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, наступні періоди:
стаж роботи на посаді юрисконсульта Сєвєродонецького котельно-механічного заводу з 15.1 1.1983 до 22.05.1989,
стаж роботи на посаді завідуючого відділом по обліку та розподілу житлової площі Сєвєродонецького міськвиконкому (Сєвєродонецька міська рада) з 23.05.1989 до 26.04.1993,
стаж роботи на посаді головного спеціаліста юридичного відділу Сєвєродонецької міської ради період з 09.12.2004 року до 09.04.2008;
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від заробітку працюючого судді на відповідній посаді, з 03 квітня 2019 року з урахуванням раніше здійснених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 02 лютого 2017 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з наступними перерахунками. Розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді. 03.04.2019 позивач звернулася до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою про перерахунок грошового утримання судді у відставці з 80 до 90 відсотків суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді з зарахуванням до стажу роботи суддею періодів роботи: на посаді юрисконсульта Сєвєродонецького котельно-механічного заводу з 15.11.1983 по 22.05.1989 та на посаді завідуючого відділом з обліку та розподілу житлової площі виконкому Сєвєродонецької міської ради з 23.05.1989 до 26.04.1993.
Листом № 10067/02-22 від 22 квітня 2019 року, який отримано позивачем 23 квітня 2019 року, відповідач відмовив їй в здійсненні такого перерахунку, посилаючись на ті обставини, що законодавство, чинне на момент її звільнення у відставку, не передбачало зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж роботи на інших посадах, а норма статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402 від 02.06.2015 (в редакції змін, внесених Законом України від 12 липня 2018 року №2509-VІІІ,) зворотної сили не має.
Крім того, позивач посилається на бездіяльність відповідача під час призначення їй щомісячного довічного грошового утримання судді, що полягає в неврахуванні до суддівського стажу періоду її роботи на посаді головного спеціаліста юридичного відділу Сєвєродонецької міської ради з 09.12.2004 до 09.04.2008, оскільки вперше безстроково позивача було обрано суддею постановою Верховної Ради України 20 березня 2008 року.
Позивач вважає дії відповідача противоправними та просить суд поновити її порушене право на отриманння щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у більшому розмірі з посиланням на вимоги чинного законодавства та практику Верховного Суду в справах № 9901/938/18 та № 9901/805/18. В позовній заяві просила суд розглянути справу за її відсутності.
Представник відповідача надав відзив на позов від 11.11.2019 № 24274/07-20 а.с.64-66), в якому зазначено, що управління позовні вимоги не визнає та заперечує проти них з таких підстав.
02.02.2017 позивач звернулась до управління із заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Згідно з розпорядженням № 112967 від 09.02.2017 позивачу було призначено з 02.02.2017 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 становить 80% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.
03.04.2019 позивач звернулася до управління із заявою довільної форми з вимогою зарахувати до стажу роботи суддею календарний період роботи: на посаді юрисконсульта Сєвєродонецького котельно-механічного заводу з 15.11.1983 по 22.05.1989 та на посаді завідуючого відділом з обліку та розподілу житлової площі виконкому Сєвєродонецької міської ради з 23.05.1989 до 26.04.1993 та здійснити перерахунок грошового утримання судді у відставці з 80% до 90% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.
На заяву позивача було надано обґрунтовану відповідь з роз'ясненнями № 10067/02-22 від 22.04.2019. На момент виходу судді ОСОБА_1 у відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання мав чинність Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ (далі - Закон №1402).
Розрахунок стажу роботи судді позивача для відставки здійснено на підставі вимог статті 137 Закону №1402 в редакції чинній на час прийняття рішення про відставку позивача повноважними органами.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12 липня 2018 року №2509-VІІІ внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», де статтю 137 доповнено частиною другою такого змісту: «До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді». Вказана норма набрала чинності лише 05 серпня 2018 року і зворотної сили не має.
Отже, позивач реалізувала своє право на відставку 01.02.2017 року, тобто до внесення змін Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 12 липня 2018 року № 2509-VІІІ.
Також управління звертає увагу суду, що листом від 05 листопада 2018 року Вищою радою правосуддя, Верховним судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України було надано роз'яснення стосовно проведення перерахунку стражу роботи на посаді судді у зв'язку з набранням чинності Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VШ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». Згідно з яким, суди, враховуючи положення ч.2 ст.137 та абз.4 п.34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII, видають накази про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді з 05 серпня 2018 року. Таким чином, оскільки обчислення стажу судді ОСОБА_1 для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснювалось у 2017 році, тобто до внесення змін до ст.137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ, підстави для перегляду її стажу для довічного грошового утримання судді у відставці відсутні. Управління, розглядаючи заяву позивача, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судові засідання представник відповідача не з'явився, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.
Ухвалою суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (а.с.1,2).
Ухвалою суду від 18.11.2019 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні (а.с.70,71).
Ухвалою суду від 03.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів (а.с.83).
Ухвалою суду від 17.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.90).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-79 КАС України, суд встановив такі обставини справи.
Рішенням Вищої ради правосуддя України від 24.01.2017 № 24/0/15-17 звільнено позивача ОСОБА_1 з посади судді Луганського окружного адміністративного суду у відставку у зв'язку з поданням заяви про відставку. В самому рішенні зазначено, що суддя Ковальова Т.І. має достатній для відставки стаж роботи відповідно до вимог статей 116, 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (а.с.55 з.б.).
Наказом Луганського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 № 4/С-ос, на виконання зазначеного рішення, суддю ОСОБА_2 Т.І. відраховано зі штату (а.с.30).
02.02.2017 позивач звернулася до управління із заявою про призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці, складеною за формою, передбаченою Додатком 1 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (а.с.67).
Згідно з розпорядженням управління № 112967 від 09.02.2017 позивача взято на облік та призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 02.02.2017 у розмірі 80 % суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді (а.с.68).
03.04.2019 позивач звернулася до УПФУ в м. Сєвєродонецьку з заявою, складеною в довільній формі, в якій просила перерахувати її грошове утримання судді у відставці з 80% до 90% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді та зарахувати до стажу роботи суддею періодів роботи: на посаді юрисконсульта Сєвєродонецького котельно-механічного заводу з 15.11.1983 по 22.05.1989 та на посаді завідуючого відділом з обліку та розподілу житлової площі виконкому Сєвєродонецької міської ради з 23.05.1989 до 26.04.1993 (а.с.53).
Листом управління від 22.04.2019 № 10067/02-22 УПФУ в м. Сєвєродонецьку позивачу повідомлено, що, оскільки обчислення стажу судді для призначення довічного грошового утримання позивачу як судді у відставці здійснювалось у 2017 році, тобто до внесення змін до статті 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402 від 02.06.2015, підстави для перегляду стажу та довічного грошового утримання судді у відставці відсутні (а.с.54).
На вимогу ухвали суду від 18.11.2019 відповідач надав письмові пояснення щодо порядку розгляду заяви позивача, в яких зазначено, що оскільки позивач звернулася до відповідача з заявою в довільній формі, відповідь їй була надана також в довільній формі. Її заява від 03.04.2019 в Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1, управлінням не розглядалася, відповідне рішення на її підставі не приймалося (а.с.76,77).
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить наступні записи щодо періодів її роботи:
Сєвєродонецький котельно-механічний завод:
- 15.11.1983 прийнято на посаду юрисконсульта (наказ № 73-к від 11.11.1983, запис № 14);
- 01.01.1988 у зв'язку з введенням нових умов оплати праці та у відповідності до Кваліфікаційного довідника посад випуск № 1, 1987, встановлена посада юрисконсульта (наказ № 04 від 08.01.1988, запис № 15);
- 22.05.1989 звільнено у зв'язку з переводом для роботи в міськвиконкомі за згодою між керівниками підприємств (наказ № 30 від 22.05.1989, запис № 16);
Сєвєродонецький міськвиконком:
- з 23.05.1989 прийнято за переводом на посаду завідуючого відділу по обліку та розподілу житлової площі (розпорядження № 24 від 23.05.1989, запис № 17);
- 26.04.1993 звільнено за переводом у Міський народний суд відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України (розпорядження № 35 від 23.04.1993, запис № 18);
Управління юстиції Луганської обласної державної адміністрації:
- 26.04.1993 обрана народним суддею Сєвєродонецького міського народного суду (наказ № 39 від 26.04.1993, запис № 19);
- Управління юстиції Луганської обласної державної адміністрації реорганізовано в управління юстиції в Луганській області (наказ МЮ № 136 від 19.05.1994, запис №20);
- 18.09.1996 присвоєно 3 кваліфікаційний клас (рішення кваліфікаційної комісії суддів, запис № 21);
- 18.03.1993 прийнято присягу судді (запис № 22);
- 12.10.2001 присвоєно 2 кваліфікаційний клас (рішення кваліфікаційної комісії суддів, запис № 23);
- Відповідно до ст. 119 Закону України «Про судоустрій України» організаційне забезпечення діяльності судів покладається на Державну судову адміністрацію (Закон України від 07.02.02 № 3018-ІІІ);
- 17.01.2000 відповідно до Указу Президента України від 28 грудня 1999 року № 1623/99 приступила до виконання обов'язків заступника голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області (наказ начальника управління юстиції від 19.01.2000 № 6, запис № 24);
- 18.10.2004 відповідно до Указу Президента України від 05 жовтня 2004 року № 1172/2004 звільнена з посади заступника голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області за власним бажанням (наказ начальника територіального управління від 13.10.2004 № 376, запис № 25).
Сєвєродонецька міська рада:
- 09.12.2004 призначено на посаду головного спеціаліста юридичного відділу міської ради за підсумками конкурсу (розпорядження міського голови від 09.12.04 № 151-К, запис № 26);
- 09.12.2004 складено Присягу посадової особи місцевого самоврядування (запис № 27);
- 09.12.2004 встановлено 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування (розпорядження міського голови від 09.12.04 № 151-К, запис № 28);
- 09.04.2008 звільнено з займаної посади у зв'язку з переведенням до місцевого Луганського окружного адміністративного суду (розпорядження міського голови від 03.04.2008 № 60-К, запис № 29).
Луганський окружний адміністративний суд:
- 10.04.2008 обрана на посаду безстроково відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20.03.2008 № 237-VІ (наказ від 26-ос від 10.04.2008, запис № 30);
- 01.02.2017 відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя України від 24.01.2017 № 24/0/15-17 відрахована зі штату суду у зв'язку з поданням заяви про відставку (наказ від 01.02.2017 № 4/С-ос, запис № 31).
Розрахунок стажу судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.02.2017 № 7, виданий Луганським окружним адміністративним судом, містить наступні періоди роботи позивача:
- з 26.04.1993 по 16.01.2000 на посаді народного судді Сєвєродонецького міського народного суду;
- з 17.01.2000 по 18.10.2004 на посаді заступника голови Сєвєродонецького міського суду Луганської області;
- з 10.04.2008 по 01.02.2017 на посаді судді Луганського окружного адміністративного суду.
Усього її стаж роботи станом на 01.02.2017 становить 20 років, 3 місяці, 15 днів (а.с.57).
Цей розрахунок було додано до подання голови Луганського окружного адміністративного суду про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 02.02.2017 №02-02/30/2017 разом з іншими документами, необхідність подання яких передбачена вимогами Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (надалі Порядок), складеними за формою, передбаченими Додатками до цього порядку (а.с.56).
До вказаного подання також було додано довідку №5 від 02.02.2017 Луганського окружного адміністративного суду, згідно з якою кваліфікаційне оцінювання судді Ковальовій Т.І. відповідно до вимог статті 83 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII не проводилось (а.с.55).
Таким чином, рішення про призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці приймалося відповідно до вимог Порядку на підставі наданих пенсійному органу документів, що підтверджують стаж роботи позивача на посаді судді.
Спірними питаннями цієї справи є:
визначення порядку розгляду заяви позивача від 03.04.2019, складеної в довільній формі, в якій заявлені вимоги про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
наявність в позивача права на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із зміною порядку обчислення стажу судді, які впливають на розмір цієї виплати в процентному відношенні до суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді, які відбулися після її виходу у відставку.
Суд вирішує справу на підставі таких вимог чинного законодавства.
Відповідно до вимог частин 1-2 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України підставою для звільнення судді є подання заяви про відставку.
Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя України відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 131 Конституції України в редакції Закону № 1401-VIII від 02.06.2016.
В рішення Вищої ради правосуддя України від 24.01.2017 № 24/0/15-17, яким звільнено позивача ОСОБА_1 з посади судді Луганського окружного адміністративного суду у відставку зазначено, що суддя Ковальова Т.І. має достатній для відставки стаж роботи відповідно до вимог статей 116, 137 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Кількість такого стажу позивача в самому рішенні не зазначена.
Відповідно до вимог частини 1 статті 16 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII (Закон № 1402) в редакції станом на 01.01.2017 суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Станом на час звільнення позивача у відставку стаття 137 Закону № 1402 передбачала, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
В абзаці 4 пункту 34 Розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло
на день їх призначення (обрання).
Відповідно до вимог частини другої статті 137 Закону №1402 до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення судді. Вказана норма набрала чинності 05 серпня 2018 року.
Дійсно, листом від 05 листопада 2018 року Вищою радою правосуддя, Верховним судом, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Радою суддів України, Державною судовою адміністрацією України, Національною школою суддів України було надано роз'яснення стосовно проведення перерахунку стражу роботи на посаді судді у зв'язку з набранням чинності Законом України від 12 липня 2018 року № 2509-VШ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».
Згідно з цим роз'ясненням, суди, враховуючи положення ч.2 ст.137 та абз.4 п.34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402, видають накази про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді з 05 серпня 2018 року (а.с.96-102).
Однак, це роз'яснення надане стосовно застосування вказаних норм законодавства для перерахунку стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, що прямо зазначено в абзаці першому цього листа.
Суд звертає увагу на ту обставину, що норми Закону № 1402 не містили й не містять визначення таких понять, як «стаж роботи судді, який дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років», «стаж роботи судді, який дає право на відставку» та «стаж роботи судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці», а лише загальне поняття «стаж роботи на посаді судді», порядок обчислення якого передбачають положення ч.2 ст.137 та абз.4 п.34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402.
Велика Палата Верховного Суду стосовно застосування зазначених положень для обчислення стажу роботи судді, що надає право на відставку, законодавства дійшла таких висновків, що викладені в постанові від 30.05.2019 у справі № 9901/805/18 (провадження № 11-1481заі18).
Частину другу статті 137 Закону №1402 потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Тому, правильним є зарахування до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого визначена частиною першою статті 7 Закону №2862 - тобто трьох років (якщо суддю було обрано (призначено) під час дії відповідної редакції цієї норми).
Отже, зазначений час роботи в сфері права має передувати призначенню (обранню) судді на посаду повноважним органом.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з урахуванням висновків, викладених в листі від 05 листопада 2018 року та в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, а саме: що положення ч.2 ст.137 та абз.4 п.34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 застосовуються як до стажу роботи судді, який дає право на одержання доплати до посадового окладу за вислугу років, так і до стажу, який дає право на відставку судді, суд дійшов висновку, що зазначені положення застосовуються і до стажу, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Конституційний суд неодноразово наголошував на тому, що гарантії незалежності суддів мають бути рівними.
Як вказано Конституційним Судом України у рішенні від 11.10.2005 року № 3-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим, будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.
Також Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, статті 138 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) вказано, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).
Звуження змісту таких гарантій незалежності суддів загрожує звуженню гарантії судової влади в цілому (рішення Великої палати Конституційного Суду України 4 грудня 2018 року № 11-р/2018, справа № 1-7/2018(4062/15).
Зазначений висновок суду відповідає принципу рівності всіх перед законом і недопущення дискримінації згрдно з вимогами статті 24 Конституції України, статті 14 Європейської конвенції з прав людини.
Жодна норма Закону №1402 не містить заборон для застосування положень ч.2 ст.137 та абз.4 п.34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 для обчислення стажу роботи на посаді судді, який надає право для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, так само як і для перерахунку розміру цих виплат у зв'язку з зазначеними змінами в законодавстві суддям, які вже перебувають у відставці, станом на день набрання чинності зазначеними змінами в законодавстві.
Отже, положення ч.2 ст.137 та абз.4 п.34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 покращили з 05 серпня 2018 року правове становище суддів на відповідних посадах, надавши можливість зараховувати до стажу їх роботи на посаді судді (який в тому числі надає право на обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям, які ідуть у відставку, не пройшовши кваліфікаційне оцінювання) стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення (обрання) на посаду судді станом на дати обрання їх на ці посади.
Позивач як суддя у відставці, яка не пройшла кваліфікаційного оцінювання на момент звільнення у відставку, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання відповідно до вимог абзацу другого пункту 25 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402, в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (надалі Закону № 2453). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону № 2453.
Як встановлено судом, розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (80% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді) здійснювався під час призначення позивачу цієї виплати на підставі розрахунку стажу судді ОСОБА_1 , який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 7, виданого Луганським окружним адміністративним судом 02.02.2017. До вказаного розрахунку включено лише стаж трудової діяльності позивача на посаді судді (20 років, 3 місяці, 15 днів).
З зазначених вище підстав, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для перерахунку стажу позивача на підставі зазначених змін в законодавстві з 05 серпня 2018 року та зарахування до раніше обчисленого стажу роботи на посаді судді (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення (обрання) на посаду судді станом на дати обрання її на ці посади.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N 2862-XII (Закону №2862)) в первинній редакції станом на 26.04.1993 - дату обрання позивача на посаду народного судді Сєвєродонецького міського народного суду - право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону мав громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Відповідно до редакції норми частини першої статті 7 Закону №2862 в редакції станом на 10.04.2008 - дату обрання позивача на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду - міг бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Оскільки, як встановлено судом, в трудовій діяльності позивача на посаді судді була перерва з 18.10.2004 по 10.04.2008, вона заново двічи проходила процедуру обрання на ці посади:
- 26.04.1993 була обрана народною суддею Сєвєродонецького міського народного суду Луганської області;
- 10.04.2008 обрана на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду безстроково.
Тому, відповідно до зазначеної практики Великої Палати Верховного Суду наявні з 05 серпня 2018 року правові підстави для зарахування до стажу роботи на посаді судді позивача також стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) у сфері права, вимога щодо якого визначена частиною першою статті 7 Закону №2862, чинною під час проходження позивачем обох процедур обрання на ці посади.
Оскільки право позивача бути обраною на посаду судді було реалізовано нею двічи, то зараховано має бути всього п'ять років (по три роки стажу професійної діяльності у сфері права, який передував обранню на кожну з цих посад і надавав для цього право), а саме:
- два роки з наявного в позивача стажу роботи на посаді юрисконсульта Сєвєродонецького котельно-механічного заводу (15.1 1.1983 до 22.05.1989),
- три роки зі стажу роботи на посаді головного спеціаліста юридичного відділу Сєвєродонецької міської ради (09.12.2004 - 09.04.2008).
Таким чином, з 05 серпня 2018 року позивач має право на зарахування до її стажу роботи на посаді судді п'яти років додатково до наяного в неї стажу стаж трудової діяльності позивача на посаді судді 20 років, 3 місяці, 15 днів, всього 26 років, 3 місяці, 15 днів, що є підставою для збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання відповідно до вимог абзацу другого пункту 25 Розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1402 до 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону № 2453.
Суд звертає увагу на ту обставину, що позивач не оспорює розміру призначеного їй грошового утримання, в тому числі доплати за вислугу років, а просить лише суд визнати її право на перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до вимог частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог.
Право на перерахунок призначеного розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці передбачено нормами Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1 та від 07.06.2019 № 6-1) (надалі Порядок).
Станом на момент звернення позивача до відповідача з заявою від 03.04.2019 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці була чинною редакція Порядку від 20.03.2017 № 5-1, який передбачав, що:
- заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа) (п.1 розділу І Порядку);
- заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання (п.1 розділу ІІ Порядку);
- звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (п.3 розділу ІІ Порядку);
- перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою (п.4 розділу ІІ Порядку);
- до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди (п.2 розділу ІІІ Порядку);
- при прийманні документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення наданих документів (п.1 розділу ІV Порядку).
Отже, для заяви про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці Порядком дійсно передбачена певна форма, визначена додатком 1 до цього порядку.
Однак, зі змісту самої заяви позивача від 03.04.2019 можно встановити, що вона звернулася саме за перерахунком призначеного їй щомісячного довічного утримання судді у відставці.
Верховний Суд в своїй практиці неодноразово наголошував, що пенсійним органам слід розглядати по суті вимог заяви про перерахунок призначених ним виплат, навіть якщо заява подана не за визначеною чинними нормативними актами формою, оскільки надмірний формалізм в такому випадку призводить до істотного порушення прав верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій (постанова від 27 листопада 2019 року в справі №748/696/17, провадження №К/9901/16284/18).
Тому, застосовуючи практику Верховного Суду до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не розглядав заяву позивача від 03.04.2019 в Порядку в редакції від 20.03.2017 № 5-1, оскільки позивач звернулася до нього, подавши заяву не за встановленою цим порядком формою. Про це представник відповідача прямо повідомляє суд в письмових поясненнях (а.с.77), в яких він також визнає, що заява містить вимоги про перерахунок призначеного позивачу щомісячного довічного грошового утримання.
За таких обставин дії відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за її заявою від 03.04.2019 листом від 22.04.2019 №10067/0202 без її розгляду у визначеному чинним законодавством порядку визнаються судом протиправними.
Належним способом відновлення (захисту) порушеного права позивача на розгляд її заяви в зазначеному порядку є зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача відповідно до вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 в редакції, чинній на час зідйснення такого розгляду (вчинення процесуальної дії) та прийняти рішення за змістом звернення (здійснення перерахунку або відмови в здійсненні такого перерахунку).
З урахуванням вимог пункту 1 розділу ІV Порядку відповідач, діючи добросовісно, безсторонньо розсудливо (відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України), як орган, що призначає щомісячне довічне утримання і вирішує питання щодо наявності підстав для перерахунку цих виплат, здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення наданих документів, мав розглянути заяву позивача по суті звернення або повідомити позивачу при прийнятті її заяви, що Порядком передбачена певна форма заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої необхідно додати передбачені Порядком документи на підтвердження наявності підстав для перерахунку.
Тому для відновлення порушеного права позивача є необхідним також зобов'язання відповідача надати позивачу можливість додати до заяви, передбачені чинним на час її розгляду Порядком, документи.
Згідно з вимогами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до вимог частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Як встановлено судом відповідач допустив фактично бездіяльність (нерозгляд заяви позивача в передбаченому чинним законодавством порядку), тому, враховуючи дискреційні повноваження відповідача щодо здійснення такого розгляду і прийняття рішення за його результатом, суд на підставі положення абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України зобов'язує відповідача вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням встановлених фактів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Відповідно до квитанції № 67 від 08.07.2019 позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 769,00 грн (а.с.3).
Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 384,50 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовільнити частково.
Визнати противоправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за її заявою від 03.04.2019.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ: 21792459; місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) надати можливість ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) додати до її заяви від 03.04.2019 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці документи відповідно до вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1 та від 07.06.2019 № 6-1).
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ: 21792459; місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 03.04.2019 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанов правління Пенсійного фонду України від 20.03.2017 № 5-1 та від 07.06.2019 № 6-1) та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,50 грн (триста вісімдесят чотири гривні 50 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30 січня 2020 року.
Суддя В.С. Шембелян