ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" лютого 2020 р. справа № 300/2359/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 287532,49 грн, -
Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення заборгованості на суму 287532,49 грн.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом у розмірі 287532,49 грн, з яких по платежах: орендна плата з фізичних осіб - 54999,32 грн, єдиного податку з фізичних осіб - 144302,18 грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) - 88230,99 грн. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, самостійно визначених платником у податкових деклараціях, та нарахованих позивачем податковими повідомленнями-рішеннями за результатами перевірки. Податковий борг відповідача станом на день звернення позивача до суду ним не сплачена, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 1-2).
Поштове відправлення з відміткою судова повістка, із ухвалою суду, 06.12.2019 направлене відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яке повернулося до суду з зазначенням причини повернення "немає вдома". В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у десятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши та оцінивши докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 16.08.2002 зареєстрований, як фізична особа - підприємець, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 49-54) та перебуває на обліку в контролюючому органі, як платник податків.
Відповідно до частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).
Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних податків належить податок на додану вартість.
Стаття 10 Податкового кодексу України визначає перелік податків та зборів, які належать до місцевих. Так, до місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються Главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Згідно пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291, підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 вказаного Кодексу юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Приписами підпункту 1, 2 пункту 293.3. статті 293 ПК України встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 пункту 293.3 цієї статті.
За змістом пункту 293.4. ПК України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків: 1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу; 2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи; 3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі; 4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування; 5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.
Стаття 265 Податкового кодексу України визначає склад податку на майно.
Відповідно до пункту 265.1. статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 288.2, 288.3 статті 288 Кодекс відповідач є платником орендної плати об'єкта оподаткування.
Пунктом 286.5. ст. 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з п. 287.5. ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Щодо зобов'язання відповідача із податку на додану вартість суд зазначає, що відповідачем подано податкові декларації з ПДВ: 20.01.2019 за грудень 2018 в суму 5018,12 грн; 01.03.2018 за січень 2019 в сумі 6703 грн; 30.03.2019 за лютий 2019 в сумі 10982 грн; 21.04.2019 за березень 2019 в сумі 12285 грн; 21.04.2019 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок звітний податковий період квітень 2019 в сумі 2783 грн та період, що уточнюється липень 2018 в сумі 84 грн (а.с. 26-31).
На підставі акта перевірки № 769/09-19-13-02-11/2854301636 від 27.03.2019 податковою службою винесено податкові повідомлення-рішення форми «Н»: № 0011721302 від 24.05.2019 за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в загальній сумі 10826,41 грн; № 0018221302 від 22.08.2019 за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 19318,83 грн; № 0018231302 від 22.08.2019 за затримку на 77 календарних днів сплати грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 15900 грн (а.с. 32-37).
Також, податковою службою винесено податкові повідомлення-рішення форми «Ф»: № 4194995-5013-0905 від 10.05.2019 за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 50183,22 грн та № 4194997-5013-0905 за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 65035,70 грн, враховуючи часткову сплату заборгованість становить 54999,32 грн (а.с. 16).
Судом встановлено, що відповідачем подано податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця: 18.07.2018 за півріччя 2018 в сумі 40175,94 грн, враховуючи часткову сплату, заборгованість становить 29996,26 грн; 15.10.2018 за 3 квартали 2018 в сумі 40603,63 грн; 05.02.2019 за 2018 рік в сумі 44364,58 грн; 17.04.2019 за I квартал 2019 в сумі 9456,76 грн; 24.07.2019 півріччя 2019 в сумі 744 грн (а.с. 17-21).
Також, податковою службою на підставі акта № 511/09-19-50-13/2854301636 від 17.10.2018 сформовано податкові повідомлення-рішення за платежем єдиний податок з фізичних осіб форми «Ш»: № 0072905013 від 29.10.2018 в сумі 5703,20 грн та №0072895013 від 29.10.2018 в сумі 13418,96 грн (а.с. 22, 23).
Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно підпункту 129.1.1. пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Як встановлено судом, ГУ ДПС в Івано-Франківській області нараховано відповідачу пеню за несплату узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 14,79 грн та з податку на додану вартість в розмірі 197,63 грн, що підтверджується випискою з інтегрованої картки платника та довідкою про борг (а.с. 13, 41, 42-44).
Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області надсилалася фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 податкова вимога форми "Ф" від 22.08.2018 за № 41981-50, яка на підставі приписів абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою відповідача (а.с. 14). На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.
Згідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб - 54999,32 грн, єдиного податку з фізичних осіб - 144302,18 грн, податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) - 88230,99 грн, в загальному розмірі 287532,49 грн є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.
Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), , податковою вимогою форми "Ф" від 22.08.2018 за № 41981-50, довідкою про борг від 14.11.2019 (а.с. 13), зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с. 39-44), а також розрахунками податкового боргу (а.с. 45-48).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума заборгованості в розмірі 287532,49 грн є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету заборгованість в сумі 287532 (двісті вісімдесят сім тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 49 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують даного платника та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 .
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.