ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" січня 2020 р. справа № 300/2012/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Могили А.Б.
за участі:
секретаря судового засідання Озара О.Я.,
представника позивача Гусака В.О.,
представника відповідача Мельника Р.Я.
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 1051396,82 грн.-
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося в суд із позовною заявою до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 1051396,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4, внаслідок перебування у стані припинення, виникли зобов'язання перед позивачем щодо сплати капіталізованих платежів в розмірі 1051396,82 грн., розрахованих відносно потерпілих внаслідок нещасного випадку на підприємстві, які в добровільному порядку ним не сплачено.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на обліку в Калуському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України перебувають ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_2 , яким призначено страхові виплати згідно чинного законодавства, внаслідок отримання травми під час роботи в Комунальному підприємстві "Житлово-експлуатаційна організація" №4. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація" №4 з 01.04.2019 перебуває в стані припинення. Для продовження страхових виплат потерпілим, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося до відповідача із заявою про визнання капіталізованих платежів на загальну суму 1 051 396, 82 грн. з подальшим включенням таких коштів в реєстр вимог кредиторів. Проте, жодних відповідей від відповідача за результатами розгляду заяви не надходило. У зв'язку із наведеним, Фонд звернувся із заявою про розгляд кредиторських вимог до відповідача. Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація" №4 надано відмову на таку заяву із посиланням на передчасність такого звернення, оскільки Підприємство не є банкрутом та до нього не застосовуються норми Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765. Таким чином, капіталізовані платежі в сумі 1 051 396,82 грн. підлягають до стягнення в судовому порядку.
Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надходило.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 відкрито провадження в даній справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Строк підготовчого провадження по даній справі продовжено на 30 днів, згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 підготовче провадження по даній адміністративній справі закрито та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві. Просив стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4 капіталізованих платежів в сумі 1051396,82 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначив, що вимоги заявлені в позовній заяві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вказав, що норми Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765 не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки відповідач перебуває у стані припинення, а не банкрутства. В розрахунку потреби в капіталізації коштів по Підприємству відповідачем страхові виплати розраховані потерпілим ОСОБА_3 на 30, 33 роки, ОСОБА_4 на 20,01 роки, по ОСОБА_2 на 11, 77 роки. Позивач вважає такі строки страхових виплат необґрунтовано тривалими. Крім цього, потерпілій ОСОБА_3 призначено повторний огляд 05.12.2021, за наслідками якого не виключено наявність обставин, які зумовлять припинення страхових виплат.
Суд, у відповідності до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши усні пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши письмові докази, письмові пояснення викладені у заявах по суті справи, зазначає наступне.
Судом з'ясовано, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування юридичної особи Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4 в стані припинення.
З метою забезпечення подальших виплат, у відповідності до Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося до голови комісії з припинення Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4 із заявою від 17.05.2019 № 10-10/753, в якій просило визнати капіталізовані платежі на загальну суму 1 051 396, 82 грн. та включити вказані кошти в реєстр вимог кредиторів. (32 -33).
Суд зазначає, у вказаній заяві наведено розрахунок платежів на період, що визначається за таблицями середньої очікуваної тривалості життя для чоловіків і жінок та їх віком на момент здійснення капіталізації, наданих Державною службою статистики України.
Не отримавши відповіді на вищевказану заяву, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області звернулося з заявою до відповідача про розгляд кредиторських вимог від 24.07.2019 № 10-10/1046 (а.с. 35 - 36).
Листом від 30.08.2019 № 380/1 відповідач повідомив позивачу про передчасність його звернення з кредиторськими вимогами, оскільки Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація" №4 не є банкрутом та до нього не застосовуються норми Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року за № 765 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 339 від 15.03.2013) (далі - Порядок № 765).
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Згідно з статтею 3 вказаного Закону соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.
Згідно частин 1 - 3 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з цією діяльністю.
Страхуванню від нещасного випадку, у відповідності до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (ч.ч. 1,3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Абзацом 2 пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю № 765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.
Пунктом 5-1 Порядку передбачено, що суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.
Встановлений Кабінетом Міністрів України порядок надходження до Фонду капіталізованих платежів у випадках ліквідації страхувальників (суб'єктів підприємницької діяльності) означає, що у разі припинення страхувальник, який у процесі своєї діяльності заподіяв шкоду життю чи здоров'ю працівників зобов'язаний внести до Фонду належну таким працівникам грошову суму з урахуванням заборгованості за попередні роки та потреби у майбутніх виплатах. Визначення механізму надходження таких платежів дає змогу Фонду забезпечити створення резерву коштів для покриття витрат на страхові виплати та надання медико-соціальних послуг потерпілим, які отримали виробничі травми чи професійні захворювання на підприємствах, які ліквідовані без правонаступника.
Тобто, законодавець зобов'язав страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням Порядку № 765.
Таким чином, наведеними нормами передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат потерпілому від нещасного випадку на виробництві.
Судом встановлено, що в Калуському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України перебувають на обліку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , які отримали травми під час роботи в Комунальному підприємстві "Житлово-експлуатаційна організація" №4.
Факт отримання вказаними особами травм підтверджується актами про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1, а саме актом № 2 від 07.10.2009 щодо ОСОБА_3 , актом № 2 від 19.07.2010 щодо ОСОБА_4 , актом № 1 від 30.09.2009 щодо ОСОБА_2 (а.с. 19 - 22, 25 - 25, 30- 31).
Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії АБ №0037004 від 05.12.2018 ОСОБА_3 встановлено втрату працездатності 35 % з повторним оглядом 05.12.2021 та 3 групу інвалідності (а.с. 18).
ОСОБА_4 , згідно виписки з акту огляду МСЕК серії АБ №0012424 від 23.10.2014 встановлено втрату працездатності 25 % безстроково (а.с. 24).
За висновком МСЕК, згідно виписки з акту огляду серії 10ААА №010341 від 08.09.2010 ОСОБА_2 встановлено втрату працездатності 25 % безстроково (а.с. 29).
Калуським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, постановою від 21.03.2019 № 0906/897/897/16 призначено потерпілій ОСОБА_3 перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 1634,68 грн з 01.03.2019 по 31.12.2021 (а.с. 17).
Згідно постанови Калуського відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України від 21.03.2019 № 0906/915/915/16 потерпілій ОСОБА_4 призначено перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 840 грн з 01.03.2019 безстроково (а.с. 23).
Як вбачається з постанови від 21.03.2019 № 0906/895/895/16 Калуським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України призначено потерпілій ОСОБА_2 перераховану щомісячну страхову виплату в розмірі 852, 01 грн з 01.03.2019 безстроково (а.с. 28).
Згідно з розрахунком, який наявний у матеріалах справи, загальна потреба в капіталізації коштів по Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційна організація" №4 для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 01.04.2019 складає 1 051396, 82 грн. (а.с. 32 -33).
Розрахунок здійснено з урахуванням таблиці смертності та середньої очікуваності тривалості життя в Україні за 2017 рік, наданої листом від 25.07.2018 №10.2-15/294-18 Державною службою статистики України (а.с.13 - 16).
В свою чергу відповідач зазначає, що страхові виплати потерпілим особам позивачем розраховано на надто тривалий термін, зокрема по ОСОБА_3 на 30, 33 роки, по ОСОБА_4 на 20,01 роки, по ОСОБА_2 на 11, 77 роки. Крім цього, потерпілій ОСОБА_3 призначено повторний огляд 05.12.2021, за наслідками якого не виключено наявність обставин, які зумовлять припинення виплати їй страхових коштів.
З цього приводу, суд зазначає, що згідно пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.
Суд зазначає, що розрахунок потреби в капіталізації коштів по Комунальному підприємству "Житлово-експлуатаційна організація" №4 складений Калуським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з урахуванням вимог пункту 3 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю № 765.
Таким чином, вказані посилання відповідача суд вважає необґрунтованими.
При цьому, як вже зазначено судом, джерелами формування коштів Фонду (крім інших) є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників відповідно до Порядку № 765.
Відповідно до статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу - щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.
Згідно з частиною 3 статті 110 Цивільного кодексу України якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.
Частиною 2 статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.
Верховним Судом України у постанові 26.06.2012 в справі №21-156а12 сформовані правові висновки з приводу того, що вимоги Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 поширюються на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо джерел формування коштів Фонду за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників, Верховний Суд України в ухвалі від 16.10.2015 по справі №810/1078/15 вказав на помилковість висновку щодо неможливості застосування у випадку ліквідації платоспроможної особи розрахунку капіталізованих платежів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (у Порядку № 765).
Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи поняття публічно-правового спору в постанові від 30.05.2018 року у справі № 822/1472/17, зазначила, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідним актом Кабінету Міністрів України, чинним на час виникнення спірних відносин був Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 (зі змінами).
Таким чином, позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4 про стягнення капіталізованих платежів в сумі 1051396,82 грн. підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація" №4 (код ЄДРПОУ 32177228, вул.Пушкіна, 9А, м.Калуш, Івано-Франківська область) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 41315333, вул. А.Мельника 11, м.Івано-Франківськ) капіталізовані платежі в сумі 1051396 (один мільйон п'ятдесят одна тисяча триста дев'яносто шість) грн.82коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Рішення складене в повному обсязі 05 лютого 2020 р.