23 грудня 2019 року 15:00Справа № 280/5825/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,
представника:
позивача Карнакова О.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (вул. Новобудов, буд. 9, м. Запоріжжя, 69076) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,
26.11.2019 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (далі - позивач або ТОВ «ЗЗКМ») до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0016291 від 25.09.2019, складений старшим державним інспектором Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Прасоловим П.В., яким зобов'язано позивача сплатити плату за проїзд у сумі 242,80 євро; визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №127933 від 05.11.2019, якою стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що в порушення Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016 стаціонарний пункт габаритно-вагового контролю на 467 км автомобільної дороги Н-08 має нерівну, нахилену та деформовану поверхню з глибокими вибоїнами. Також, інспекторами управління Укртрансбезпеки, було нараховано плату не за фактично пройдену частину маршруту по території України, а за маршрут, який позивач мав намір пройти в майбутньому, що є порушенням вимог чинного законодавства. В обґрунтування протиправності винесення спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач посилається на те, що штраф в розмірі 17000,00 грн. застосовується за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Відповідач у розрахунку зазначив, що фактичні вагові параметри строєної осі транспортного засобу позивача становить 23,93 т, а отже відсоток перевищення параметрів від встановленого нормативу становить 8,75%. В зв'язку з чим, навіть за умови наявності перевищення транспортним засобом позивача встановлених вагових параметрів, таке перевищення було меншим 10%, а отже спірна постанова є протиправною.
Ухвалою від 02.12.2019 у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0016291 від 25.09.2019, складеного старшим державним інспектором Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області Прасоловим П.В., яким зобов'язано позивача сплатити плату за проїзд у сумі 242,80 євро було відмовлено.
Ухвалою від 02.12.2019 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 23.12.2019 з викликом учасників справи.
Також зазначеною ухвалою суд встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив суду не надав, про причини неявки та ненадання відзиву суд не повідомив. Ухвала від 02.12.2019 отримана представником відповідача 09.12.2019, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Частиною 6 ст.162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також, згідно з ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
З урахуванням зазначених норм, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Враховуючи норми ч.3 ст.243 та ст.250 КАС України, у судовому засіданні 23.12.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.09.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області, під час проведення рейдової перевірки транспортних засобів на 467 км автомобільної дороги Н-08, був зупинений та направлений на проходження габаритно-вагового контролю транспортний засіб марки МАЗ, модель 54323 032, державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки МАЗ, модель 933013, державний номерний знак НОМЕР_2 (далі по тексту - Транспортний засіб), що належить на праві власності позивачу.
За результатами проведення зважування транспортного засобу посадовими особами відповідача складено Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0009791 від 25.09.2019 (а.с. 16) та Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0016291 від 25.09.2019 (а.с. 17).
Відповідно до пункту 6 Довідки та пунктів 8, 10 Акту, повна фактична маса транспортного засобу становила 40,415 т., фактичне осьове навантаження становило: 1) 6,15 т., 2) 10,34 т., 3) 7,98 т., 4) 7,445 т., 5) 8,5 т. (а.с.16-17). При цьому 1 та 2 позиція відноситься до одиночної осі, а 3, 4 та 5 позиція відносяться до задній строєній осі, отже вага задній строєній осі склала 23,925 т (7,98 т + 7,445 т + 8,5 т) при встановленому граничному навантаженні 22 т.
Таким чином, позивачем було допущено перевищення норми навантаження на строєну вісь на 1,93 т, що у відсотковому еквіваленті становить 8,75 % понад норми.
На підставі вказаних Довідки та Акту, було складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №0016291 від 25.09.2019 року (а.с.14). Відповідно до цього розрахунку позивача зобов'язано сплатити 242,80 євро плати за проїзд.
Також за результатами зважування посадовими особами відповідача складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №159933 від 25.09.2019 (а.с. 18), яким зафіксовано порушення ТОВ «ЗЗКМ» вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: «надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, а саме: відсутній дозвіл на рух дорогами України з перевищенням вагових обмежень нормативно зазначених п. 22.5 ПДР, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001».
05.11.2019 року в результаті розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, на підставі зазначеного Акту перевірки, відповідачем було винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №127933, якою було застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.15).
Як зазначено в оскаржуваній постанові штраф було застосовано на підставі абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись з Постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №127933 від 05.11.2019 позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.
Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки у Херсонській області та Укртансбезпеки у Запорізькій області.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III).
Частинами 14-17 ст. 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.
Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Абзацом 1, 11 пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. (абз.3 п.20 Порядку №1567).
Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Пунктом 25 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Згідно з п.26 та п.27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Відповідно до абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306 затверджені Правила дорожнього руху. (далі - Правила №1306).
Відповідно до п.1.1 Правил №1306 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з абз.3 п. 22.5 Правил №1306 рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Як встановлено з матеріалів справи, під час проходження габаритно-вагового контролю Транспортний засобу, навантаження на одиночні осі склало - 6,15 т. на 10,34 т., що є в межах встановлених обмежень (граничних норм) щодо навантаження транспортного засобу.
Навантаження на строєну ось склало 23,93 т, що на 1,93 т та/або на 8,75% вище встановлених граничних обмежень щодо навантаження транспортного засобу.
Проте абз.15 ч.1 ст.60 Закону №2344-III передбачені штрафні санкції за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, в той час як перевищення навантаження Транспортного засобу позивача склало 8,75%.
Суд зазначає, що відповідальність за дане порушення передбачено абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ, відповідно до якого, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте у спірній постанові відповідач на вказаний абзац не посилався та застосував до позивача штраф, який є вдвічі більшим ніж штраф, передбачений абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач оскаржувану постанову прийняв необґрунтовано, а тому така постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач не надав суду доказів на спростування доводів позивача, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн.
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (вул. Новобудов, буд. 9, м. Запоріжжя, 69076) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області Генного Євгена Вікторовича про застосування адміністративно-господарського штрафу №127933 від 05.11.2019, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» стягнуто штраф у сумі 17000 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових металів» (вул. Новобудов, буд. 9, м. Запоріжжя, 69076, код ЄДРПОУ 36911851) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ 39816845) сплачений судовий збір у сумі 1921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.02.2020.
Суддя Р.В. Кисіль