04 лютого 2020 рокуСправа № 321/1957/19
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (72002, Запорізька область, Михайлівського району, смт Михайлівка, вул. Святопокровська, 4-а), треті особи: Відділ містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та з питань цивільного захисту (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул.. Центральна, 36), Приватне підприємство «СТАНДАРТ-2016» (72002, Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул.Чкалова, 175) про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень, -
31 січня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду з Михайлівського районного суду Запорізької області відповідно до ухвали від 27.12.2019 про передачу адміністративної справи надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області (далі - відповідач), треті особи: Відділ містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та з питань цивільного захисту, Приватне підприємство «СТАНДАРТ-2016», відповідно до якого позивач просить суд:
визнати бездіяльність відповідача незаконною та зобов'язати внести зміни до Генерального плану смт Михайлівка Михайлівського районі Запорізької області та нанести існуючі проїзди до земельних ділянок громадян та до водойм відповідно до Державних будівельних норм та прибрати смітники, які знаходяться на місці проїздів;
скасувати рішення 27 сесії 7 скликання від 28.11.2019 №49 та №50 про затвердження землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Відповідно частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 р. у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це, не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про надання у власність земельної ділянки (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання цього права власності має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Як слідує зі змісту позовної заяви позивач просить, зокрема, скасувати рішення Михайлівської селищної ради Запорізької області №49 та 50 від 28.11.2019 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Відповідно до Рішення Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 28.11.2019 №49 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,23 га по АДРЕСА_2 для ведення особистого селянського господарства, яка надається у власність громадянці І. із земель сільськогосподарського призначення смт. Михайлівка; надано у власність громадянці І. земельну ділянку площею 0,23 га (кадастровий номер 2323355100:44:001:0017) для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2 ; громадянці І. забезпечити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.
Відповідно до Рішення Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 28.11.2019 №50 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1961 га по вул АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 для ведення особистого селянського господарства, яке надається у власність громадянину Д. із земель сільськогосподарського призначення смт. Михайлівка; надати у власність громадянину Д земельну ділянку площею 0,1961 га (кадастровий номер 2323355100:44:001:0018) для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_3 ; громадянину Д ОСОБА_5 забезпечити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 10 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Представницькі органи місцевого самоврядування, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.
Частиною пятою статті 16 Закону № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом статті 12 ЗК до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Частиною дев'ятою цієї статті передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Суд звернув увагу на те, що відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» встановлено, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа. Згідно з роз'ясненнями п. 21 зазначеної постанови, якщо орган державної влади та/або орган місцевого самоврядування суб'єкт владних повноважень бере участь у справі не на виконання своїх владних повноважень, а з інших правових підстав; не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого учасника спору, то залежно від змісту вимог і суб'єктного складу сторін справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог статті 15 ЦПК.
Враховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного законодавства. У таких спорах орган місцевого самоврядування реалізує свої повноваження власника майна, тобто перебуває з мешканцем квартир комунальної власності не у публічно-правових, а у приватноправових відносинах.
За таких обставин, суд вважає, що пред'явлений позов в частині позовних вимог про скасування рішень Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 28.11.2019 №49 та №50 жодним чином не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень та має очевидний цивільно-правовий характер.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 431/3675/16-а (провадження №11-1026апп18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 квітня 2018 року у справі № 810/2421/16 та від 6 червня 2018 року № 826/631/15; у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 554/4857/16-а (провадження № 11-510апп18).
Враховуючи положення вищенаведених норм права, суд дійшов висновку про те, що спір в частині позовних вимог про скасування рішень Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 28.11.2019 №49 та №50 належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 19, ч.1 п.1 ст.170, 248, 256 КАС України, суддя
Відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог про скасування рішень Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області від 28.11.2019 №49 та №50 в адміністративній справі №321/1957/19 за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області, треті особи: Відділ містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства та з питань цивільного захисту, Приватне підприємство «СТАНДАРТ-2016» про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, скасування рішень
Роз'яснити ОСОБА_1 його право на звернення з позовом до місцевого суду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали надіслати на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що його повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її підписання.
Суддя О.О. Артоуз