30 січня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1768/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Олійник В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 30 січня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 05 лютого 2020 року.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), яким просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області від 30.10.2019 року № 114 про відмову у призначенні пенсії; зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до трудового стажу період роботи у ВАТ "Агропомислова група "Закарпатський сад", а саме: січень 2000 року, грудень 2000 року, січень 2001 року, грудень 2001 року, січень 2002 року, грудень 2002 року; зобов'язати ГУ ПФУ в Закарпатській області призначити пенсію по віку ОСОБА_1 з 21.10.2019 року, тобто з дня звернення за призначенням пенсії.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 18.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області заяву про призначення пенсії по віку з відповідними документами, що підтверджують трудову діяльність. 27.07.2018 року Виноградівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області прийнято рішення № 86 про відмову у призначенні пенсії, підставою чого стало, те, що обчислений по матеріалам справи стаж роботи становить 20 років 8 місяців 8 днів, при необхідному стажі 25 років. Одночасно зазначено про неможливість зарахувати період роботи у ВАТ "Агропомислова група "Закарпатський сад" з 01.01.1999 року по 06.03.2003 рок, у зв'язку з розбіжностями в написанні прізвища позивача в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відповідно до паспортних даних. Загалом не було враховано у трудовий стаж 4 роки 2 місяці 6 днів.
16.07.2019 року позивачем укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та сплачено внесок за попередній період з 01.01.2004 року по 29.02.2004 року у розмірі 3672,24 грн.
05.08.2019 року позивачем подано до Виноградівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Закарпатській області заяву про призначення пенсії, втім, 14.08.2019 року ГУ ПФУ в Закарпатській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії по віку, оскільки, обчислений по матеріалах справи стаж роботи складає 24 роки 9 місяців 29 днів.
03.10.2019 року позивачем укладено договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та сплачено внесок за попередній період з 01.03.2004 року по 31.05.2004 року у розмірі 5508,36 грн.
21.10.2019 року позивачем в чергове подано заяву про призначення пенсії, втім, листом ГУ ПФУ в Закарпатській області від 25.10.2019 року № 39468/03.04 останній повідомлено про те, що стаж переглянуто згідно листа ГУ ПФУ в Закарпатській області № 37434/03.20 від 24.10.2019 року та трудовий стаж складає 24 роки 5 місяців 14 днів.
30.10.2019 року ГУ ПФУ в Закарпатській області прийнято рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи.
З листа ГУ ПФУ в Закарпатській області від 19.11.2019 року № 22/Г-99-01 позивач дізналася, що до стажу роботи їх не враховано періоди роботи: січень 2000 року, грудень 2000 року; січень 2001 року, грудень 2001 року, січень 2002 року, грудень 2002 року. Підставою для незарахування вищевказаних періодів роботи є відсутність індивідуальних відомостей про застраховану особу згідно Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують її права та законні інтереси, та з огляду на викладене, позивач звернулася із даним позовом до суду за захистом своїх законних прав.
ГУ ПФУ в Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, згідно якого, не погоджується з позовними вимогами позивача з огляду на те, що у трудовій книжці містяться записи по спірні періоди роботи, але згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 виданого на ОСОБА_1 відсутні відомості про сплату внесків за вищезазначені періоди, що підтверджується також актом перевірки № 124 від 17.08.2018 року, тому, відповідно, підстав зарахувати дані періоди до стажу роботи відсутні.
У відповідності до ст. 205 КАС України, розгляд справи проведено за відсутності представників сторін на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 18.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області) із заявою про призначення пенсії за віком.
27.07.2018 року Виноградівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області прийнято рішення № 86 про відмову у призначенні пенсії, підставою чого стало, те, що обчислений по матеріалам справи стаж роботи становить 20 років 8 місяців 8 днів, при необхідному стажі 25 років. Одночасно зазначено про неможливість зарахувати період роботи у ВАТ "Агропомислова група "Закарпатський сад" з 01.01.1999 року по 06.03.2003 рок, у зв'язку з розбіжностями в написанні прізвища позивача в індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК-5 відповідно до паспортних даних. Загалом не було враховано у трудовий стаж 4 роки 2 місяці 6 днів.
ОСОБА_1 подала анкету застрахованої особи для внесення/зміни/уточнення даних в Реєстрі застрахованих осіб, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 року №10-1, де вказано, що у разі виявлення застрахованою особою некоректних відомостей в її обліковій картці (прізвище, ім'я, по батькові на поточний момент; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження, місце народження; стать; громадянство; серія та номер паспорта; номер телефону (за згодою); адреса місця проживання) ця особа може подати до територіального органу Пенсійного фонду України особисто або через представника анкету застрахованої особи для внесення/зміни/уточнення даних в Реєстр(і) застрахованих осіб (далі - Анкета) за формою згідно з додатком 2 до цього Положення та документи, що підтверджують внесення/зміну/уточнення даних та належність помилкових даних цій особі (паспорт (інший документ, що посвідчує особу), трудова книжка, документ, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.
16.07.2019 року ОСОБА_1 був укладений Типовий договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, відповідно до якого позивачем було сплачено єдиний внесок за попередній період а саме з 01.01.2004 року по 29.02.2004 року в сумі 3672,24 грн.
У зв'язку з цим, 05.08.2019 року ОСОБА_1 подала до Виноградівського відділу обслуговування громадян нову заяву про призначення пенсії за віком.
Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області № 48 від 14.08.2019 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Стаж роботи обчислений по матеріалам справи становив: 24 роки 09 місяців 29 днів. Крім цього, було повідомлено, про можливість укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
03.10.2019 року ОСОБА_1 уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, згідно якого нею було сплачено єдиний внесок за попередній період з 01.03.2004 року по 31.05.2004 року в сумі 5508,36 грн.
21.10.2019 року ОСОБА_1 повторно подала до Виноградівського відділу обслуговування громадян заяву про призначення пенсії за віком разом з відповідними документами.
Однак, листом від 25.10.2019 року за № 39468/03.04 відділ з питань призначення та перерахунків пенсії № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, було повідомлено ОСОБА_1 , що її стаж був переглянутий згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області і складає 24 роки 5 місяців 14 днів.
У зв'язку з наведеним, було прийнято Рішення № 114 від 30.10.2019 року, яким було відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. Стаж роботи обчислений з урахуванням всіх матеріалів справи в тому числі договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування становить 24 років 8 місяців 14 днів.
ОСОБА_1 звернулася до Виноградівського відділу обслуговування громадян листом про надання інформації відносно періодів роботи які по матеріалам справи зараховані до стажу роботи а також просила зазначити періоди роботи, які не зараховані до стажу роботи та вказати підстави не зарахування.
Листом від 19.11.2019 року за №22/Г-99-01 Виноградівський відділ обслуговування громадян управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повідомило ОСОБА_1 щодо загального страхового стажу не зараховані наступні періоди роботи в ВАТ АГ "Закарпатський сад" у зв'язку з відсутністю індивідуальних відомостей про застраховану особу згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що також підтверджено актом перевірки №124 від 17.08.2018 року, а саме: січень 2000 року, грудень 2000 року, січень 2001 року, грудень 2001 року, січень 2002 року, грудень 2002 року.
Не погодившись із відмовою відповідача у зарахуванні стажу роботи для призначення пенсії, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами суд виходить з того, що соціальний захист гарантований кожному громадянину України Конституцією України (ст. 46) і не може бути ніким обмежений. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема: особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року№ 1058-ІV (далі - Закон 1058).
Статтею 8 Закону 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 вказаного Закону документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Розділ ІІ вказаного Порядку містить перелік документів, необхідних для призначення пенсії.
Пунктом 2.1 розд. II вказаного Порядку визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються:
1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637;
3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення), або за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, або у разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1);
4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;
5) документи, які засвідчують особливий статус особи;
6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Відповідно до абз. 1 п. 4.3 розд. ІV цього Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року за № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
У відповідності до пункту 2 Порядку у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 вказаної Постанови).
Пунктом 17 Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Судом досліджено записи трудової книжки позивача, а також не заперечується відповідачем, про що вказано у відзиві на позовну заяву, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 04.03.1985 року під записом № 1 ОСОБА_1 04.03.1985 року прийнято на роботу у Радгосп-завод ім. Шевченка. Під записом №3 зазначено, що 21.08.2000 року ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв'язку з реорганізацією радгосп-заводу ім. Шевченка у СВАТ ім. Шевченка. Під № 4 зазначено, 22.08.2000 року ОСОБА_1 прийнято на роботу у СВАТ ім. Шевченка корпорації "Закарпатсадвинром". Під №5 міститься запис про те, що СВАТ ім. Шевченка перейменовано у ВАТ АП "Закарпатський сад", а під №6 міститься запис, що 06.03.2003 року ОСОБА_1 звільнено з роботи.
Записи в трудовій книжці щодо спірного періоду зроблені з урахуванням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року за № 58.
Трудова книжка щодо вказаного періоду виправлень не містить.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними віку 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року.
Отже, відповідно до ст. 26 Закону до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим частини першої цієї статті, позивач має право на пенсію за віком за наявності страхового стажу не менше 25 років.
Згідно із ст. 24 Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж (з 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу, відповідачем не надано.
За таких обставин, трудовою книжкою підтверджується, що позивач має право на включення періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві Агропромислова група "Закарпатський сад": січень 2000 року, грудень 2000 року, січень 2001 року, грудень 2001 року, січень 2002 року, грудень 2002 року до страхового стажу.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві Агропромислова група "Закарпатський сад": січень 2000 року, грудень 2000 року, січень 2001 року, грудень 2001 року, січень 2002 року, грудень 2002 року, відтак, вимоги позову про визнання таких дій протиправними та зобов'язання зарахувати вказані періоди до страхового стажу - відповідають вимогам законодавства та встановленими судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає до задоволення.
Разом з тим, відносно вимоги позивача зобов'язати відповідача призначити пенсію по віку з 21.10.2019 року, тобто з дня звернення за призначенням пенсії, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки вказані повноваження відносяться до дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Так, дискреційне повноваження суб'єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб'єкта владних повноважень дискреційного повноваження.
При реалізації дискреційного повноваження суб'єкт владних повноважень зобов'язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.
Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об'єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов'язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб'єкти публічної адміністрації.
З огляду на вищевказане, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб'єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, на підставі викладеного, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне, задовольнити частково позовні вимоги позивача, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 114 від 30.10.2019 року та визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві Агропромислова група "Закарпатський сад": січень 2000 року, грудень 2000 року, січень 2001 року, грудень 2001 року, січень 2002 року, грудень 2002 року.
Проте, в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на те, що вказані повноваження відносяться до дискреційних.
Разом з тим, суд вважає на необхідне зобов'язати відповідача вирішити питання щодо повторного розгляду заяви позивача від 21.10.2019 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Оцінюючи вказані вище докази та вирішуючи справу в цілому, суд виходить з того, що згідно з положеннями ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України; та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., згідно квитанції № 46284271 від 26.11.2019 року.
Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, зважаючи на те, що позов задоволено частково, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області 512,26 грн. на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 7 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 30453063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 30.10.2019 року № 114 про відмову у призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 з 21 жовтня 2019 року пенсії за віком, із зарахуванням до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві Агропромислова група "Закарпатський сад": січень 2000 року, грудень 2000 року, січень 2001 року, грудень 2001 року, січень 2002 року, грудень 2002 року, до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії.
4. У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 512,26 грн.
6. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Рейті