про вжиття заходів забезпечення позову
05 лютого 2020 рокум. Ужгород№ 260/310/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
04 лютого 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернулося Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88017, вул. Грибоєдова, 12а, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 37809328) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (76000, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця Галицька, будинок 45, код ЄДРПОУ 43316386), в якому просить: "Скасувати постанову старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Досяка М.Б. ВП № 59547178 від 29.01.2020 року про стягнення виконавчого збору".
Одночасно з позовною заявою, позивач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення виконавчого збору в розмірі 16692 грн. за постановою старшого державного виконавця ВПВР УЗПВР у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Досяка М.Б. ВП № 54597178 від 29 січня 2020 року про стягнення виконавчого збору. Подану заяву аргументує тим, що на адресу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надійшов повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області про безспірне стягнення коштів з рахунків позивача у зв'язку з надходженням постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 29 січня 2020 року ВП №54597178. Зазначає, що блокування рахунків у зв'язку з неможливістю вчасно оплатити комунальні платежі та послуги телекомунікаційного зв'язку призведе до збою роботи суб'єкта владних повноважень, який надає широкий спектр адміністративних послуг, а тому негативно вплине на права громадян, іноземців та осіб без громадянства на отримання таких послуг.
Відповідно до статті 154 частини 1 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами статті 154 частин 2, 3 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.
У зв'язку із наведеним, на підставі статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши заяву, дослідивши необхідні для розгляду заяви, матеріали адміністративної справи, суд вважає, що така підлягає до задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 150 частини 1 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 150 КАС України, її частиною 2, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється. Забезпечення позову допускається, якщо не вжиття цих заходів може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
За правилами статті 151 частини 1 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно зі статтею 150 частиною 4 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Досяка М.Б. ВП № 54597178 від 29 січня 2020 року постановлено стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області 16692 грн. виконавчого збору, що є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Зазначена постанова є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення.
Згідно з нормами статті 3 частини 1 пункту 5 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р. постанова державного виконавців про стягнення виконавчого збору відноситься до рішень, що підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у Закарпатській області № 07.1-08-086/494 від 03 лютого 2019 року "Про безспірне списання коштів з рахунку боржника", відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернуся із заявою про виконання постанови ВП № 54597178 від 29 січня 2020 року. Боржника повідомлено про те, що на період виконання безспірного списання орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника лише за видатками, визначеними п. 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, регулюється положеннями Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року. (далі - Порядок № 845).
Так, відповідно до пункту 24 Порядку № 845, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
Пунктом 25 Порядку № 845 визначено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.
Вичерпний перелік платежів боржника, що можуть проводитися на час здійснення безспірного списання коштів, визначений пунктом 25 Порядку № 845.
Згідно із пунктом 28 Порядку № 845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів. З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.
Норми статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарження боржником постанови про стягнення виконавчого збору у судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржуваної постанови, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення даної справи по суті.
Разом з тим, згідно із статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, що також узгоджується з передбаченим статтею 151 частиною 1 пунктом 5 КАС України видом засобів забезпечення позову.
З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження, звернення до органів Казначейства із заявою про виконання виконавчого документа, зупинення виконавчих дій та не здійснення стягнення коштів з рахунків боржника можливе лише на підставі рішення суду.
Таким чином, звернення стягувача до органів Казначейства за безспірним списанням коштів на підставі виконавчого документа - постанови про стягнення виконавчого збору, може призвести до завдання значної шкоди інтересам позивача та сторонніх осіб, враховуючи характер адміністративних послуг, що надаються Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області, та негативних наслідків у вигляді не проведення платежів, крім тих, які визначені у пунктом 25 Порядку № 845. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Так, зокрема, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, враховуючи необхідність забезпечити баланс між правами, про захист яких просить заявник, та негативними наслідками, що можуть настати у зв'язку з реалізацією оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Досяка М.Б. ВП № 54597178 від 29 січня 2020 року про стягнення виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суд -
Заяву Головного управління Державної міграційної служби України у Закарпатській області про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити.
Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Досяка М.Б. ВП № 54597178 від 29 січня 2020 року про стягнення виконавчого збору - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Суддя С.Є. Гаврилко