Рішення від 05.02.2020 по справі 260/1702/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2020 року м. Ужгород№ 260/1702/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Компанії «Карпатська Атлантична Індустрія Європи S.A.» (Іспанія) до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Карпатська Атлантична Індустрія Європи S.A.» (Іспанія) (далі - позивач) та Публічне акціонерне товариство «Акціонерна фірма «Яворник» звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області (далі - відповідач, Відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Закарпатській області), в якому просить: визнати протиправним дії Державного судового виконавця про арешт майна відповідно постанови про опис від 09.07.2019 та виключити його з опису та зняти арешт з нерухомого майна, а саме: адмінкорпус літ. А площею 532,8 м.кв.; лущильний цех літ. К площею 2765,14 м.кв.; розпилювальний цех №3 площею 1671,72 м.кв.; склад літ.Ц - 1070, 6 м.кв.; незавершене будівництво літ. Ч, навіс літ.а - 556,96 м.кв.; навіс літ.б - 909,16 м.кв.; навіс літ.в - 285,6 м.кв..

Згідно позовної заяви позивач зазначив, що згідно Договору № 480/06/02/1996/001 про спільну інвестиційну діяльність (далі-Договору), укладеного 05.02.1996 р. між Підприємством - акціонерним товариством закритого типу «Яворник» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Акціонерна фірма «Яворник») та Інвестором - Компанією "Карпатська Атлантична Індустрія Корп.", сторони зобов'язувалися здійснювати спільну інвестиційну діяльність. Як вказано в Договорі, спільна інвестиційна діяльність означає співробітництво, що ґрунтується на підставі договору суб'єкта підприємницької діяльності України та іноземної юридичної особи по проведенню спільних інвестиційних операцій та спільному володінню майном, а також на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення.

Позивач зазначив, що відповідно до п.2.4 Договору, загальні обсяги інвестицій підприємства складають 75 080 000 000 (сімдесят п'ять мільярдів вісімдесят мільйонів) укр. крб., що дорівнює 400 000 (чотириста тис.) дол. США, які здійснені у вигляді виробничих приміщень, сировини та комплектуючих (згідно Акту передачі основних засобів та незакінченого будівництва згідно інвестиційного договору №480/06/02/1996/001). На виконання умов вказаного Договору позивачем як інвестором вносилися кошти та згідно п.6.1.3 Договору підприємство здійснювало ведення окремого бухгалтерського обліку операцій по цьому Договору.

Позивач вважає, що державним виконавцем було вчинено ряд виконавчих дій з грубим порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», в результаті яких були порушені права та охоронювані інтереси заявника так і боржника під час виконавчого провадження, що потягли за собою незаконне та безпідставне призначення та проведення в подальшому прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме : адмінкорпус літ. А площею 532,8 м.кв., лущильний цех літ. К площею 2765,14м.кв., розпилювальних цех №3 площею 1671.72кв.м., склад літ. Ц-1070.6 кв.м., незавершене будівництво літ.Ч, навіс літ.а-556 кв.м., навіс літ.б-909.16 кв.м., навіс літ.в-285.6 кв.м..

Крім того, позивач вказав, що відповідно до рішень Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року сума заборгованості по виконавчим провадженням зменшена на 299 438.70 коп., які судовим виконавцем не враховані і не зняті з виконання. Таким чином підлягає зняттю з реалізації майна на відповідну суму зменшення саме навіс літ.а-556кв.м., навіс літ.б-909.16кв.м., навіс літ.в- 285.6кв.м.. (загальна вартість 167333,33грн.)

Відповідно до наведеного позивач вважає, що державний виконавець всупереч вимогам передбачених Законом України «Про виконавче провадження», отримавши під час складання опису та арешту майна від Боржника повідомлення про належність майна скаржнику не пізніше наступного дня, а саме 10 липня 2019 року, не зупинив виконавче провадження, яке підлягає обов'язковому зупиненню, а натомість незаконно та безпідставно направляє заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна.

Одночасно з позовною заявою Компанією «Карпатська Атлантична Індустрія Європи S.A.» подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зобов'язання державного виконавця відділу Примусового виконання Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області по виконавчому провадженню №57865038 зупинити реалізацію нерухомого майна, а саме: адмінкорпус літ. А площею 532,8 м.кв.; лущильний цех літ. К площею 2765,14 м.кв.; розпилювальний цех №3 площею 1671,72 м.кв.; склад літ.Ц - 1070, 6 м.кв.; незавершене будівництво літ. Ч, навіс літ.а - 556,96 м.кв.; навіс літ.б - 909,16 м.кв.; навіс літ.в - 285,6 м.кв. та зупинити виконавче провадження до вирішення позову по суті.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року відмовлено у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з невідповідністю такої вимогам КАС України.

Компанією «Карпатська Атлантична Індустрія Європи S.A.» виконано вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та усунено недоліки позовної заяви 04.12.2019 року.

Ухвалою суду від 16 грудня 2019 року відкрито провадження за позовом Компанії «Карпатська Атлантична Індустрія Європи S.A.» (Іспанія) до Відділу Примусового виконання Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачеві строк для подання відзиву на позовну заяву.

У визначений судом строк відзиву на позовну заяву відповідачем не подано. Тож, у відповідності до частини 6 статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року замінено первісного відповідача на належного - Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. У зв'язку із чим, у відповідності до ч.6 статті 48 КАС України, розгляд справи розпочато спочатку.

У судове засідання 04.02.2020 року учасники справи не з'явилися, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Разом з тим, 03.02.2020 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача (а.с.160).

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що неприбуття у судове засідання представника позивача та представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.

Згідно вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Закарпатській області перебуває виконавче провадження ВП №57865038 відносно боржника ПАТ АФ «Яворик» за наступними виконавчими документами:

Вимога ГУ ДФС у Закарпатській області №1-07-У виданий 02.10.2014; вимога №01У ГУ ДФС у Закарпатській області виданий 05.05.2014; вимога №1-У ГУ ДФС у Закарпатській області виданий 05.06.2014; вимога №1-07 ГУ ДФС у Закарпатській області виданий 06.05.2014; вимога Ю26 Перечинського об'єднаного УПФУ Закарпатської області виданий 05.01.2010; вимога Ю26 Перечинського об'єднаного УПФУ Закарпатської області виданий 06.05.2010; вимога Ю26 Перечинського об'єднаного УПФУ Закарпатської області виданий 03.09.2009; виконавчий лист №2а-0770/3497/11 виданий 01.03.2012 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №807/952/15 виданий 01.09.2015 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-889/10/0770 виданий 08.01.2012 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №807/1206/14 виданий 09.06.2014 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист 2а-3974/09/0770 виданий 28.05.2010 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-2955/08/0770 виданий 11.02.2011 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-890/10/0770 виданий 01.05.2010 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-3073/09/0770 виданий 28.05.2010 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №807/255/16 виданий 27.09.2016 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-891/10/0770 виданий 14.04.2011 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист 2а-829/10/0770 виданий 13.01.2012 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-0770/537/11 виданий 28.06.2011 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-912/08/0770 виданий 02.03.2012 Львівським апеляційним адміністративним судом; виконавчий лист №807/79/17 виданий 23.10.2017 Закарпатським окружним адміністративним судом; вимога про сплату боргу №Ю-1220-07 виданий 05.03.2018 Гу ДФС у Закарпатській області; виконавчий лист №2а-922/08/0770 виданий 01.03.2012 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №807/759/13-а виданий 31.05.2013 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-353/09/0770 виданий 05.04.2011 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №807/2392/14 виданий 16.10.2014 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-0770/3498/11 виданий 28.02.2012 Закарпатським окружним адміністративним судом; виконавчий лист №2а-920/08/0770 виданий 01.03.2012 Закарпатським окружним адміністративним судом; вимога №1220-07 виданий 02.04.2017 ГУ ДФС у Закарпатській області; вимога №1220-07 виданий 02.02.2017 ГУ ДФС у Закарпатській області; виконавчий лист №2а-913/08/0770 виданий 10.09.2012 Львівським апеляційним адміністративним судом; виконавчий лист №807/1691/17 виданий 29.03.2018 Закарпатським окружним адміністративним судом; вимога №Ю-1220-07-у виданий 03.07.2018 ГУ ДФС у Закарпатській області; виконавчий лист №807/355/18 виданий 06.09.2018 Закарпатським окружним адміністративним судом.

Згідно вказаних виконавчих документів, загальна сума боргу склала 844594,95 гривень.

Оскільки станом на 03.04.2019 року сума вказаного боргу не сплачена боржником - ПАТ АФ «Яворник», 09.07.2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника - виробничий комплекс, розташований за адресою: смт.Великий Березний, вул. Гагаріна, буд.1 (а.с.а.с.41-48).

20.11.2019р. позивач згідно даних веб-сайту ДП «СЕТАМ» дізнався про арешт і примусову реалізацію арештованого майна зв'язку з чим, 22 листопада 2019 року через уповноваженого представника звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Закарпатській області з клопотанням про зупинення та зняття арешту з виконавчого провадження №57865038, яким передбачено стягнення з: ПАТ "АФ Яворник" заборгованості по сплаті податкових зобов'язань.

На вказане клопотання відповідачем надано відповідь від 25.11.2019 №9-57865038/19/2123, відповідно до якої відповідач повідомив про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки об'єкти нерухомого майна, по яким на веб-сайті ДП «СЕТАМ» опубліковані оголошення про реалізацію, згідно витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в цілій частині зареєстроване та належить ПАТ «АФ «Яворник».

Судом встановлено, що з метою спільної інвестиційної діяльності ПАТ «АФ «Яворник» та позивач уклали 05.02.1996 року Договір №480/06/02/1996/001 про спільну інвестиційну діяльність. Відповідно до п. 1.5 вказаного Договору «Спільна інвестиційна діяльність» означає співробітництво, що ґрунтується на підставі Договору суб'єкта господарської діяльності України та іноземної юридичної особи по проведенню спільних інвестиційних та господарських операцій та спільному володінню майном, а також на спільному розподілі результатів та ризиків від її здійснення.

Позивач вважає протиправними дії відповідача по включенню майна боржника, оскільки п.2.4 Договору №480/06/02/1996/001 загальні обсяги інвестицій підприємства складають 400000 дол. США, які будуть здійснені у вигляді виробничих приміщень, сировини та комплектуючих, а також згідно змін до договору №480/06/02/1996/001 про спільну інвестиційну діяльність від 05 лютого 1996 внесених 29 травня 2018 року розмір внеску позивача у спільну інвестиційну діяльність складає 93.10% від загального обсягу внесків сторін та розмір внеску Української сторони складає 6,90% від загального обсягу внесків сторін.

Оцінюючи доводи позивача наведені у позовній заяві, суд виходить з наступних приписів норм чинного законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 року "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частин 5, 6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця. Так, згідно частини 5 вказаної статті у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості: 1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо); 2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Згідно частини 5 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Як слідує з матеріалів справи, у зв'язку із добровільним невиконанням боржником - ПАТ «АФ Яворник» рішень про стягнення сум заборгованості, 09 липня 2019 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області Гаринець О.І. проведено опис майна боржника ПАТ «АФ Яворник» в рамках виконавчого провадження 57865038, до якого внесено виробничий комплекс, розташований за адресою: смт.Великий Березний, вул. Гагаріна, буд.1. Згідно відповіді державного виконавця на клопотання позивача, зазначено, що відомості про речове право на нерухоме майно, яке належить в цілій частині ПАТ «АФ Яворник» здобуті з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.49).

Суд зауважує, що частиною 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік підстав за яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій. Разом з тим, згідно позовної заяви, позивач відсилається до статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», водночас вказаною статтею не передбачено зупинення виконавчого провадження, а визначено порядок повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд відхиляє доводи позивача про підтвердження спільної часткової власності на майно боржника за виконавчим провадженням №57865038, як таке що виникло на підставі Договору №480/06/02/1996/001 про спільну інвестиційну діяльність, оскільки офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення право власності позивача на частину вищевказаного нерухомого майна, можливе шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та повинно підтверджуватися витягом про державну реєстрацію прав на відповідне майно.

Крім того, сторонами не надано та судом не здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили про право власності позивача на вказане майно станом на час розгляду справи судом.

Щодо доводів позивача, про зменшення суми заборгованості по виконавчим провадженням ПАТ АФ «Яворник» відповідно до рішень Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2012р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року на суму 299 438.70 грн., які судовим виконавцем не враховані і не зняті з виконання, то такі доводи не знайшли свого підтвердження, оскільки з аналізу постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 09.07.2019 ВП № 57865038 вбачається, що визнані протиправним та скасовані Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 року №24685/10/9104 рішення Управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі Закарпатської області №№84,85,86 від 07.05.2008 року не включені до переліку виконавчих документів за вказаним виконавчим провадженням №57865038.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, суд дійшов висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, не дають суду підстав для задоволення позову, а відтак, в задоволенні такого слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 6-9, 90, 244-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Компанії «Карпатська Атлантична Індустрія Європи S.A.» (Іспанія) 35-18, Хесус, Валенсія, Іспанія, 46000, код А97174122 (адреса в Україні: 89000, Закарпатська область, смт.В.Березний, вул. Гагаріна, буд.1) та Публічного акціонерного товариства «Акціонерна фірма «Яворник» до Відділу Примусового виконання Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.272 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.6 ст.287 КАС України).

СуддяЮ.Ю.Дору

Попередній документ
87383766
Наступний документ
87383768
Інформація про рішення:
№ рішення: 87383767
№ справи: 260/1702/19
Дата рішення: 05.02.2020
Дата публікації: 07.02.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Розклад засідань:
20.01.2020 12:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
29.01.2020 14:00 Закарпатський окружний адміністративний суд
04.02.2020 12:00 Закарпатський окружний адміністративний суд