Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 лютого 2020 р. Справа№200/13125/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (місце знаходження: вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська область; код ЄДРПОУ: 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківська митниця ДФС Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення Слобожанською митницею Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002153/2 від 15 травня 2019 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення статей 53-54, 57-59, ч.11 ст.264 Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки RENAULT, модель CLIO, якій перебував в експлуатації, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , обраний метод його визначення, а саме основний - за ціною договору (контракту), оспорюваним рішенням протиправно скореговане, визначено вартість товару у бік збільшення, та проінформовано позивача, що у митниці відсутні підстави для прийняття вартості, визначеної за ціною угоди, у зв'язку з чим прийнято оскаржуване рішення. Позивач стверджує, що придбав вживаний автомобіль з механічними пошкодженнями, оплатив нерезиденту повну вартість автомобіля готівкою в сумі 6 000,00 PLN / 1 400,14 євро, що підтверджується рахунком - фактурою з відміткою про оплату, та є реальною ціною, що сплачена за придбаний автомобіль.
Ухвалою суду від 18 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
20 січня 2020 року ухвалою суду замінено відповідача по справі Харківську митницю ДФС його правонаступником - Слобожанською митницею Держмитслужби.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що в даному випадку спрацювала система управління ризиками, виходячи з чого, у відповідача виникли підстави для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції з придбання позивачем автомобіля у Польщі. У зв'язку з цим, після аналізу наданих для митного оформлення документів, відповідачем встановлено, що зазначені документи, на думку відповідача, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, отже, відповідачу було додатково надано експортну декларацію країни-відправника та висновок експертного автотоварознавчого дослідження, зі змісту яких відповідачем виявлені невідповідності вартості придбаного позивачем транспортного засобу, виходячи з чого, згодом, після проведення консультацій з декларантом, встановленим порядком було визначено митну вартість придбаного позивачем транспортного засобу на рівні 22 287,85 PLN / 5 201,00 євро, про що повідомлено декларанту. Також відповідач зазначає, що позивачем було понесено витрат з на транспортування придбаного автомобіля до місця ввезення на територію України, але такі витрати не були додані до митної вартості. Виходячи з наведеного, відповідачем, з дотриманням встановленої процедури, прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002153/2 від 15 травня 2019 р. за резервним методом, а безпосередньо транспортний засіб було оформлено під фінансову гарантію 17 травня 2019 р. в сумі 35 803,66 грн за МД №UA807190/2019/012582.
Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.
Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на них, суд встановив наступне.
18.04.2019 позивачем, ОСОБА_1 , на підставі рахунку-фактури FM 17/04/2019 від 18.04.2019 року , було придбано у місті Кеті , Республіка Польша транспортний засіб марки Reпault модель СІіо, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 вартістю
6 000,00 PLN, що становило 41 215,91 грн. у національній валюті України.
28.04.2019 року даний транспортний засіб ввезений позивачем на територію України через Львівську митницю ДФС, що підтверджується декларацією ДКД - ЕЕ №UA 807190/2019/10928 Q13713188/2824121411/700235650 від 28.04.2019 р.
Після чого ввезений позивачем транспортний засіб заявлений на митне оформлення у Харківській митниці ДФС.
Для здійснення митного оформлення 06.05.2019 декларантом - ТОВ «Магістраль Автотранзит-Сервіс», особа відповідальна за фінансове врегулювання позивач ОСОБА_1 , подано до митного органу - відповідача митну декларацію №UA807190/2019/011777, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України (графа 31 МД), легковий автомобіль марки RENAULT, модель CLIO - 1 шт., що був у використанні, для використання по дорогах загального користування, призначений для перевезення пасажирів. Тип двигуна - дизельний з робочим об'ємом циліндрів двигуна 1461 кубічних сантиметрів, ідентифікаційний номер VF15RBF0A54513982, потужність 55 кВт, номер двигуна - немає даних, тип кузова - хетчбек, календарний рік виготовлення - 2015, модельний ряд виготовлення 2016, загальна кіль кість місць для сидіння включаючи місце водія - 2, колісна формула 4х2. , колір - білий , клас екологічної безпеки - EURO 6. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: численні механічні пошкодження кузовних складових у вигляді вм'ятин та їх деформацій. Торгівельна марка - "RENAULT". Виробник - Renault Group. Країна виробництва - FR.
У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 6 000,00 PLN, у графі 43 митної декларації визначено «1» метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування - 41358,53 (що, із врахуванням даних графи 23 декларації «курс валют» - 6.89308900, еквівалентно 6000 PLN).
Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, додано (згідно графи 44 МД): рахунок-фактура (інвойс) № FM/17/04/2019 від 17.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/21455 від 28.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2015 НОМЕР_3 від 22.12.2015; договір про надання послуг митного брокера від 19/04-1 ВІД 19.04.2019; декларація № 222 від 07.03.2019; чек на передплату за митне оформлення транспортного засобу від 19.04.2019 № 126B1A1A9F; №39 від 19.04.2019; копія паспорту FG704193; копія паспорту громадянина України НОМЕР_4 .
Того ж дня, головним державним інспектором МП «Харків - автомобільний» Кругловим С.І. направлений запит №2170 до відділу контролю митної вартості УАМП, яким направлена №UA807190/2019/011777 з метою вирішення складного випадку митної вартості товару №1 з причин спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками згідно п. 8 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, доведених Наказом ДФСУ від 11.09.2015 № 689.
Як зазначає позивач, у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України була проведена консультація між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митному органі.
За результатами проведеної консультації позивачем було отримано повідомлення 9ce9be0f-3c22-46c7-969d-1782e287f26 від 06.05.2019 р. від Відділу контролю митної вартості УАМП, відповідно до якого митний орган пропонує визначити митну вартість автомобілю 5201 євро/22287,85 PLN .
Для підтвердження митної вартості товару заявленої декларантом інспектору митного
органу наданий пакет документів: експортна митна декларація країни відправлення та висновок експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля №72В від 10.05.2019 року, та листом декларанта до відповідача від 15.05.2019 останнього повідомлено про неможливість надання додаткових документів.
Також, зазначеним листом від 15.05.2019 декларант просив відповідача видати рішення про корегування митної вартості по МД №UA807190/2019/011777 на рівні, що визначений митним органом.
15.05.2019 за результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA807190/2019/011777 від 06.05.2019 Харківською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002513/2 від 15.05.2019.
В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що, у відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації відображено у графі ДМВ "Для відміток митного органу" (або направлено електронним повідомленням). Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість товару № 1 не може бути визнано: не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів також в рамках проведення процедури консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформації та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митниці, у відповідності до вимог п.5 ст.55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України, відповідач проінформував декларанта (та, відповідно, позивача), що у митниці відсутні станом на 15.05.2019 підстави для прийняття митної вартості, визначеної декларантом за ціною угоди з наступних підстав (з посиланням на систему АСАУР):
- 105-2, Контроль правильності визначення митної вартості товарів; митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ;
- 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB ;
- Наявність розбіжностей в наданих додатково документах: а саме: вартість у ЕК МД країни відправлення 6100 PLN проти 6000 PLN заявленої декларантом, розбіжності в пошкодженні Т/3 відповідно акту огляду UA209020/2019/21455 та висновку експерта щодо вартості Т/3;
- Згідно електронного повідомлення, яке було відправлено митницею декларанту було запропоновано надати інформацію, зокрема, копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціонна, рахунки сбіра за аукціон інше, інформацію щодо комплектності та комплектації), пояснене по формі сплати Т/3 и документальне підтвердження сплати, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Зазначено, що декларантом не було надано митному органу жодного з вищезазначених документів, за виключенням ЕК МД країни відправлення та висновку експерта щодо вартості Т/3 (в яких були, як зазначає відповідач, виявленні розбіжності).
Відповідач посилається на вимоги ст.ст. 54, 55, 58-63 та розділу XII Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим. надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України: 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
Відповідач також посилається на наявну в митного органу інформацію: оцінка по UA110150/2019/219704 від 23/04/2019, АСАУР (5000 євро). Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 МКУ, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: наведений в графі "Для відміток митного органу" ДМВ (або направлено електронним повідомленням). Обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначає, що коригування митної вартості здійснено у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України та Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689 з проведеним в разі необхідності коригуванням передбаченим у главі 9 МКУ - товар №1 - 5 201,00 євро./22 287,85 PLN.
При цьому, у графі 30 «коригування» зазначено вартість 22 287,85 PLN, а у графі 31 наявна інформація про коригування за шостим методом.
17.05.2019 декларантом - ТОВ «Магістраль Авторанзит-Сервіс» , особа відповідальна за фінансове врегулювання ОСОБА_1 , подано до митного органу митну декларацію №UA807190/2019/012582, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України (графа 31 МД), легковий автомобіль марки RENAULT, модель CLIO - 1 шт., що був у використанні, для використання по дорогах загального користування, призначений для перевезення пасажирів. Тип двигуна - дизельний з робочим об'ємом циліндрів двигуна 1461 кубічних сантиметрів, ідентифікаційний номер VF15RBF0A54513982, потужність 55 кВт, номер двигуна - немає даних, тип кузова - хетчбек, календарний рік виготовлення - 2015, модельний ряд виготовлення 2016, загальна кіль кість місць для сидіння включаючи місце водія - 2, колісна формула 4х2. , колір - білий , клас екологічної безпеки - EURO 6. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: численні механічні пошкодження кузовних складових у вигляді вм'ятин та їх деформацій. Торгівельна марка - "RENAULT". Виробник - Renault Group. Країна виробництва - FR, однак, із зазначенням у графі 44 посилання на оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002513/2 від 15.05.2019, та, відповідно, додавання шостого методу до графи 43 митної декларації.
17.05.2019 позивачем сплачено 35 150,00 грн. за митне оформлення у якості фінансової гарантії для вільного обороту придбаного позивачем транспортного засобу, що підтверджено відповідною квитанцією банківської установи «Приватбанк», у зв'язку з чим 17.05.2019 відповідачем видано посвідчення про реєстрацію ТЗ ХА № 0006118 для постановки транспортного засобу на відповідний облік у ДАІ МВС України.
Не погоджуючись з коригуванням митної вартості придбаного транспортного засобу, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України), митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).
Одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).
Згідно частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.
Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Згідно частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. Наведене передбачено частиною 4 статті 57 МК України.
Згідно із частиною 5 вказаної статті, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Кодексу.
При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA807190/2019/011777 від 06.05.2019, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документи, які у повному обсязі підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору. Зокрема, надано рахунок-фактуру (інвойс) № FM/17/04/2019 від 17.04.2019; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA209020/2019/21455 від 28.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2015 НОМЕР_3 від 22.12.2015; договір про надання послуг митного брокера від 19/04-1 ВІД 19.04.2019; декларація № 222 від 07.03.2019; чек на передплату за митне оформлення транспортного засобу від 19.04.2019 № 126B1A1A9F; №39 від 19.04.2019; копія паспорту FG704193; копія паспорту громадянина України НОМЕР_4 .
Згідно оскаржуваного рішення відповідача, підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище транспортного засобу марки RENAULT, модель CLIO, номер кузова НОМЕР_2 , 2015 року випуску, бувшого у використанні за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю автомобіля, є спрацювання АСАУР:
- 105-2, Контроль правильності визначення митної вартості товарів; митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ;
- 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів; митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов'язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB ;
- Наявність розбіжностей в наданих додатково документах: а саме: вартість у ЕК МД країни відправлення 6100 PLN проти 6000 PLN заявленої декларантом, розбіжності в пошкодженні Т/3 відповідно акту огляду UA209020/2019/21455 та висновку експерта щодо вартості Т/3;
- Згідно електронного повідомлення, яке було відправлено митницею декларанту було запропоновано надати інформацію, зокрема, копію митної декларації країни відправлення, виписку з бухгалтерської документації (рахунки на оплату т/з, рахунки транспортних витрат, рахунки з аукціонна, рахунки сбіра за аукціон інше, інформацію щодо комплектності та комплектації), пояснене по формі сплати Т/3 и документальне підтвердження сплати, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Зазначено, що декларантом не було надано митному органу жодного з вищезазначених документів, за виключенням ЕК МД країни відправлення та висновку експерта щодо вартості Т/3 (в яких були, як зазначає відповідач, виявленні розбіжності).
Однак, відповідачем не вказано точні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.
При цьому, суд встановив наявність у позивача рахунок-фактуру (інвойсу) №FM/17/04/2019 від 17.04.2019 із зазначення вартості транспортного засобу 6 000,00 PLN, який ідентифікує оцінюваний товар - автомобіль марки RENAULT, модель CLIO, номер кузова НОМЕР_2 , 2015 року випуску та підтверджують митну вартість товару за ціною договору.
Також, у зазначеному рахунку-фактурі прямо зазначено, що позивач придбав наведений транспортний засіб як вживаний товар, пошкоджений, розібраний, що цілком відповідає висновку № 72В експертного товарознавчого дослідження від 10.05.2019, що його згодом було надано відповідачу.
В спірному випадку у суду відсутні підстави приходити до висновку про неподання декларантом документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України, зокрема, що засвідчує оплату коштів за придбаний товар, оскільки сам зазначений вище рахунок-фактура містить в собі відомості про сплату 6 000,00 PLN за придбаний позивачем автомобіль готівкою.
Відповідачем не доведено, що подані документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, які можуть свідчити про розбіжності у вартості придбаного транспортного засобу та митної вартості, наявні ознаки підроблення або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, не обґрунтовано та не доведено неможливість визначення митної вартості за основним методом - ціною договору (контракту).
Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунок-фактуру (інвойсу) №FM/17/04/2019 від 17.04.2019, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Польщі інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем автомобілю марки RENAULT, модель CLIO, номер кузова НОМЕР_2 , 2015 року випуску, та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 3 000,00 PLN та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.
З приводу документів, визначених пунктом 4 і 5 частини 2 статті 53 МК України (банківські платіжні документи, інші платіжні документи про оплату рахунку), необхідність подання яких при процедурі консультації із декларантом вимагав відповідач, як зазначено у відзиві на позов, та, зокрема, доданого до нього повідомлення 9ce9be0f-3c22-46c7-969d-1782e287f26 від 06.05.2019 р., суд вважає їх витребування безпідставним, так як сплата за автомобіль підтверджена рахунок-фактуру (інвойсу) №FM/17/04/2019 від 17.04.2019 р., у якому, як зазначено вище, містяться відомості про його оплату, а саме, готівкою.
В спірному випадку у суду відсутні підстави приходити до висновку про не подання декларантом документа, визначеного пунктом 4 частини 2 статті 53 МК України, зокрема, банківського платіжного документа, що засвідчує оплату рахунку за оцінюваним товаром. Коментована норма закону чітко регламентує вид документа про оплату - "банківський платіжний документ", який може бути виданий виключно у випадку оплати по рахунку через фінансову установу, яка володіє відповідною ліцензією на певний вид банківський послуг. А у випадку, що досліджується судом, мова не йде про обставину оплати через банківську установу.
Більше того, пункт 4 частини 2 статті 53 МК України чітко зазначає банківський платіжний документ, як підтвердження оплати по "рахунку", як один із видів документах, які можуть засвідчувати обставину придбання ТЗ згідно переліку, визначеного підпунктом "б" пункту 2 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 за №1118 (надалі по тексту також - Правила №1118).
У спірному ж випадку факт набуття права власності підтверджується рахунок-фактуру (інвойсу) №FM/17/04/2019 від 17.04.2019, який є одними із документів, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України і підпункту "б" пункту 2 Правил №1118 підтверджує митну вартість товару та є одними із видів документів на підтвердження обставини придбання ТЗ.
В контексті вказаного суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
В той же час, суд звертає увагу, що згідно правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом (залежно від комплектації та технічного стану транспортного засобу), лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом документів, є необґрунтованим та безпідставним.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем було понесено додаткові витрати у зв'язку з придбанням транспортного засобу, зокрема, його транспортування, які ним не були включені до заявленої митної вартості, суд зазначає, що такі твердження ґрунтуються на припущеннях відповідача, оскільки ним не надано жодних доказів понесення позивачем таких додаткових витрат.
Відтак, суд зазначає про безпідставне і необґрунтоване посилання у розгляді цієї справи на обставини не включення декларантом до митної вартості додаткових витрат.
Також, відповідач не довів суду неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару.
Згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002513/2 від 15.05.2019, митна вартість товару визначена за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) з підстав спрацювання АСАУР.
Разом з цим, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та, на переконання суду, не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Більше того, за приписами частини 2 статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті Кодексу (резервний метод), повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
В даному випадку необхідно наголосити на тому, що згідно пункту 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Частинами 4 і 5 Графи 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" Розділу ІІ "Опис граф Рішення" Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 за №598 (надалі по тексту також - Правила №598), визначено, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як свідчить зміст графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA206060/2019/000755/2 від 28.08.2019, в ній є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України) із посиланням, зокрема, на оцінку по UA110150/2019/219704 23/04/2019 (5000 євро) з коригуванням ціни товару №1 (придбаного позивачем автомобілю) 5201 євро / 22 287,85 PLN, але, зазначене спірне рішення не містить обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості, адже відповідач обмежився лише зазначенням конкретної суми такого корегування.
Відсутність обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, про що свідчить правова позиція висвітлена у постановах Верховного Суду №826/28024/15 від 18.12.2018, №815/1670/17 від 21.12.2018, №813/663/17 від 18.12.2018, №815/228/17 від 21.12.2018 і №820/1436/17 від 18.12.2018.
Відповідно відзиву на позов з доданими до нього додатками відповідачем зазначено, що в даному випадку коригування митної вартості відбулось у зв'язку зі спрацюванням системи ризиків «АСАУР». У зв'язку з цим було направлено запит до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN - кодом. В результаті чого, митна вартість вказаного транспортного засобу складає 22 287,85 PLN.
Зі змісту повідомлення відповідача 9ce9be0f-3c22-46c7-969d-1782e287f26 від 06.05.2019 р. випливає, що конкретне числове значення скоригованої митної вартості автомобіля визначено, зокрема, таким програмно-інформаційним комплексом як Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (надалі по тексту також - АСАУР).
Системний і послідовний аналіз всього Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №684 від 31.07.2015 (надалі також - Порядок №684), свідчить, що положення останнього не містить будь яких даних про можливість визначення митної вартості транспортних засобів за VIN-кодом, та також вартості взагалі.
У будь-якому випадку, відповідачем не зазначено, на підставі якого нормативно-правового акта саме програмно-інформаційний комплекс АСАУР вправі, крім виявлення відповідних ризиків, самостійно визначати (коригувати) митну вартість транспортних засобів, в тому числі за їх VIN-кодами, про що свідчать надані відповідачем додатки до наданого відзиву на позовну заяву.
Щодо оцінок SCHWAKE, на які посилається відповідач як на підстави для обґрунтування спірного коригування митної вартості у повідомленні 9ce9be0f-3c22-46c7-969d-1782e287f26 від 06.05.2019 р. та, згодом, у відзиві на позовну заяву, суд вважає за необхідне зазначити, що суд не приймає ці доводи до уваги з підстав того, що їх не було покладено як обґрунтування для прийняття оскаржуваного рішення, як вже зазначалось судом вище, але, у будь-якому випадку, такі оцінки було зроблено без врахування реального технічного стану придбаного позивачем транспортного засобу та наявних в ньому технічних пошкоджень, що підтверджено як рахунком-фактурою продавця цього транспортного засобу, так актом проведення огляду відповідачем, так й, згодом, висновками експерта щодо вартості придбаного позивачем транспортного засобу.
Відповідач не довів, що така інформація про реальний стан транспортного засобу була також внесена до програмно-інформаційного комплексу АСАУР при здійсненні митного контролю і виконанні митних формальностей при здійсненні митного оформлення вказаного товару в серпні 2019 року.
Також, відповідач не обґрунтував підстави і правомірність використання у спірному випадку відомостей оціночної діяльності програмного продукту SCHWAKE під час процедури обміну інформацією з декларантом, зокрема, у повідомленні 9ce9be0f-3c22-46c7-969d-1782e287f26 від 06.05.2019 р.
Наслідком наведених вище протиправних дій відповідача є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Свідченням існування спору між позивачем і митним органом, а відтак й факту непогодження позивача із скорегованою митною вартістю товару, є судовий розгляд, та, у випадку встановлення судом протиправності рішення про коригування митної вартості товару - безумовною підставою для скасування рішення органу контролю.
Загалом, надаючи оцінку вартості придбаного позивачем транспортного засобу, та врахуванню такої вартості під час митного оформлення, суд зазначає наступне.
Згідно рахунку-фактури (інвойсу) № FM/17/04/2019 від 17.04.2019 року, позивачем сплачено за придбаний автомобіль 6000,00 PLN, що становить 41 358,53 грн. за курсом валюти 6,893080.
Згідно експортної митної декларації країни відправлення від 19.04.2019 19PL351020E0271278, зазначена сума 6 100,00 PLN, з яких, як зазначено позивачем, 100 PLN становить загальнообов'язковий платіж країни відправника (Республіка Польща) при придбанні / вивозу товару.
Згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля №72В від 10.05.2019 року, ринкова вартість придбаного позивачем автомобіля станом на 10.05.2019 р. становить 42 568,73 грн. або 6 212,29 PLN за курсом 6,852336.
З урахуванням того, що усі зазначені документи на підтвердження митної вартості придбаного позивачем транспортного засобу були надані митному органу під час митного оформлення, а також, з урахуванням того, що поза увагою митного органу під час прийняття спірного рішення залишились факти наявності пошкоджень транспортного засобу, їх характер та вплив на митну вартість, судом зроблений висновок про відповідність ціни, за яку придбаний транспортний засіб позивачем, його митної вартості, а різниця у вартості транспортного засобу, на яку посилається відповідач у тому числі як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення, у наведених вище документах викликана коливанням курсу валют, урахуванням пошкоджень транспортного засобу позивача та, відповідно, сплатою загальнообов'язкового платежу країни відправника.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення Харківської митниці ДФС Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002153/2 від 15 травня 2019 р. є протиправними та підлягає скасуванню.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Слобожанської митниці Держмитслужби (місце знаходження: вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська область; код ЄДРПОУ: 43332958) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці ДФС Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA807000/2019/002153/2 від 15 травня 2019 р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) 40 грн.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 04 лютого 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.В. Арестова