Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 лютого 2020 р. Справа№200/14869/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо невиплати страхових виплат з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2019 року та зобов'язання нарахувати та сплатити заборгованість з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2019 року.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 595 позивачеві протиправно припинена виплата, а в подальшому не було виплачено заборгованість зі страхових виплат за період з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2019 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено сплату позивачем судового збору до прийняття рішення у справі. Відмовлено у задоволенні заяви про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлення цього строку з підстав дотримання строку звернення до суду. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів судом. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28 січня 2020 року від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву та витребувані судом докази, в якому відповідач просить відмовити в позові у зв'язку з тим, що нормативно-правовими актами не передбачено виплату страхових виплат потерпілим, які не перемістились на територію, де органи влади здійснюють свої повноваження. Крім того, у відзиві зазначено, що згідно з відомостями програмного забезпечення «Реєстр потерпілих» м. Шахтарськ позивач не отримував страхові виплати лише за період з червня по серпень 2017 року, а також з листопада 2017 по жовтень 2019 року.
03 лютого 2020 року Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надані витребувані судом докази.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності 40 відсотків та 3 групу інвалідності безстроково.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якого зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (с. Грабове Шахтарського району Донецької області), а фактичним місцем проживання/перебування є підконтрольна українській владі території - м. Дружківка Донецької області, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000444799 від 19 грудня 2017 року.
За статистичними даними інформаційно-аналітичної системи Фонду ОСОБА_1 перебував на постійному обліку у Шахтарському міському відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Донецької області; з листопада 2014 року по травень 2017 року - на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Запоріжжі; з вересня по жовтень 2017 року - на обліку у Волноваському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
З 21 листопада 2019 року позивач перебуває на обліку у Дружківському міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області та отримує страхові платежі з 01 листопада 2019 року.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII, далі - Закон № 1105-XIV).
Частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання; відповідно до частини п'ятої цієї же статті страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком.
За приписами частини п'ятої статті 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком […].
Частиною сьомою статті 47 Закону № 1105-XIV встановлено, що, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Враховуючи приписи наведених норм закону, суд дійшов висновку, що страхові виплати повинні виплачуватися позивачеві щомісячно, оскільки останньому встановлено втрату професійної працездатності та 3 групу інвалідності безстроково.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказано про неотримання страхових виплат за період з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2019 року.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачеві не виплачено страхові виплати лише за період з червня по серпень 2017 року та з листопада 2017 року по жовтень 2019 року, що підтверджується долученою до відзиву інформацією з програмного забезпечення «Реєстр потерпілих» м. Шахтарськ.
З 01 листопада 2014 року по 31 травня 2017 року відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в м. Запоріжжі провадились щомісячні виплати як внутрішньо переміщеній особі та доплати по перерахунку за 2014 рік, про що зазначено у листі цього відділення від 10 жовтня 2019 року № 03-09/4930.
Про здійснення страхових виплат в інші періоди свідчать такі докази: з вересня по жовтень 2017 року - постанови Волноваського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 17 жовтня 2017 року та 04 грудня 2017 року; з 01 по 30 листопада 2019 року - постанова Дружківського міського відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 06 грудня 2019 року.
Отже, позивачеві не виплачено страхові виплати за період з червня по серпень 2017 року та з листопада 2017 року по жовтень 2019 року, що є порушенням вищенаведених приписів статті 47 статті 47 Закону № 1105-XIV.
Суд погоджується з доводами позивача про те, що статус внутрішньо переміщеної особи створив для нього, на відміну від інших громадян України, певні перешкоди в отриманні страхових виплат, передбачених Законом № 1105-XIV, а тому його порушені права підлягають захисту без обмеження будь-яким строком.
Твердження відповідача стосовно того, що нормативно-правовими актами не передбачено виплату страхових виплат потерпілим, які не перемістились на територію, де органи влади здійснюють свої повноваження, суд вважає помилковими, оскільки статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права або «інші права», як це визначено статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, не звужуючи при цьому обсяг конституційних прав та свобод особи. Відповідно до преамбули вказаного Закону він встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Крім того, згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000444799 від 19 грудня 2017 року позивач має статус внутрішньо переміщеної особи.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості зі страхових виплат за період з червня по серпень 2017 року та з листопада 2017 року по жовтень 2019 року та стягнення такої заборгованості за цей період.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Судом встановлено, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року відстрочено сплату позивачем судового збору в сумі 768,40 грн до прийняття рішення у цій справі.
З огляду на часткове задоволення позову судовий збір підлягає стягненню до державного бюджету з позивача в сумі 384,20 грн та з відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області у розмірі 384,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295, 297 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості зі страхових виплат за період з червня по серпень 2017 року та з листопада 2017 року по жовтень 2019 року.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість зі страхових виплат за період з червня по серпень 2017 року та з листопада 2017 року по жовтень 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Свободи, 5, код ЄДРПОУ 41325231) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 05 лютого 2020 року.
Суддя Ю.М. Льговська