Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 січня 2020 р. Справа№200/10675/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С., при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання виконати припис
за участю:
від позивача - Прохорова К.І.
від відповідача - Харахаш О.К.
Позивач, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання виконати вимоги припису № 2 від 30.01.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в ході проведеної перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм, стандартів та правил під час виконання будівельних робіт по АДРЕСА_1 виявлено будівництво гаражу за вищевказаною адресою без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 36 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З метою усунення виявленого порушення відповідачу - ОСОБА_1 , яка є власницею нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 2 видано припис № 2 від 30.01.2019, в якому викладено вимогу щодо усунення виявленого порушення у встановлений приписом строк. Зазначений припис відповідачем не виконано, через що позивач дійшов висновку про необхідність звернення до суду із вимогою зобов'язати виконати припис.
За змістом позову невиконання відповідачем законних вимог позивача та неусунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності є порушенням прав та інтересів Держархбудінспекції, та, із врахуванням права інспекції на захист порушених прав та інтересів в судовому порядку, є достатньою підставою звернення до суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України.
Протягом судового розгляду справи представник позивача підтримала вимоги інспекції в заявленій редакції, зауважила на тому, що належним виконанням відповідачем припису є або отримання документів, необхідних для направлення на адресу позивача повідомлення про початок будівельних робіт, або, якщо відповідач не має наміру продовжувати будівництво, приведення земельної ділянки у первинний стан.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечувала, просила суд відмовити в задоволенні позову. В наданому до суду відзиві зазначила, що будівництва гаражу на прибудинковій території припинено у 2010 році за вимогою органів архітектурно-будівельного контролю. Що стосується припису № 2 від 30.01.2019, виконання якого вимагає позивач, відповідач зауважила на тому, що наведений припис взагалі не визначає переліку дій, що має виконати відповідач з метою усунення виявлених в ході перевірки порушень у встановлений ним строк. Згідно викладеного у відзиві в разі задоволення судом позову, рішення суду не буде конкретним, через що не буде відповідати вимогам чинного законодавства.
Відповідач зауважила на порушенні позивачем тримісячного строку звернення до суду із позовом про зобов'язання виконати припис, оскільки до суду позивач звернувся наприкінці серпня 2019 року, у той час як кінцевим терміном виконання припису визначено 30.03.2019.
Також відповідач зауважила, що після отримання припису нею розпочато підготовку технічної документації для розроблення проекту землеустрою, однак через відмову сусідів відповідача, за ініціативою яких проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, межі земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво не узгоджені, що в свою чергу створює перепони для законного будівництва.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав викладене у відзиві, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 03.09.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачеві надано десятиденний строк на усунення її недоліків. Ухвалою від 15.10.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.11.2019. Ухвалою від 15.10.2019 відмовлено в залученні до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Курахівської міської ради та у якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_2 . У підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 25.11.2019. 25.11.2019 в підготовчому судовому засіданні постановлено ухвалу про відмову в залученні до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 та ухвалу про витребування доказів, оголошено перерву до 09.12.2019. 09.12.2019 в підготовчому засіданні постановлено ухвалу про відмову в залученні ОСОБА_3 у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору та протокольну увалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів. Протокольними ухвалами суду у підготовчому засіданні 09.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про виклик як свідка ОСОБА_3 та в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про виклик його як свідка, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30.01.2020.
Відповідач, ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_3 .
30.01.2019 на підставі направлення № 03-002 від 30.01.2019 інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області проведено перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час будівництва гаражу по АДРЕСА_1 . За результатами проведення заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що будівництво гаражу по АДРЕСА_1 виконується без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що зазначено в акті № 2, складеному за наслідком проведення заходу державного контролю.
За наслідком проведення перевірки складено протокол про адміністративне порушення від 30.01.2019 (арк. справи 32-33) та припис № 2 про усунення порушення вимог законодавства сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 30.01.2019. Приписом від 30.01.2019 вимагалося від відповідача усунути виявлене порушення, що згідно описової частини припису полягає у здійсненні будівництва гаражу без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт, в строк до 30.03.2019.
29.03.2019 відповідач надала до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Донецькій області заяву про неможливість виконання припису № 2 від 30.01.2019 через конфліктну ситуацію із сусідами, через яку останні не узгоджують межу належної відповідачу земельної ділянки.
15.04.2019 департаментом позивача за наслідком проведення повторної перевірки будівництва гаражу по АДРЕСА_1 у м АДРЕСА_4 Курахове Донецької області складений акт № 6, за змістом якого в ході проведеного заходу контролю встановлено невиконання вимог припису № 2 від 30.01.2019. Того ж дня складено протокол про адміністративне порушення через невиконання припису та порушення п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та припис № 5, яким від відповідача вимагалося усунути виявлені порушення у вигляді невиконання законних вимог припису № 2 від 30.01.2019.
10.07.2014 на підставі направлення на проведення позапланового заходу № 03-017 від 10.07.2019 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та виконання припису № 5 від 15.04.2019 посадовими особами департаменту позивача здійснено вихід на об'єкт: будівництво гаражу по АДРЕСА_1 у АДРЕСА_5 Курахове та складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва для виконання покладених на них функцій. Підставою складення акту про недопуск стала неявка відповідача на перевірку об'єкта будівництва.
Наведені обставини не є спірними.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначені законом України «Про архітектурну діяльність», що спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів.
Відповідно до статей 9, 10 цього Закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Частиною 3 статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю. Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом (ч. 6, 7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Частинами 1, 2 статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.
Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль є сукупністю заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 (далі Порядок №553).
Частиною 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553 передбачено, що підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно підпункту 2, 3 частини 3 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт. При цьому, підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу та виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (пункт 17 Порядку).
Згідно пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 294 від 09.07.2014 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За змістом пункту 3 цього положення до основних завдань Держархбудінспекції віднесені здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності.
Підпунктами 2, 3, 5, 7, 8, 16, 21 пункту 4 Положення передбачено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
- проводить перевірки: відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; дотримання порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації; законності рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; додержання суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
- видає обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт; усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єктами нагляду; усунення порушень ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
- складає акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень, накладає штрафи відповідно до закону;
- отримує повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення;
- видає дозволи на виконання будівельних робіт, повідомлення про внесення змін до них, відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт;
- здійснює контроль за виконанням виданих приписів у визначених законодавством випадках;
- здійснює інші повноваження, визначені законом.
Підпунктом 12 пункті 6 Положення визначено, що Держархбудінспекція для виконання покладених на неї завдань має право проводити претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів.
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (п. 7 Положення).
Спір, що виник між сторонами стосується наявності підстав для зобов'язання відповідача в судовому порядку виконати припис позивача № 2 від 30.01.2019. Правомірність припису не є спірною обставиною у межах цієї справи, припис, виконання якого вимагається позивачем відповідач не оскаржувала.
Невиконання суб'єктом містобудування, яким є відповідач, припису у встановлений строк носить характер триваючого порушення та не звільняє такого суб'єкта в подальшому від його виконання, а є лише підставою притягнення його до відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб ДАБІ. Триваюче правопорушення є проступком, пов'язаним з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Враховуючи віднесення порушення у вигляді невиконання вимог припису позивача до триваючих, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо пропуску позивачем 3 місячного строку звернення до суду із цим позовом.
При вирішенні заявлених позивачем вимог суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 4 статті 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Таким чином, законодавець чітко визначив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування в сфері дотримання прав та свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема, обов'язку доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. Однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, чиї права, свободи чи інтереси вони вважають порушеними, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи.
Частиною 5 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України; 4) про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Верховний Суд під час розгляду справи № 818/3764/15 в постанові від 26.04.2018 зазначив, що положення КАС України, що визначають перелік справ в яких відповідачами є не суб'єкти владних повноважень, існують як послідовне продовження випадків «превентивного» судового контролю за правомірністю рішень суб'єктів владних повноважень і мають розумітися та застосовуватися судами саме в такому значенні, а не як норма, що давала би право для розширеного тлумачення права суб'єкта владних повноважень на адміністративний позов. У протилежному значенні такий підхід до розуміння цих положень призведе до відмови органів влади від виконання своїх функціональних обов'язків та реалізації дискреційних повноважень.
Підсумовуючи викладене, у контексті конкретних обставин цієї справи у розумінні положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку № 553 та Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, статей 2, 46 КАС України у разі невиконання суб'єктом містобудування приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, її територіальні підрозділи (посадові особи) не мають повноважень звертатися до адміністративного суду з вимогами зобов'язати суб'єкта містобудування виконати такий припис.
Передбачене пунктом підпунктом 12 пункту 6 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 294 від 09.07.2014 повноваження звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів не є тотожним поняттю (положенню) мати право (повноваження) на звернення до суду за захистом конкретного права, оскільки бути позивачем чи відповідачем у суді для органу державної влади означає насамперед мати право (повноваження) на здійснення дозволених йому нормативно визначених (приписаних) дій та рішень.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що за вказівкою частини 7 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Статтею 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису та, у разі нездійснення зазначеною особою виконання вимог припису орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.
Отже, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено чіткий перелік дії архітектурно-будівельної інспекції у разі невиконання вимог пропису про усунення порушень, складеного за наслідком виявлення факту самочинного будівництва, перебудова якого є неможливою.
Таким чином, у справі, що розглядається, предметом судового контролю є вимоги суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку суб'єкта містобудування виконати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил, що не засновуються на вимогах закону, і тому не підлягають судовому захисту.
Із врахуванням викладеного вище, заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.
З огляду на викладене вище, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим Постановою КМУ № 553 від 23.05.2011 та керуючись статтями ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 256, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: м. Київ, бульвар лесі Українки, буд. 26, ЄДРПОУ 37471912) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про зобов'язання виконати вимоги припису № 2 від 30.01.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм, державних стандартів та правил, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Повний текст рішення виготовлено 04.02.2020.
Суддя А.С. Михайлик