Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
03 лютого 2020 р. Справа №200/1204/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Лазарєв В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 січня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Вивчивши подані матеріали, суддя дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо невірного нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язати перерахувати пільги на оплату житлово-комунальних послуг з моменту надання таких пільг. Згідно позовної заяви, позивач перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі отримувачів пільг з 03 листопада 2015 року.
З відповідним позовом ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 25.01.2019 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції. Тобто, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду із даним позовом.
Разом з позовною заявою позивачем надано заяву про поновлення строку. В обґрунтування вказаної заяви, зазначає, що протягом 2019 року позивачем вживалися досудові заходи щодо відновлення порушених соціальних прав на встановлені пільги, як учаснику бойових дій. Отже про порушення своїх прав позивач дізнався з відповіді УСЗН Добропільської міськради за №01-09/4079/0/3-19 від 06.12.2019 року в грудні 2019 року та лише після правового консультування з фахівцями у галузі права протягом грудня 2019 року.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, дослідивши позовну заяву з додатками, суд зазначає наступне.
Так, з аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
В силу приписів ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 16 квітня 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії»).
Суд наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій/вимог, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13 грудня 2011 року по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Як вже зазначалось судом, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли вона дізналась про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв'язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається з листа Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради від 06.12.2019 року, стосовно питань, зазначених у звернені позивача управлінням вже були наданні роз'яснення від 26.03.2018 № 09/992/01-16, від 15.05.2018 № 09/1777/01-16, а також надані відповіді на звернення до Урядової телефонної «гарячої лінії» від 02.07.2018 р. № С-28505; від 23.08.2018 р. С-121-5.16.2; від 11.09.2018 року № С-37605.
Отже позивач мав реальну можливість та повинен був дізнаватися про порушення своїх прав у період з березня 2018 року по вересень 2018 року.
Суд критично ставиться до пояснень позивача про те, що він дізнався про порушення своїх прав у грудні 2019 року, оскільки він вже зазначав ті ж самі обставини поважності причин пропуску строку звернення до суду в позовній заяві від 01 жовтня 2019 року, яка була залишена без руху 06 листопада 2019 року суддею Донецького окружного адміністративного суду Христофоровим А.Б.
Приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Добропільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Добропільська міська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху і встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Лазарєв