справа № 2а-5919/09/0670
категорія 2.11.3
04 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г.,
при секретарі - Снігірьовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство" до Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Державне підприємство "Новоград-Волинське досвілне лісомисливське господарство" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Вказує, що за результатами виїзної планової перевірки ДП "Новоград-Волинське досвілне лісомисливське господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2007 року по 30 вересня 2008 року державними податковими інспекторами складений акт № 266/05-53/23-20/00991947 від 19.02.2009 року, в якому зафіксовано порушення з боку ДП "Новоград-Волинське досвілне лісомисливське господарство" вимог п.п.1.20.5 п.1.20 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.274 Митного Кодексу України, а саме: підприємством не включено до валового доходу різниці між вартістю відвантаженої на експорт лісопродукції за звичайними цінами (загальною митною вартістю) та фактурною (контрактною) вартістю загальною сумою 243142,00 грн., в т.ч. за ІІ півріччя 2007 року в сумі 107473,00 грн. та 9 місяців 2008 року в сумі 135669,00 грн. На підставі вказаного акту з урахуванням результатів адміністративного оскарження видане податкове повідомлення-рішення № 0002042320/2 від 03.06.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 101553,00грн., в т.ч. основний платіж - 72589,00 грн. і 28964,00 грн. штрафної санкції.
Позивач не погоджується з винесеним податковим повідомленням-рішенням, вважає його нечинним та просить скасувати. Вказує, що ДП "Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство" до валового доходу включало вартість відвантаженої на експорт продукції за звичайними цінами відповідно до п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а застосування митної вартості при визначенні звичайної ціни суперечить нормам чинного законодавства.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та подали заяву про уточнення позовних вимог, в якій просять скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002042320/3 від 19.08.2009 року.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали. Надали суду заперечення щодо позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив: інспекторами Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції проведена виїзна планова перевірка державного підприємства "Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2008 року, про що складено акт №266/05-53/23-20/00991947 від 19.02.2009 року.
В акті перевірки зазначено, що державним підприємством "Новоград-Волинське дослідне лісомисливське господарство" допущено порушення п.п.1.20.5 п.1.20 ст.1, п.п.7.4.1, п.п7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.274 Митного Кодексу України, а саме: підприємством не включено до валового доходу різниці між вартістю відвантаженої на експорт лісопродукції за звичайними цінами (загальною митною вартістю) та фактурною (контрактною) вартістю загальною сумою 243142,00 грн., в т.ч. за ІІ півріччя 2007 року в сумі 107473,00 грн. та 9 місяців 2008 року в сумі 135669,00 грн.
Звичайною ціною з метою оподаткування вважатиметься митна вартість і оподаткування такої операції здійснюватиметься виходячи з рівня звичайної ціни (договірної (контрактної) вартості, але не менше митної вартості).
На підставі вказаного акту з урахуванням результатів адміністративного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення за № 0002042320/2 від 03.06.2009 року, №0002042320/3 від 19.08.2009 року про визначення підприємству податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 101553,00грн., в т.ч. основний платіж - 72589,00 грн. і 28964,00 грн. штрафної санкції.
З висновками податкового органу суд не погоджується з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ДП "Новоград-Волинське досвідне лісомисливське господарство" займається зовнішньоекономічною діяльність, відповідно до укладеним контрактам здійснює поставку лісопродукції на умовах FCA, CPT, що стверджується відповідними контрактами.
Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів міжнародної торгової палати Інкотермс 2000:
FCA "франко - перевізник" означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передавання призначеному покупцем перевізнику в названому місці.
СРТ "фрат/перевезення оплачено до..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передавання перевізнику, призначеному ним самим.
По зазначеним контрактам, на думку податкового органу, позивачем у перевіряємому періоді занижені суми валового доходу, так як ціна продажу лісопродукції на експорт є нижчою ніж звичайна, адже при формуванні ціни позивачем враховано не митну, а фактурну вартість продукції.
Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.
До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України та ін.
Згідно з абзацом сьомим пункту 1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року N 307, митна вартість - це вартість товару, що визначається відповідно до положень Закону України від 5 лютого 1992 року N 2097-XII "Про Єдиний митний тариф" (із змінами та доповненнями) і використовується виключно для цілей митного оподаткування товарів та ведення митної статистики.
Відповідно до абз. 5 п. 1.7 цієї Інструкції фактурна вартість (договірна, контрактна) - це вартість товарів, яка фактично сплачена чи підлягає сплаті або має компенсуватися зустрічними поставками товарів та зазначається в рахунку-фактурі (рахунку-проформі - для договору міни) відповідно до умов зовнішньоторговельного договору (контракту) купівлі-продажу або міни (далі - фактурна вартість).
Отже, митна вартість товарів самостійно визначається митним органом, і її призначення зводиться виключно до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Це правило поширюється і на операції з особами, котрі не є платниками податку на прибуток, встановлено ст.10 Закону, чи особами, які сплачують його за іншими ставками (п.п.7.4.Закону).
Згідно зі ст. 1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" пов'язана особа - це особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з юридичними особами, які не є платниками податку, встановленого ст. 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками. Отже, зазначеним пунктом встановлюється оподаткування операцій саме з пов'язаними особами.
Відповідно до п.1.20.1. ст.1 Закону, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
Підпунктом 1.20.2. пункту 1.20. ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.
Пунктом 1.20.8 ст.1 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Судом встановлено, що податковий орган як в ході так і після проведення документальної перевірки із запитом чи зверненням до платника податку щодо обґрунтування визначення рівня звичайних цін не звертався, інших дій, направлених на встановлення звичайних цін, Новоград - Волинською ОДПІ здійснено не було.
Позиція податкового органу про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною є такою, що не ґрунтується на приписах законодавства, жодною нормою якого не передбачено, що ціна експортованої продукції повинна бути не нижчою за її митну вартість. Різниця між фактурною та митною вартістю продукції пояснюється понесеними затратами позивача на виготовлення товару та його доставку покупцю згідно умов контрактів. Даний факт підтверджений документами, наданими представниками позивача, а саме: контрактами, рахунками-фактури, довідками про понесені транспортні витрати.
Відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України та підпункту 1.20.8 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не довів, що ціни на продукцію позивача не відповідають рівню звичайної ціни на експортовані товари, не надав доказів, які б підтверджували.
Отже, на підставі викладеного та враховуючи, що митна вартість імпортованих товарів самостійно визначається митним органом, і її призначення зводиться виключно до визначення сум податків та зборів, що сплачуються на митниці, суд приходить до висновку про безпідставність нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та застосованих штрафних санкцій за порушення п.п. 1.20.5. п.1.20, ст.1, п.5.3.9 п.5.3. ст. 5, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підлягає скасуванню донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Новоград - Волинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0002042320/3 від 19.08.2009 року.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 09 лютого 2010 р.