справа № 2а-8493/09/0670
категорія 2.11.1
04 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М.,
при секретарі - Вітковській Т.С.
з участю представників позивача Шостака О.Г.
Важалюк О.М.
представника відповідача Олексієнко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рейл" < Текст >
до Державної податкової інспекції в Малинському районі < Текст >
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003731540/0 від 14.08.2009 р., № 0003731540/1 від 11.09.2009 р., № 0003731540/2 від 29.10.2009 р. про визначення зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 37015 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1851 грн. Вимоги мотивує тим, що при проведенні перевірки працівниками ДПІ у Малинському районі було встановлені порушення Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, товариством до складу податкового кредиту включені податкові накладні попередніх звітних періодів. З даними порушеннями не погоджується, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів. У випадку, коли право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані. Вважають податкові повідомлення-рішення неправомірними, та такими, що підлягають скасуванню.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, з тих підстав, що невиїзною (камеральною) перевіркою поданих позивачем уточнених податкових розрахунків з податку на додану вартість за травень, липень, жовтень, грудень 2008 року, лютий,березень,квітень,травень 2009 року,, які були подані 23.07.2009 року, встановлено, що при їх заповненні підприємством до складу податкового кредиту вказаних періодів 2009 року включено податкові накладні попередніх звітних періодів, що призвело до порушення Закону України "Про податок на додану вартість" та розпорядження КМУ №757-р від 01.07.2009 року "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів), яким встановлено пряму заборону формування податкового кредиту на підставі податкових накладних попередніх звітних періодів. На підставі вказаного порушення, було винесене податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, та таким, що не підлягають скасуванню.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.07.2009 року працівниками ДПІ у Малинському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку поданих позивачем 23.07.2009 р. уточнених податкових розрахунків з податку на додану вартість за травень, липень, жовтень, грудень 2008 року, лютий,березень,квітень,травень 2009 року, які були подані 23.07.2009 року, відповідно до яких позивачем віднесено у вказані періоди до податкового кредиту суми ПДВ по отриманих в червні 2009 року податкових накладних.
14.08.2009 року за наслідками перевірки ДПІ у Малинському районі винесене податкове повідомлення-рішення №0003731540/0 про донарахування ВАТ "Рейл" податку на додану вартість в сумі 37015 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1851 грн.
В порядку адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення і були прийняті нові податкові повідомлення-рішення № 0003731540/1 від 11.09.2009 р., № 0003731540/2 від 29.10.2009 р., якими було визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 37015 грн. та 1851 грн. штрафних санкцій.
Перевіркою встановлено порушення підприємством п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), а також пункту 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, відповідно до якого податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Також, до складу податкового кредиту за травень, липень, жовтень, грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, травень 2009 року, липня 2009 року включено податкові накладні попередніх звітних періодів, крім того, в порушення пп.. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону платник не скористався правом включення до складу податкового кредиту попередніх звітних періодів 2008-2009 років суми податку по контрагентах без наявності податкових накладних.
Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"/надалі-Закон/.
Підпунктом 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Зазначена норма Закону, яку, як вважає контролюючий орган, порушив платник податків, не містить ніяких вказівок та обмежень по строках отримання податкової накладної, не обмежує строк дії права на формування податкового кредиту
Законом України "Про податок на додану вартість" та, зокрема, пп.. 7.4.2, пп.. 7.4.4, пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів.
Судом встановлено, що підприємством до складу податкового кредиту за травень, липень, жовтень, грудень 2008 року, лютий,березень,квітень,травень 2009 року в липні 2009 року включені податкові накладні цих звітних періодів, які фактично надійшли до підприємства у червні 2009 року.
Даний факт підтверджується копіями податкових накладних з зазначенням дати отримання їх позивачем.
Згідно листа ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417, у випадку, коли право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Форма податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України №166 від 30.05.2009 року, а саме, додаток 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", передбачає внесення в неї даних податкових накладних попередніх звітних періодів: в розділі 2 "Податковий кредит" рядок Операції з придбання ПДВ які надають право формування податкового кредиту. В колонці 3 додатку 5 вказано: "Період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит", а також дається пояснення значка "*"- будь-які податкові періоди в межах установлених Законом строків давності.
Встановлено також, що до складу податкового кредиту за травень, липень, жовтень, грудень 2008 року, лютий,березень,квітень,травень 2009 року в липні 2009 року позивачем були включені податкові накладні вказаних звітних періодів з дотриманням строків давності в 1095 днів.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Даною нормою Закону надано право подання такої скарги, а не зобов'язує покупця на подання скарги.
Крім того, податкові накладні постачальниками товарів (послуг) були надані.
Отже, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за травень, липень, жовтень, грудень 2008 року, лютий,березень,квітень,травень 2009 року в липні 2009 року податкові накладні вказаних звітних періодів.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8.09.2009 р. справа № К-16364/07.
Таким чином винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0003731540/0 від 14.08.2009 р., № 0003731540/1 від 11.09.2009 р., № 0003731540/2 від 29.10.2009 р. є не чинними і їх суд скасовує.
Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати не чинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003731540/0 від 14.08.2009 р., № 0003731540/1 від 11.09.2009 р., № 0003731540/2 від 29.10.2009 р.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: 05 лютого 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.