справа № 2а-6820/09/0670
категорія 2.11.4
09 грудня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхов С.В.,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ № 0000771701/0 від 22.09.2009 року про донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 33908,40 грн. в т. ч. 11302,80 грн. - основний платіж і 22605,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції, а також податкове повідомлення-рішення №0000761701/0 від 22.09.2009 року в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13188,17 грн., в т.ч. 8999,67 грн. - основний платіж та 4189,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтування позову зазначає, що посадовими особами відповідача під час проведення перевірки не було встановлено жодного факту нарахування та сплати позивачем на користь будь-яких інших осіб (за винятком осіб, що були прийняті на роботу за трудовими договорами: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) доходів, тому донарахування йому податку з доходів фізичних осіб є незаконним. Щодо віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в розмірі 8999,67 грн. з договору купівлі-продажу будівлі вказує, що вказана сума ПДВ, яка була сплачена продавцю в складі вартості придбаної будівлі, правомірно була віднесена до складу податкового кредиту на підставі положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просить його задовольнити.
Представники відповідача позов не визнали і просять відмовити в задоволенні позову. Пояснили, що факт нарахування ПП ОСОБА_1 доходу найманим працівникам в розмірі 75352,00 грн., з якого податок з доходів фізичних осіб в сумі 11302,80 грн. не утримувався, підтверджується кошторисами про вартість підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт, в яких по кожному об'єкту окремо включено витрати на заробітну плату найманих працівників. Включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ в результаті купівлі будівлі є неправомірними, оскільки вказана будівля не зареєстрована на ПП ОСОБА_1, тому і не підтверджене її використання в господарській діяльності.
В останньому судовому засіданні представники відповідача доповнили свої заперечення, пояснивши, що позивачем в 2009 році було подано заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ, однак при поданні останньої декларації з ПДВ ПП ОСОБА_1 не збільшив суму своїх податкових зобов'язань, яка ним у минулих податкових періодах була включена до податкового кредиту в результаті купівлі будівель, тому вважають, що позивачем неправомірно в період з січня по серпень 2008 року сформовано податковий кредит.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив: Овруцькою міжрайонною державною податкової інспекцією проведена виїзна планова перевірка приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складено акт №290/17-01/2419211178 від 10.09.2009 року.
На підставі акта перевірки прийнято оспорюванні податкові повідомлення-рішення від 22.09.2009 року № 0000771701/0 про донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 33908,40 грн., у т.ч.: за основним платежем - 11302,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22605,60 грн., та №0000761701/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 14188,50 грн., у т.ч.: за основним платежем - 9459,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4729,50 грн..
Перевіркою встановлено порушення:
1) порушено п.п. 8.1.1, п.п 8.1.2, ст. 8, п. 7.1, ст. 7, п. 16.1, п.п. 16.3.3, п. 16.3, ст. 16, п.п. 20.3.1, а) п.п. 20.3.2, п. 20.3, ст. 20 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого донараховано основного платежу по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р. в сумі 11302,20 грн..
2) п.п.7.4.1(2) п.7.4, п.п. 7.7.1, п. 7.7, ст. 7, п. 10.2, ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 9459 грн..
Щодо донарахування позивачу зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 11302,20грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 22605,60 грн., згідно податкового повідомлення-рішення відповідача №0000771701/0 від 22.09.2009 року, суд дійшов слідуючого висновку.
В акті перевірки зазначено, що при складанні кошторису про вартість підрядних робіт та актів приймання виконаних підрядних робіт, по кожному об'єкту окремо ПП ОСОБА_1 включено витрати на заробітну плату найманих працівників. За перевіряємий період з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р. загальна сума нарахованих витрат на заробітну плату працівникам становить 75352,00 грн., при цьому податок з доходів фізичних осіб із нарахованого та виплаченого доходу не утримувався в результаті чого донараховано основного платежу в сумі 11302,80 грн.. Віднесення витрат на заробітну плату при складанні кошторису підтверджує той факт, що 4 наймані працівники, які рахувалися у перевіряємому періоді з 01.07.2007 р. по 30.06.2009 р. у ПП ОСОБА_1 не в змозі виконати об'єкти робіт, які зазначені в актах приймання виконаних робіт.
В судовому засіданні представник позивача стверджує, що фактів нарахування та сплати доходів на користь будь-яких інших осіб (за винятком осіб, що були прийняті на роботу за трудовими договорами: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) від позивача чи набуття ними таких коштів іншим способом в ході перевірки відповідачем не було виявлено, тому висновок відповідача в цій частині є помилковим і ґрунтується лише на припущеннях, що не допускається.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, об'єктом оподаткування даним податком є, зокрема загальний місячний оподатковуваний дохід фізичної особи. Як встановлено п. 1.2 ст. 1 Закону, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно з п.п. 4.2.1 ст. 4 Закону, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Як передбачено п.п. 16.3.3 Закону, фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету.
Таким чином умовою, відповідальності за своєчасне та повне перерахування сум податку до бюджету фізичною особою, відповідальною згідно з вимогами цього Закону за нарахування та утримання податку, є факт нарахування (виплати) оподатковуваного доходу на користь фізичної особи - платника податку.
Вказане кореспондується з нормою п.п. 8.1.1 ст. 8 Закону відповідно до якої, податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Норма п.п. 1.15 ст. 1 Закону дає визначення поняття податкового агента як юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або фізичної особи чи представництва нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.
Отже, обов'язковою ознакою податкового агента є нарахування (виплата) ним доходу фізичній особі та наявність юридичного обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету саме від імені і за рахунок платника податку - фізичної особи.
Податкова інспекція посилається на те, що факт нарахування доходу працівникам підтверджується кошторисами про вартість підрядних робіт та актами приймання виконаних підрядних робіт.
Проте, податковим органом не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивачем проводилося нарахування (виплата) доходу на користь таких працівників в розмірі 75352,00 грн..
Суд вважає безпідставним та не бере до уваги висновок перевірки про те, що 4 наймані працівники не в змозі виконати об'єми робіт, які зазначені в актах приймання виконаних робіт, оскільки такий висновок ґрунтується лише на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не підтверджені будь-якими доказами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем у встановленому порядку не доведено факту нарахування (виплати) доходу позивачем на користь працівників в розмірі 75352,00 грн., тому позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, а відповідно, є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення Овруцької МДПІ від 22.09.2009 р. № 0000771701/0 про донарахування зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем в сумі 11302,80 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 22605,60 грн..
Стосовно донарахування позивачу зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8999,67 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 4189,50 грн., згідно податкового повідомлення-рішення відповідача №0000761701/0 від 22.09.2009 року, суд дійшов слідуючого висновку.
В акті перевірки ( в частині оскарження) зазначено, що ПП ОСОБА_1 було завищено податковий кредит в частині відсутності документального підтвердження використання товару у господарській діяльності в т.ч.:
- за січень 2008 року в сумі 500 грн., п.н. №1 від 16.01.2008 р. надана ПОСП "Підрудянське" - продаж будівлі;
- за березень 2008 року в сумі 1333 грн., п.н. №3 від 14.03.2008 р. надана ПОСП "Підрудянське" - продаж будівлі, за квітень 2008 року в сумі 833грн.;
- за травень 2008 року в сумі 1583 грн., п.н. №4 від 28.03.2008 р. на суму ПДВ 583,33 грн., п.н. №5 від 01.04.2008 р. на суму ПДВ 333,33 грн., п.н. №6 від 26.05.2008 р. на суму ПДВ 666,67 грн. надані ПОСП "Підрудянське" - продаж будівлі;
- за липень 2008 року в сумі 3250 грн., п.н. №7 від 13.06.2008 р. на суму ПДВ 2416,67 грн., п.н. №8 від 05.10.2007 р. на суму ПДВ 833,33 грн. надані ПОСП "Підрудянське" - продаж будівлі;
- за серпень 2008 року в сумі 1500 грн., п.н. №9 від 30.11.2007 р. надана ПОСП "Підрудянське" - продаж будівлі. Будівля куплена суб'єктом господарської діяльності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідно до отриманих відповідей з Коростенського БТІ у ПП Іванова будівля не знаходиться, а тому підтвердження використання в господарській діяльності відсутнє.
Суд не погоджується з висновком перевірки з таких підстав.
Встановлено, що 04.10.2007 року між ПП ОСОБА_1 та Приватно-орендним сільськогосподарським підприємством "Підрудянське" було укладено договір купівлі-продажу будівель колишнього свинарника та зерносховища з підвалом і кормоцехом, згідно якого договірна ціна вказаних будівель становить 60000 грн..
Вартість цих будівель позивачем було частково сплачено ПОСП "Підрудянське" в період з вересня 2007 року по червень 2008 року, що підтверджується актом перевірки. Загальна сума сплаченого податку на додану вартість становить 8998,67 грн., що не заперечується представниками сторін.
ПП ОСОБА_1 вказану суму податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбанням цих матеріальних активів, було віднесено до складу податкового кредиту в період з січня по серпень 2008 року. Однак податковим органом зроблено висновок, що дані придбані активи не використовуються в господарській діяльності позивача з огляду на відсутність оформленого права власності на вказані будівлі.
Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів.
Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Отже, зі змісту наведеної норми закону вбачаються дві самостійні підстави для формування податкового кредиту: перша - із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких входить до складу валових витрат виробництва (обігу); друга - із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням основних фондів чи нематеріальних активів, котрі підлягають амортизації.
Стосовно другої складової податкового кредиту звітного періоду слід зазначити, що абз. 2 пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від оформлення права власності на основні фонди, а також від того, чи мав платник податків оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Оскільки вказаний закон не пов'язує право на включення до складу податкового кредиту такого звітного періоду сум податку з тим, чи оформлене право власності на основні фонди, суд вважає, що позивач мав правові підстави на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту звітного періоду.
Суд не приймає до уваги уточненні доводи відповідача щодо необхідності збільшення суми податкових зобов'язань позивачем, яка ним у минулих податкових періодах була включена до податкового кредиту в результаті купівлі будівель, у зв'язку з анулюванням реєстрації його як платника ПДВ, оскільки вказані факти не були встановлені під час проведення перевірки, а оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі висновків акта перевірки.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що сплачена у зв'язку з придбанням вказаних вище матеріальних активів сума податку на додану вартість в розмірі 8998,67 грн. була правомірно включена позивачем до складу податкового кредиту, що спростовує висновок податкового органу про заниження ним суми зобов'язань з податку на додану вартість у вказаній сумі за період з січня по серпень 2008 р.
Керуючись Законами України „Про податок з доходів фізичних осіб", "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 22.09.2009 року № 0000771701/0 в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Овруцької міжрайонної державної податкової інспекції від 22.09.2009 року № 0000761701/0 в частині донарахування зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 8998,67 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 4189,50 грн.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 14 грудня 2009 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.