Справа № 552/6049/19
Провадження №2-а/522/102/20
04 лютого 2020 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Стогнієнко Т.Г.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сержанта поліції поліцейського патрульної поліції 2 роти управління патрульної поліції в Полтавській області Дояр Андрія Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просив суд визнати протиправними дії відповідача та скасувати постанову серії ДПО18 № 679013 від 25.10.2019 року за ч.2 ст. 122 КУпАП. Також позивач просить винести окрему ухвалу відносно поліцейського патрульної поліції 2 роти управління патрульної поліції в Полтавській області Дояр Андрія Івановича.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.10.2019 року поліцейським патрульної поліції управління патрульної поліції в Полтавській області Дояром А.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО 18 №679013 від 25.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Відповідно до змісту постанови, рухаючись по вул. Великотирнівській/Ю. Тимошенка в м. Полтаві, здійнив проїзд перехрестя на зоборонений сигнал світлофора.
В судове засідання позивач не з'явився, повідомлявся належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомили, надав суду письмовий відзив на позов, в якому просив у задоволені позову відмовити. Також до позову надано диск з моментом складання постанови. На диску не міститься момент скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Також відповідач в позові зазначив, що надати відеозапис з моментом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не має можливості з технічних причин.
Судом встановлено наступне.
25.10.2019 року поліцейським патрульної поліції управління патрульної поліції в Полтавській області Дояром А.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО 18 №679013 від 25.10.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 грн. Відповідно до змісту постанови, рухаючись по вул. Великотирнівській/Ю. Тимошенка в м. Полтаві, здійнив проїзд перехрестя на зоборонений сигнал світлофора.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно позивача було винесено постанову.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобовязані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Положеннями ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. При неподані цих матеріалів суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, а також вирішення її у відповідності з законом, уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Крім того, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, вїдеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стосовно правомірності дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху,правил,що забезпечують безпеку руху транспорту,правил користування засобами транспорту(зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126 КУпАП).
Органи Національної поліції мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Разом з тим, ч.3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції,та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Слід зауважити, що відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).
Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
Відповідно до ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати.
Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.
Щодо вимоги заявника про постановлення окремої ухвали відносно поліцейського патрульної поліції 2 роти управління патрульної поліції в Полтавській області Дояр Андрія ОСОБА_2 то суд звертає увагу на те, що ця вимога знаходиться за межами предмета доказування, тому згідно ст. 249 КАС України, правових підстав для постановлення такої ухвали не має.
Таким чином, відповідач в даному випадку правомірно розглянув справу а тому при винесенні постанови інспектором не було вчинено дій щодо порушення вимог щодо процедури розгляду справи та не було проігноровано порядок встановлений ст. ст. 278,279 КУпАП.
Позивач заперечує свою провину у вчинені адміністративного правопорушення.
Згідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З огляду на зазначене, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а тому позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині скасування постанови.
Керуючись ст. ст.5, 9, 20, 46, 241, 243, 245, 288, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до сержанта поліції поліцейського патрульної поліції 2 роти управління патрульної поліції в Полтавській області Дояр Андрія Івановича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ДПО18 № 679013 від 25.10.2019 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 04.02.2020 року.
Суддя: Р.Д. Абухін
04.02.20