30.01.2020
Справа № 522/699/20
Провадження 1-кс/522/1160/20
30 січня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
заявника - ОСОБА_7 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_7 , на дії слідчого щодо повідомлення про підозру та скасування підозри від 08.07.2019 р. в рамках кримінального провадження №12018160470003199, -
ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді зі скаргою в якій просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України від 08.07.2019 р. в рамках кримінального провадження №12018160470003199.
В своїй скарзі ОСОБА_7 посилається на те, що 09.07.2018 р. до Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області з заявою про злочин звернувся ОСОБА_6
14.09.2018 р. до ЄРДР внесені відомості за №1201860470003199 за ч.1 ст. 125 КК України.
26.02.2019 р. слідчим СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області ОСОБА_8 постановлено змінити кваліфікацію злочину по кримінальному провадженню з ч.1 ст.125 КК України на ч.1 ст. 129 КК України.
17.04.2019 р. постановою прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_3 визначено підслідність у кримінальному провадженні №1201860470003199 за СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
19.04.2019 р. заступником прокурора Одеської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_9 матеріали кримінального провадження №1201860470003199 направлені до СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.
29.08.2019 р. слідчий СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу до суду для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.09.2019 р. ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси клопотання задоволено.
08.10.2019 р. ОСОБА_7 було затримано в будинку за місцем його реєстрації.
09.10.2019 р. слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси звільнено підозрюваного у зв'язку з втратою дії ухвали.
17.10.2019 р. слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з тим, що (прокурор не довів наявність таких ризиків і не обґрунтував підозру). Ознайомившись з матеріалами клопотання слідчого про дозвіл на затримання ОСОБА_7 дізнався що 09.08.2019 р. його заочно повідомлено про підозру поштовим зв'язком. При цьому повідомлення про підозру надіслано на квартиру АДРЕСА_1 , тобто в квартиру там де ні він ні його родичі не мешкають. Він мешкає в квартирі АДРЕСА_2 , яку зазначав у своїх поясненнях до СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
З витягу з ЄРДР №1201860470003199 від 14.07.2018 року вбачається, що кримінальне провадження, за яким ОСОБА_7 було винесено повідомлення про підозру, було відкрито за ч.1 ст. 125 КК України з однією фабулою, відповідно до якої було заподіяно потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження.
Отже кримінальне провадження відкривалось тільки за даним фактом. З приводу будь-яких інших протиправних дій, в тому числі за погрозою вбивства з боку ОСОБА_7 до ЄРДР відомості не вносились.
Не зважаючи на наведене, через сім місяців після відкриття кримінального провадження за ч.1 ст. 125 КК України, своєю постановою від 26.02.2018 року слідчий СВ Малиновського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 змінив попередню правову кваліфікацію у кримінальному провадженні №1201860470003199 з ч.1 ст. 125 КК України на ч.1 ст. 129 КК України.
При цьому, змінюючи попередню правову кваліфікацію у даному кримінальному провадженні вказаним чином, слідчий в постанові вказав події, за якими відомості до ЄРДР, як це передбачено ст. 214 КПК України, ніким не вносились, а було зроблено постанову про перекваліфікацію злочину.
Приймаючи до уваги наведені обставини ОСОБА_7 вважає, що в порушення вимог ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор після самостійного виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, не пізніше 24 годин відомості про скоєння даного кримінального правопорушення саме ОСОБА_10 до ЄРДР не вніс.
На підставі наведеного вважає, що повідомлення про підозру щодо ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України було зроблено в порушення ч.1 ст. 214 КПК України, до внесення даних про цей злочин до ЄРДР, тобто в порушення кримінально процесуального закону, а тому є незаконним.
В повідомленні про підозру від 08.07.2019 за ч.1 ст. 129 КК України зазначено, що воно складено по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені 14.09.2019 та невірно зазначені анкетні відомості особи, яка повідомляється про підозру.
Дані розбіжності у повідомленні про підозру являються суттєвими та такими, що порушують норми діючого КПК України.
Посилання слідчого на те, що ОСОБА_7 направлено повідомлення про підозру поштою, що підтверджується документами, що містяться в матеріалах провадження, а отже слід вважати, що останньому вручено повідомлення про підозру у такий спосіб, є таким, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
При цьому, органом досудового розслідування не вручено під розписку повідомлення про підозру відносно ОСОБА_7 в день його складання, не направлено за адресою мешкання, не вручено його члену сім'ї чи іншій особі, яка з ним проживає.
Таким чином, виходячи зі змісту ст.ст. 276, 277, 278 КПК України, сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №1201860470003199 за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, не відповідає вимогам КПК України, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_5 , скаргу підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор, слідчий, заперечували проти задоволення скарги, посилаючись на те, що оскаржуване повідомлення про підозру є законним та обґрунтованим.
Потерпілий ОСОБА_6 підтримав думку прокурора.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачено ст. 278, випадки повідомлення про підозру передбачені ст. 276, зміст повідомлення про підозру ст. 277 вказаного закону.
Отже підставою оскарження вказаного процесуального рішення є порушення вище вказаних процесуальних норм.
Так, відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.
Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Із поданої скарги вбачається, що підставами для скасування повідомлення про підозру, ОСОБА_7 вважає те, що посилання слідчого про направлення ОСОБА_7 повідомлення про підозру поштою, що підтверджується документами, що містяться в матеріалах провадження, а отже слід вважати, що останньому вручено повідомлення про підозру у такий спосіб, є таким, що не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, а також те, що повідомлення про підозру направлено за адресою де він не проживає.
Однак, такі посилання не відповідають дійсності оскільки відповідно до корінця повістки про виклик ОСОБА_7 особисто поставив свій підпис 08.07.2019 р. про необхідність прибуття до СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області для вручення письмового повідомлення про підозру.
Після нез'явлення ОСОБА_7 до слідчого, останнім відповідно до вимог ст. 278 КПК України на адресу ОСОБА_7 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 та проживання за адресою: АДРЕСА_4 було направлено повідомлення про підозру від 08.07.2019 р.
Посилання ОСОБА_7 на те, що він за адресою: АДРЕСА_4 , не проживає, в зв'язку з чим він не отримував повідомлення про підозру, суд не приймає до уваги, оскільки в численних клопотання ОСОБА_7 та його захисника останні вказували також адресу для листування: АДРЕСА_3 , тобто адресу за якою ОСОБА_7 також проживає.
Крім того, про наявність кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , останньому було відомо про що свідчать його численні клопотання подані ним до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області.
В зв'язку з неявкою ОСОБА_7 до органу досудового розслідування слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке 02.09.2019 р. було задоволено та надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Факт ухилення ОСОБА_7 від органу досудового розслідування також підтверджується постановами слідчого від 02.09.2019 р. про зупинення досудового розслідування та оголошення розшуку підозрюваного.
Також ОСОБА_7 вказує на те, що в порушення вимог ч.1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор після самостійного виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, не пізніше 24 годин відомості про скоєння даного кримінального правопорушення саме ОСОБА_10 до ЄРДР не вніс.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 40 КПК України слідчий уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках передбачених цим Кодексом, тому приймаючи постанову від 26.02.2019 р. про перекваліфікацію злочину по кримінальному провадженню з ч.1 ст. 125 на ч.1 ст. 129 КК України, останній діяв відповідно до вимог ст.ст. 40, 110 КПК України.
При цьому, посилання ОСОБА_7 на те, що зазначена постанова не була внесена до ЄРДР, спростовується матеріалами кримінального провадження в яких наявний витяг з ЄРДР датований 27.02.2019 р. про те, що до ЄРДР внесено відомості за ч.1 ст. 129 КК України.
Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом складена підозра 08.07.2019 р. відповідає вимогам ст. 277 КПК України, та підозру було складено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти переконливого висновку, що ОСОБА_7 був причетний до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
У зв'язку із вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст. 276-278 КПК України, а тому скарга ОСОБА_7 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Крім цього, судом приймається до уваги поведінка особи яка притягується до кримінальної відповідальності, а саме його не бажання отримувати повідомлення про підозру про що свідчить його знаходження 08.07.2019 р. та 12.07.2019 р. в приміщені Шевченківського райвідділу поліції та в інші дати коли він здавав відповідні клопотання на ім'я слідчого від 15.07.2019 р, 18.07.2019 р., 19.07.2019 р. до канцелярії райвідділу і не з'явився до слідчого.
Судом також встановлено, що слідчий ОСОБА_11 доповідав начальнику СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області про те, що 12.07.2019 р. ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 на виклик до слідчого не з'явилися. Крім того, захисник ОСОБА_5 цього ж дня в телефонній розмові повідомив, що з'явиться з ОСОБА_7 тоді, коли вважатиме за потрібне, що також свідчить про не процесуальну поведінку сторони захисту.
І тільки після затримання ОСОБА_7 08.10.2019 р. на підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 02.09.2019 р., останньому було повідомлено про зміст підозри.
Керуючись ст.ст. 303, 307 КПК України, -
В задоволені скарги ОСОБА_7 , на дії слідчого щодо повідомлення про підозру та скасування підозри від 08.07.2019 р. в рамках кримінального провадження №12018160470003199 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: