1Справа № 335/13907/19 2-а/335/30/2020
30 січня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,
розглянувши адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Курдельчук Ігоря Олександровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Курдельчук І.О. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що 06.12.2019 року щодо нього інспектором роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Курдельчук І.О. винесена постанова ЕАК № 1829045 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за порушення п. 22 ПДР України - порушення правил перевезення вантажів. Зокрема в оскаржуваній постанові зазначено, що водій керуючи ТЗ з причепом ВЕСТТ д.н.з. НОМЕР_1 перевозив негабаритний вантаж з дозволом, чим порушив п. 22 ПДР України. Проте в оскаржуваній постанові взагалі не вказано суті вчиненого правопорушення, не зазначено який підпункт п. 22 ПДР України порушено водієм.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що винесена постанова про накладення адміністративного стягнення за ст. 132-1 КУпАП відносно позивача є незаконною, оскільки висновок відповідача, що позивач порушив вимоги п. 22 ПДР України, не доведено належними та допустимими доказами, які б підтверджували вину позивача у даному правопорушенні, позивач такого адміністративного правопорушення не вчиняв.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, винесена з порушенням закону та підлягає скасуванню.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати вказану постанову у справі про адміністративне правопорушення, а провадження по справі закрити.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.12.2019 року відкрито провадження у справі.
Позивач з будь-якими клопотаннями після відкриття провадження у справі до суду не звертався. Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
В судове засідання позивач не з'явився, у позові просив розглянути справи за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 06.12.2019 року інспектором роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Курдельчук І.О. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення серії ЕАК № 1829045 від 06.12.2019 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП.
У постанові зазначено, що ОСОБА_1 06.12.2019 року о 01-40 год. у м. Запоріжжя вул. Космічна 140 керуючи ТЗ НОМЕР_2 з причіпом Bectt д.н.з. НОМЕР_1 перевозив негабаритний вантаж з дозволом, чим порушив п. 22 ПДР України.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про автомобільні дороги», який визначає правові, економічні, організаційні та соціальні засади забезпечення функціонування автомобільних доріг, їх будівництва, реконструкції, ремонту та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.
Статтею 132-1 КУпАП встановлено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, згідно п. 2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Підпунктом 4 пункту 2 наведеного Порядку визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (п. 3, 4, 6 Порядку).
За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (п.18 Порядку).
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що контроль на відповідність габаритів вантажу певним нормам проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю із складенням відповідного документу.
Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, визначені в ст.251 КУпАП.
В даному випадку відповідачем не надано жодних належних доказів дотримання вказаної вище процедури, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю у спеціально відведеному місці, в тому числі, певному пересувному пункті, проведення перевірки відповідності габаритів вантажу певним нормам із складенням відповідного документу.
В постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК № 1829045 від 06.12.2019 року відповідачем зафіксовано, що вантаж, який перевозив на транспортному засобі позивач, є не габаритним, разом з тим у постанові відсутні відомості стосовно того, яким чином та за допомогою якого обладнання відповідачем встановлено вказані обставини, в постанові взагалі не вказано суті вчиненого правопорушення, не зазначено який підпункт п. 22 ПДР України порушено водієм.
Суд зазначає, сама постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення не є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Постанова містить лише опис обставин, які визнані відповідачем підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення певних доказів на їх підтвердження.
Інші належні докази на підтвердження наведених в постанові про адміністративне правопорушення обставин сторонами не подані, в матеріалах справи відсутні.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що звинувачення не може ґрунтуватися лише на обставинах, викладених суб'єктом владних повноважень у своєму рішенні.
Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, на інспектора патрульної поліції покладається обов'язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих.
Належні та допустимі докази на підтвердження наявності встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні, відповідачем, як того вимагає ч. 2 ст. 77 КАС України, не подані.
Таким чином, відповідачем не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В даному випадку належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 9, 72-78, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Курдельчук Ігоря Олександровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК № 1829045 від 06.12.2019 року, якою було накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.В.Геєць