справа № 2а-2937/09/0670
категорія 2.11.3
03 грудня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Черноліхов С.В.,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Малинське лісове господарство" до Державної податкової інспекції у Малинському районі про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
ДП "Малинське лісове господарство" звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнень від 19.10.2009 року), в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малинському районі № 0003192340/3 від 10.04.2009 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 348898 грн. в т.ч. за основним платежем - 260392,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 88506,00 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції визначається за контрактною вартістю, а не за загальною митною вартістю, яка визначається митним органом виключно для митних цілей, тому вважає, що не допускав порушення вимог пп. 7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Крім того, позивач вказує, що до складу валових витрат підприємством не включалися витрати не підтверджені документально. Витрати задекларовані по рядку 05.2 декларації податку на прибуток за 1 квартал 2008 року є самостійним виправленням помилки згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечили, пояснивши, що звичайною ціною з метою оподаткування буде митна вартість товару і оподаткування такої операції здійснюватиметься виходячи з рівня звичайної ціни договірної (контрактної) вартості, але не менше, в даному випадку, митної вартості. Також вказують, що ДП "Малинське лісове господарство" до складу валових витрат по рядку 05.2 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року мало право включити 293925 грн. замість 672392 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Встановлено, що працівниками ДПІ у Малинському районі було проведено планову перевірку ДП "Малинське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої було складено акт №140/23-10/13551546 від 10.11.2008 року.
В акті перевірки було встановлено, що в порушення пп. 7.4.1. п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємство у другому півріччі 2007 року та першому півріччі 2008 року не включило до валового доходу різницю між фактурною вартістю продукції, відвантаженої на експорт неплатникам податку, та вартістю цієї продукції, визначеною за звичайними цінами. Звичайна ціна визначена перевіркою на рівні митної вартості, що діяла на дату продажу. зазначене порушення призвело до заниження валового доходу на 623096 грн..
В акті перевірки також зазначено, що ДП "Малинське лісове господарство" в порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року у рядку 05.2 "Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" задекларувало 672395 грн. не підтверджені первинними документами.
На підставі акта перевірки ДПІ у Малинському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0003192340/0 від 19.11.2008 року, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 323873,00грн. та застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 107550,00грн..
В межах процедури адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, про що за результатами розгляду скарг позивача прийняті рішення: Державною податковою інспекцією у Малинському районі від 04.12.2008 року №8367, Державною податковою адміністрацією у Житомирській області від 04.02.2009 року №2174/П-С/25-009.
За наслідками розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення про часткове задоволення скарги позивача у зв'язку чим ДПІ у Малинському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.04.2009 року №0003192340/3 про донарахування підприємству податку на прибуток в сумі 260392 грн. за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 88506 грн..
З висновками ДПІ у Малинському районі суд не погоджується враховуючи наступне.
Згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.
Приписами п.п. 7.4.3. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.
Відповідно до п.п. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.
Порядок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни передбачений п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону, який має бути дотриманий.
Згідно із вказаною нормою для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Як видно із змісту вказаних норм, визначення розміру звичайних цін шляхом визначення її на рівні загальної митної вартості, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не передбачено.
Відповідно до п.п.1.20.1 п. 1.20 ст.1 Закону, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору.
Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
В судовому засіданні представниками відповідача не заперечується факт, що запити щодо обґрунтування рівня договірних цін на відвантажену на експорт продукції ДПІ у Малинському районі не направляла. Інших дій, направлених на встановлення рівня звичайних цін, відповідач не здійснював.
Крім того, згідно ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування. Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Згідно преамбули до Митного кодексу України, він спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Таким чином, коли відповідач не здійснив всіх необхідних дій по доведенню неправомірного використання підприємством договірної ціни, не довів дану обставину, тому не мав права на нарахування податкового зобов'язання в інший спосіб не передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Враховуючи викладене, суд вважає, що ДПІ у Малинському районі позивачу неправомірно донараховано податок на прибуток та відповідно, неправомірно застосовані фінансові санкції.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.5.9. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Пунктом 5.9 ст. 5 Закону також встановлено порядок податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів).
Так, відповідно до абзацу першого цього пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
Тобто, відповідно до Закону в перерахунку беруть участь лише ті запаси, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат. Сутність перерахунку полягає в порівнянні вартості залишків запасів на кінець звітного періоду з вартістю залишків на початок звітного року та відповідному уточненні платником податків або валових доходів (у рядку 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі приросту запасів), або валових витрат (у рядку 04.2 декларації з податку на прибуток підприємства у разі убутку запасів).
Законом встановлено обов'язковість ведення податкового обліку балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Тобто при веденні обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів у незавершеному виробництві та залишках готової продукції визначається вартість не всього незавершеного виробництва або залишків готової продукції за даними бухгалтерського обліку, а тільки вартість запасів (матеріальних ресурсів), використаних у виробництві продукції (робіт, послуг).
При цьому відповідно до Закону податковий облік запасів ведеться без урахування витрат, що понесені платником податку в цілях, не пов'язаних з придбанням таких запасів (витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації тощо).
Як видно із матеріалів справи, перевіркою встановлено завищення валових витрат підприємством при поданні декларації з податку на прибуток по р. 0.5 за 1 квартал 2008 року на суму 672395 грн., що не підтверджені документально.
Судом встановлено, що підприємством в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року зроблено виправлення помилки попереднього періоду, а саме в додатку К1/1 до декларації за 1 квартал 2008 року в таблиці 1 "Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів" сума запасів у незвершеному виробництві та у готовій продукції на початок звітного року не відповідає сумі, яка відображена в додатку К1/1 до декларації за 2007 рік, різниця складає 672395 грн. Помилково в Додатку К1/1 залишок готової продукції та незавершеного виробництва відображався по балансовій вартості. В декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2008 року виправлено вищевказану помилку, де по рядку 05 "Коригування валових витрат" та у рядку 05.2 "самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів" збільшено валові витрати на 672395 грн., що підтверджено матеріалами справи.
Таким чином, позивач діяв в межах чинного законодавства, в зв'язку з чим правових підстав для донарахування відповідачем податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток не було.
Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малинському районі № 0003192340/3/0 від 10.04.2009 р., яким підприємству донараховано податок на прибуток в сумі 348898 грн., в тому числі основний платіж 260392 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 88506 грн. слід визнати нечинним.
Керуючись Законами України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними та цільовими фондами", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Малинському районі від 10.04.2009 року №0003192340/3.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 08 грудня 2009 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.