Дата документу 16.01.2020
Справа № 320/5812/19
Провадження № 2/937/341/20
16 січня 2020 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонним суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Бахаєва І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», треті особи: державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Копмаль Галина Василівна, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Акцент - Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позовну заяву обґрунтовує тим, що 15.06.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис №2008, щодо стягнення з позивачки заборгованості за кредитним договором в сумі 63 939 грн. 57 коп. 11.08.2016 старшим державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Копмаль Г.В., на підставі виконавчого напису була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Позивачка стверджує, що вказаний виконавчий напис вчинений з численним порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню. Вона не отримувала вимоги АТ «Акцент-Банк» про дострокове повернення кредиту. Такими діями стягував позбавив її можливості добровільно виконати вимогу.
Разом з тим, позивачка стверджує про порушення п.5 ч.1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки у вимозі банку не було вказано про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжував. У вимозі зазначено, що звернення стягнення на предмет застави може відбуватись або на підставі виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду, тобто конкретний вид стягнення не зазначений у вимозі, що суперечить наведеній нормі закону.
Також позивачка посилається на порушення стягувачем вимог ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», оскільки, він повинен був спершу зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, а вже через 30 днів має право розпочати процедуру звернення стягнення на предмет обтяжень на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріусу.
Крім того, позивачка заперечує проти розміру заборгованості, на яку було винесено виконавчий напису нотаріусу.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ільєнко І.Г. не з'явились. Від представника позивачки - адвоката Ільєнко І.Г. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач ПАТ «Акцент - Банк» надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в повному обсязі відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 до АТ «Акцент - Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та просив розглядати справу за відсутності представника АТ «Акцент - Банк».
Відповідач ПАТ «Акцент - Банк» у відзиву на позов зазначив, що позивачка намагається ввести в оману суд щодо не направлення їй вимоги щодо погашення заборгованості. Банком до даного відзиву додається копія вимоги та докази її направлення. Окрім того, з самого позову вбачається, що вимога позивачкою отримувалась, оскільки позивач у позові зазначає про її недоліки (не зазначено про позасудовий спосіб звернення стягнення, не надано 30 днів, не додано первинні документи, тощо). Дану вимогу позивачка не могла побачити при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадженні, оскільки вона там відсутня, і не могла побачити з матеріалів нотаріальної справи, оскільки вона з ними не знайомилась (про що сама зазначає), до банку знайомитись з вимогою позивачка не приходила, що підтверджує факт її отримання позивачкою. Даний кредитний договір не був забезпечений заставою і банк не звертав стягнення на предмет обтяження. Банк стягнув з позивачки заборгованість за допомогою виконавчого напису, і вбачається, що вона умисно плутає поняття "стягнути заборгованість" та "звернути стягнення".
Крім того, у відзиву на позов відповідач АТ «Акцент - Банк» зазначив, що згідно до п.п. 3.2, 3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Тобто в самому порядку, а саме в п.п. 3.2 та 3.5 відсутні будь-які посилання на первинні бухгалтерські документи. Що ж стосується переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, від 29.06.99 № 1172, то згідно до його ст. 2 (Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин) 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Таким чином і відповідною статтею переліку не передбачено такого поняття, як первинні бухгалтерські документи, банк надає нотаріусу лише оригінал кредитного договору та засвідчену виписку з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Всі відповідні документи були надані нотаріусу банком.
Крім того, у відзиву на позов відповідач АТ «Акцент - Банк» зазначив, що позивачка не заперечує факту укладення кредитного договору між сторонами, не заперечує факту отримання кредиту та наявності заборгованості за кредитом. Також слід зазначити, що позивачка до вчинення виконавчого напису знала про існування у неї заборгованості за кредитом (оскільки не виконувала умови договору та не сплачувала належні суми), однак не зверталась до банку з заявою щодо встановлення розміру заборгованості, не надавала свого контррозрахунку, не оскаржувала розмір заборгованості в суді та до позову не надала жодних доказів щодо невідповідності даної суми заборгованості умовам кредитного договору. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Третя особа: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв А.А. до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Третя особа: старший державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Петраш С.М. до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Частина 1 ст. 15 ЦК України вказує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» був укладений кредитний договір № б/н від 15 червня 2015 року, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в порядку та на умовах, визначених договором.
23 травня 2016 року відповідачем ПАТ «Акцент-Банк» було направлено на поштову адресу позивачки письмову вимогу, в якій зазначено, що станом на 10 квітня 2016 року ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум кредиту та своєчасної сплати нарахованих відсотків у встановлений договором термін. Банк вимагає від ОСОБА_1 сплатити суму боргу за кредитним договором № б/н від 15 червня 2015 року в розмірі 63939 грн. 57 коп./а.с.42/
16 червня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. було вчинено виконавчий напис №2008, щодо стягнення з позивачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 63 939 грн. 57 коп.
11 серпня 2016 року старшим державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Копмаль Г.В., на підставі виконавчого напису була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 51880427/а.с.8/.
09 листопада 2017 року старшим державним виконавцем Мелітопольського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Петраш С.М. винесено постанова про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує у УПФУ в м. Мелітополі/а.с.9-10/.
При вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
Стаття 18 ЦК України регламентує, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.7 ст. 8 Закону України «Про нотаріат», довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року.
Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Так, позивачка ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів порушень закону про вчиненні приватним нотаріусом виконавчого напису, внаслідок чого, суд був позбавлений можливості встановити наявність або відсутність обставин (фактів), якими позивачка обґрунтовує позовні вимоги.
Позивачка ОСОБА_1 , як особа, щодо якої вчинено нотаріальну дію, не була позбавлена можливості отримати від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу завірених копій з нотаріальної справи по оскаржуваному виконавчому напису, однак таких дій вона не вчинила з невідомих суду причин, підтверджень неможливості самостійного витребування у нотаріуса матеріалів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, позивачка суду не надала.
Натомість суд вважає доведеним факт отримання позивачкою вимоги АТ «Акцент - Банк».
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позивачкою не надано будь-яких доказів того, що нотаріусом при вчиненні напису було порушено норми Закону України «Про нотаріат».
Факт отримання кредиту та виникнення заборгованості по його сплаті позивачкою ОСОБА_1 не заперечується.
Суд не бере до уваги доводи позивачки ОСОБА_1 в частині не направлення їй відповідачем АТ «Акцент-Банк» вимоги щодо повернення кредиту. У позовній заяві позивачка посилається на невідповідність законодавству вимоги банку до неї про погашення заборгованості, тим самим підтверджуючи отримання нею даної вимоги.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 15-16, 18 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 89, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акцент - Банк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Державний виконавець Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Копмаль Галини Василівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано,набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 січня 2020 року.
СУДДЯ: І.М.БАХАЄВ