Справа №333/2368/17
пр. №1-кп/333/204/20
Іменем України
22 січня 2020 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,розглянувши у судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бородіно, Тарутинського району Одеської області, громадянина України, українця, який має вищу освіту, не працюючого, має дружину у цивільному шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
1) 15.05.2014 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.365 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавлення права займати посади в правоохоронних органах. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-
15.10.2019 з Запорізького апеляційного суду до Комунарського районного суду м.Запоріжжя, після скасування вироку, надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Своє клопотання мотивує тим, що в ході досудового слідства встановлений ряд ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зникли, що є підставою для продовження вказаного запобіжного заходу, а саме: може переховуватися від суду; продовжувати займатися протиправною діяльністю.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники в судовому засіданні заперечували проти продовження строку тримання під вартою, просили суд задовольнити їхнє клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді - цілодобового домашнього арешту.
Потерпілий в судове засідання не з'явився. Хоча про час та місце розгляду справи були повідомлений в установленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду не надходило.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисників, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Приймаючи рішення про зміну або продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, суд вважає, що не має ґрунтовних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів альтернативних триманню під вартою, вважає їх не достатніми для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Клопотання прокурора, щодо продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних за до обвинуваченого не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що виправдовує обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п,32, Series А, №182).
Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення.
Інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 України, відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, санкцією статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст.176 КПК України, не може запобігти наведеним під час розгляду клопотання ризикам, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженню, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, суд вбачає, що клопотання прокурора про продовження застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою законним та обґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи, вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_4 не підпадає під перелік злочинів, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України, тому, з урахуванням майнового стану підозрюваного, визначається можливість застосувати заставу.
Таким чином, ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп.
У разі внесення вказаної застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за першим викликом суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Згідно ч. 8 ст. 182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судці, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Учасниками процесу не заявлялись інші клопотання про обрання, зміну, скасування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою в ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України на 60 діб до 26 березня 2020 року (включно).
ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп.
У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_4 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за викликом до суду;
- не відлучатися з місця проживання та реєстрації без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику обвинуваченого, а також надіслати начальнику ДП «Запорізький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1