05.02.2020
Провадження № 1-кп/331/284/2020
Єдиний унікальний номер 331/328/20
05 лютого 2020 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя кримінальне провадження з обвинувальним актом відносноОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Підстави для закриття та зупинення кримінального провадження відсутні, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, підсудне Жовтневому районному суду міста Запоріжжя.
Обвинувальний акт складений відповідно до вимог КПК України.
Учасники судового провадження, кожен окремо, вважають можливим призначити кримінальне провадження до розгляду у судовому засіданні.
Обвинуваченому слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурором прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці. В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що на теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність вказаних ризиків підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 віднесене до категорії тяжких, за скоєний ним злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Прокурор зазначає, що жоден з більш мяких запобіжних заходів не може запобігти існуючим ризикам. Крім того, вік та стан здоров'я дозволяють перебувати в умовах слідчого ізолятора, підстав припускати що обвинувачений не може з будь-яких підстав утримауватись в умовах слідчого ізолятора прокурором не виявлено.
Таким чином, на думку прокурора, наявні всі підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений не заперечували протии клопотання прокурора.
Вислухавши думку учасників процессу, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питаня судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно положень ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Як вбачається, ОСОБА_6 є раніше судимою особою, вчинив злочин не відбувши покарання . Ризики, викладені у ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не відпали.
З огляду на таке суд доходить висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не буде дієвим та ефективним у данному кримінальному провадженні, у зв'язку із чим доцільно обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.100, 170,174, 177, 178, 183, 184, 315, 331 КПК України, суд
Прийняти до розгляду Жовтневим районним судом м. Запоріжжя кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на 11 годину 00 хвилин 13 лютого 2020 року.
Судовий розгляд проводити суддею одноособово.
В судове засідання викликати ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_5 .
ОбратиОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів у Запорізькому слідчому ізоляторі № 10 УДПтС України в Запорізькій області, тобто до 05 квітня 2020 року .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1