м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
07.08.2007 року Справа № 13/13
Луганський апеляційний господарський суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Бородіної Л.І.
суддів Іноземцевої Л.В.
Якушенко Р.Є.
Судова колегія призначена розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 07.05.2007 у складі головуючого судді Перлова Д.Ю., суддів Іноземцевої Л.В. та Журавльової Л.І. Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.05.2007 у зв»язку з виходом на роботу судді Бородіної Л.І. виключено зі складу судової колегії головуючого суддю Перлова Д.Ю. та введено до складу судової колегії головуючого суддю Бородіну Л.І. Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 06.08.2007 у зв»язку з відпусткою виключено зі складу судової колегії суддю Журавльову Л.І. та введено до складу судової колегії суддю Якушенко Р.Є.
При секретарі
судового засідання Черніковій Я.В.
та за участю представників сторін:
від позивача Таратута О.І., за дов. від 05.06.2007 № 23-юр
Галахова Г.В., за дов. від 02.01.2007 № 23-юр
Попов М.С., за дов. від 05.06.2007 № 23-юр
від відповідача Калінченко Ф.В., за дов. від 24.01.2007 № 03
Дубовий О.І., за дов. від 24.01.2007 № 03
Розглянувши
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
Науково-виробничої компанії «Алвіго-КС»,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 02.04.2007
у справі № 13/13 (суддя Яресько Б.В.)
за позовом Закритого акціонерного товариства
«Сєвєродонецьке об»єднання «Азот»,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
Науково-виробничої компанії «Алвіго-КС»,
м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 747158 грн. 50 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі № 13/13 (суддя Яресько Б.В.) задоволений позов Закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот», м.Сєвєродонецьк Луганської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Алвіго-КС» (ТОВ «НВК «Алвіго-КС»), м.Сєвєродонецьк Луганської області: стягнуто з відповідача на користь позивача кошти в сумі 747158 грн. 50 коп., державне мито у сумі 747 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Рішення суду мотивоване доведеністю матеріалами справи факту понесення витрат позивачем у сумі 747158 грн. 50 коп. на закупівлю нового каталізатору внаслідок поставки відповідачем каталізатору неналежної якості
ТОВ «НВК «Алвіго-КС» (відповідач у справі) не погодилось з рішенням господарського суду та подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі № 13/13 через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що досліджуючи зміст додаткової угоди від 27.01.2006 до договору від 03.02.2004 № 37/КО господарський суд дійшов помилкового висновку щодо зміни сторонами порядку відповідальності за недодержання гарантійного строку, оскільки додатковою угодою від 27.02.2006 сторонами не було скасовано обов»язок позивача надати вичерпний перелік даних щодо порядку експлуатації товару.
Науково-дослідницька робота «Дослідження ймовірних причин дезактивації нікельомісного каталізатору в процесі паровуглекислого ріформингу» не містить чітких висновків щодо впливу порушення порядку експлуатації товару позивачем на втрату гарантійних показників, хоча факти порушення порядку експлуатації містяться навіть у самій науково-дослідницькій роботі, про що зазначалося відповідачем у поясненнях, які є у матеріалах справи.
Інститут каталізу ім.Г.К.Борексова не є експертом по справі у розумінні статті 31 Господарського процесуального кодексу України та статті 4, частини 4 статті 7 Закону України «Про судову експертизу» та не має процесуальних обов»язків, що обумовлюють його відповідальність.
Оскільки виробництво каталізаторів є наукоємним видом діяльності та потребує відповідних спеціальних знань, суд першої інстанції, досліджуючи науково-дослідницьку роботу, виконану згідно додаткової угоди від 27.01.2006, був зобов»язаний призначити судову експертизу як того потребує частина 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, що було проігноровано.
ЗАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» (позивач у справі) заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши доводи і пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з»ясування місцевим судом обставин справи, апеляційний господарський суд
03.02.2004 між сторонами у справі укладений договір № 37/КО, за умовами якого ТОВ «НВК «Алвіго» (постачальник), зобов»язався поставити каталізатор НИАП-18 по ТУ 113-03-2010-93 у кількості 11 тон в цех виробництва оцтової кислоти позивача на суму 738738 грн. 00 коп., а ЗАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» (покупець), прийняти та оплатити товар (т.І, а.с.9-11, 12).
Пунктом 4.3. договору встановлений гарантійний строк експлуатації товару в 36 місяців від дати поставки при умові додержання технологічного регламенту. У разі, якщо гарантійний строк на товар не додержаний, а товар при цьому піддавався навантаженням, що виходять за межі технологічного регламенту, постачальник зобов'язаний замінити товар або відшкодувати оплачену вартість в наступному порядку:
- якщо гарантійний строк не додержаний протягом 24 місяців експлуатації, постачальник зобов'язаний протягом 30 днів від дати одержання претензії поставити покупцю в повному обсязі аналогічний каталізатор, придбаний у зазначеного позивачем контрагента;
- якщо гарантійний строк не додержаний протягом 36 місяців експлуатації -повернути 50 % товару, за яким гарантійний строк не додержаний.
Сторони зазначили, що у разі недосягнення гарантованих показників позивач зобов'язаний негайно повідомити відповідача та довести, що установка працювала без порушення технологічних режимів та регламентів. Позивач зобов'язаний зберігати і у випадку порушення гарантійного строку експлуатації товару надати відповідачу комплект даних і підтверджуючої інформації: діаграми, рапорти, результати газових аналізів та даних по перепаду тиску.
На виконання названого договору відповідач за накладною від 23.03.2004 № 041 поставив позивачеві каталізатор НИАП-18, який оплачений останнім 08.04.2004 за платіжним дорученням № 3314 на суму 738738 грн. (т.ІІІ, а.с. 9, 10).
Каталізатор НИАП-18 по ТУ 113-03-2010-93 був завантажений до рекреаційних труб печі риформінгу поз. ВАЗ-2101 цеха оцтової кислоти позивача в березні 2004 року.
У вересні 2005 року каталізатор НИАП-18 вивантажений з рекреаційних труб печі риформінгу поз. ВАЗ2101 у зв'язку зі зниженням активності, підвищенням опору каталізатора та зон підвищених температур в трубах печі риформінгу.
01.11.2005 листом № 26 сн-25 ЗАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» повідомило ТОВ «НВК «Алвіго» про те, що каталізатор відпрацював лише 497 діб (біля 17 місяців), після чого цех оцтової кислоти був зупинений внаслідок неефективної роботи каталізатора. Підприємством був придбаний аналогічний каталізатор у Компанії Джонсон Матти ПЛК на суму 747158 грн. 50 коп., у зв'язку з чим, посилаючись на пункт 4.3 договору, запропонувало відшкодувати понесені витрати (т.І, а.с.19).
Факт понесення витрат в сумі 747158 грн. 50 коп. по закупівлі нового каталізатору підтверджується контрактом від 03.08.2005 № 05/1028, укладеним між позивачем та Компанією Джонсон Матти ПЛК, Великобританія, платіжним дорученням від 05.08.2005 №№ 130, 123, міжнародною транспортною накладною від 18.08.2005 (т.ІІ, а.с.45-84).
02.11.2005 ТОВ «НВК «Алвіго» листом № 619 відмовився від відшкодування витрат, посилаючись на те, що каталізатор вийшов з ладу через недотримання позивачем технології використання, що привело до його закоксування (т.І, а.с.20).
27.01.2006 між сторонами у справі укладена угода, згідно з якою сторони домовилися, що висновок стосовно причин непрацездатності каталізатора НИАП-18 повинна надати третя сторона, її висновок є підставою для проведення кінцевих розрахунків у сумі 747158 грн. 50 коп., оплату послуг незалежній третій особі здійснює сторона, що програла спір (т.І, а.с.23).
10.02.2006 сторони у справі звернулися до Інституту каталізу ім.Г.К.Борексова Сибірського відділення Російської академії наук з клопотанням про встановлення причини погіршення якості каталізатору (т.ІІ, а.с.13).
Згідно висновку на виконання науково-дослідницьких робіт за темою “Дослідження ймовірних причин дезактивації никельовмістовного каталізатору в процесі паровуглекислотного ріформингу» ймовірною причиною дезактивації каталізатору стало неоднорідний розподіл лантану в алюмінії кальцію, що призвело к появі локальних напруг та дефектів структури оксиду та зниженої термостабільності.
Закоксування каталізатору є похідним процесом внаслідок дезактивації каталізатору (т.І, а.с.102).
29.12.2006 ЗАТ «Сєвєродонецьке об»єднання «Азот» звернулося до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з ТОВ «НВК «Алвіго-КС» 747158 грн. 50 коп. на відшкодування вартості каталізатора, придбаного натомість каталізатора, що не витримав гарантійного строку (т.І, а.с.2-5).
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі № 13/13 позов задоволений з підстав, викладених вище (т.ІІ, а.с.27-28).
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення господарського суду відповідає обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим скасуванню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є відшкодування вартості придбаного позивачем каталізатору в сумі 747158 грн. 50 коп., що відображено в угоді від 27.01.2006, якою сторони встановили, що причини дезактивації каталізатору будуть встановлені незалежною третьою особою, висновки якої будуть підставою для проведення розрахунків.
Обов»язок продавця замінити товар або відшкодувати сплачену вартість каталізатору, придбаного у вказаного покупцем контрагента, встановлений розділом 4 договору від 03.02.2004 № 37/КО між сторонами у справі на поставку каталізатору.
Вказаним розділом договору строк експлуатації каталізатору визначений не менш 6 років та встановлений гарантійний строк експлуатації товару -36 місяців. Повна заміна каталізатору або відшкодування витрат на придбання аналогічного товару передбачена сторонами у разі недодержання гарантійного строку протягом 24 місяців експлуатації товару.
Як свідчать матеріали справи та встановлено місцевим господарським судом каталізатор, поставлений відповідачем позивачеві у березні 2004 року відпрацював біля 17 місяців, після чого цех оцтової кислоти був зупинений внаслідок неефективної роботи каталізатора.
Згідно висновку на виконання науково-дослідницьких робіт за темою “Дослідження ймовірних причин дезактивації никельсодержащего каталізатору в процесі паровуглекислотного ріформингу» Інституту каталізу ім.Г.К.Борексова Сибірського відділення Російської академії наук причиною дезактивації каталізатору НИАП-18 стала його неналежна якість.
Внаслідок поставки неякісного каталізатору позивач був вимушений понести витрати в сумі 747 158 грн. 50 коп. по закупівлі нового каталізатору.
Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобов'язання має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат, понесених ним на закупівлю нового каталізатору внаслідок поставки позивачем каталізатору неналежної якості правомірно визнані судом обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача заявив про відсутність необхідності призначення експертизи щодо встановлення причин порушення гарантійного строку експлуатації каталізатору, оскільки згідно його висновку за результатами вивчення матеріалів, пов»язаних з експлуатацією каталізатора НИАП-18 на агрегаті оцтової кислоти в 2004-2005 роках, порушення технологічного регламенту пов»язані з постійним перегрівом каталізатору, а також з відступами від регламентного складу парогазової суміші, що надходить до каталізатору.
Проте, вказані доводи не приймаються судом до уваги, оскільки відповідачем не доведено суду невідповідність експлуатації каталізатору його технічним умовам та сертифікату якості.
Згідно умов договору каталізатор повинен відповідати умовам експлуатації в межах технологічного регламенту позивача, який передбачає температуру стін до 950оС.
При цьому, головним доказом причини виходу з ладу спірного калатізатору є висновок незалежної третьої сторони за угодою сторін -інститут каталізу ім.Г.К.Борексова Сибірського відділення Російської академії наук, згідно з яким причиною дезактивації каталізатору стала саме його неналежна якість, що є підставою для проведення остаточних розрахунків на відшкодування спірної суми відповідачем відповідно до пункту 3 угоди сторін від 27.01.2006.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та відхиляються апеляційною інстанцією за необгрунтованістю.
З огляду на викладене апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Алвіго-КС», м.Сєвєродонецьк Луганської області не підлягає до задоволення, рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права і скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Алвіго-КС», м.Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі № 13/13 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 02.04.2007 у справі № 13/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку у місячний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя Л.І.Бородіна
Суддя Л.В.Іноземцева
Суддя Р.Є.Якушенко
Надруковано 5 примірників:
1- до справи
2- позивачу
3- відповідачу
4- ГСЛО
5- до наряду
Внесено