Справа № 309/2887/18
Провадження № 1-кп/309/41/20
30 січня 2020 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
представника потерпілої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Хуст кримінальне провадження №12017070050000835 внесене до ЄРДР від 01.08.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, -
31 липня 2017 року о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Хуст по вул. Карпатської Січі біля відділення «Ощадбанку» побачив на шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок з хрестиком, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, рухався вслід за ОСОБА_8 в бік місцевого ринку та в подальшому відкрито, лівою рукою зірвав із шиї останньої та викрав золотий ланцюжок та хрестик, вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.08.2017 року становить 21948, 12 гривень, який належить ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення злочину зник. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 21948, 12 грн.
За вказане кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 передбачена відповідальність за ч.1 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні 30.01.2020 року вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України визнав. Суду пояснив про те, що шкодує, що вчинив 31.07.2017 року о 14 год. 50 хв. перебуваючи біля відділення «Ощадбанку» в м. Хуст по вул. Карпатської Січі, побачивши на шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок з хрестиком, почав йти за нею в напрямку міського ринку, оскільки в нього виник задум відкритого заволодіння золотим ланцюжком та хрестиком потерпілої. Він підбіг до неї, зірвав ланцюжок та хрестик із шиї, після чого втік. Викрадені речі реалізував. Частково відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_6 в розмірі 25 000 гривень, іншу частину відшкодування зобов'язався відшкодувати до 20.06.2020 року. Обвинувачений ОСОБА_4 просив обрати йому міру покарання не пов'язану із позбавленням волі.
Відповідно до ст. 349 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового процесу не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Суд в порядку ст.349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , з'ясуванням думки потерпілої ОСОБА_6 щодо цивільного позову, міри покарання обвинуваченому та дослідженням даних, що характеризують особу обвинуваченого.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні просила залишити без розгляду заявлений нею цивільний позов про стягнення із ОСОБА_4 на її користь 21948, 12 гривень матеріальної шкоди та 30000 гривень моральної шкоди, оскільки обвинуваченим їй частково відшкодовано заподіяну шкоду - 25 000 гривень, іншу частину він зобов'язався відшкодувати до 20.06.2020 року. Міру покарання обвинуваченому просила призначити не пов'язану із позбавленням волі.
За таких обставин встановлено достатньо підстав обґрунтованого обвинувачення про те, що 31 липня 2017 року о 14 годині 50 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи в м. Хуст по вул. Карпатської Січі біля відділення «Ощадбанку» побачив на шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок з хрестиком, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, рухався вслід за ОСОБА_8 в бік місцевого ринку та в подальшому відкрито, лівою рукою зірвав із шиї останньої та викрав золотий ланцюжок та хрестик, вартість якого згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 11.08.2017 року становить 21948, 12 гривень, який належить ОСОБА_6 , після чого з місця вчинення злочину зник. Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 21948, 12 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна.
Обираючи покарання обвинуваченому суд враховує вимоги ст. 50 КК України, про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд відповідно до вимог ст. 65 КК України призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів та випливає з дотримання судом принципів рівних можливостей та справедливого судового розгляду, встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину за ч.1 ст.186 КК України - злочин середньої тяжкості, особу винного, його характеристику - по місцю проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 89), висновок органу пробації відповідно до якого виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк не становить небезпеку для суспільства (т.2 а.с.40-42), часткове відшкодування шкоди потерпілій.
Суд також враховує обставину, що пом'якшує покарання - часткове відшкодування шкоди. Обставин, що обтяжують покарання - суд не знайшов.
Суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу в межах санкції статті, яке на думку суду буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили слід обрати особисте зобов'язання.
Витрати під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення на проведення експертиз - відсутні.
Потерпілою ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження заявлено цивільний позов про стягнення із ОСОБА_4 на її користь заподіяної матеріальної шкоди - вартості знятого з її шиї золотого ланцюжка із підвіскою золотого хрестика в розмірі 21948, 12 грн. та моральної шкоди в розмірі 30 000 гривень, спричиненої їй протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_4 . У судовому засіданні 30.01.2020 року потерпіла ОСОБА_6 подала заяву про залишення без розгляду заявленого нею цивільного позову у зв'язку із частковим відшкодування ОСОБА_4 заподіяної шкоди в розмірі 25 000 гривень та зобов'язання відшкодування іншої частини до 20.06.2020 року.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
За таких обставин позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином слід залишити без розгляду.
Питання речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.1 ст. 186 України та призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст. 186 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 1700 гривень.
До вступу вироку в законну силу обрати засудженому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього наступних обов'язків:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Залишити без розгляду позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої злочином.
Речовий доказ - DVD-R диск, який містить відеозапис із камер відео спостереження, який знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження №12017070050000835 внесеного до ЄРДР від 01.08.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 186 КК України.
На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області.
Вирок вступає в законну силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
Суддя Хустського
районного суду ОСОБА_1