30.01.2020 Справа № 2/331/191/20
331/3453/19
про забезпечення доказів
30 січня 2020 р. м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя
у складі: судді Антоненко М.В.
при секретарі Самбур І.М.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини,-
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини.
У підготовчому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надала суду клопотання про витребування доказів, в обґрунтування якого зазначила, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23.12.2016 по справі № 336/2953/16-ц на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання даним рішення законної.
Зі змісту відзиву ОСОБА_2 останній стверджує про відсутність у нього трудового доходу.
Як стало відомо позивачу, ОСОБА_2 наразі має карту побиту у Республіці Польща, де він має постійне місце роботи. За останні роки він майже постійно перебуває за кордоном, а перерахування аліментних платежів здійснює на її карткових рахунок його сестра, яка перебуває в України.
З метою доведення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, вважає за необхідне отримати інформацію про те, чи перетинав та скільки разів перетинав ОСОБА_2 кордон України за останні три роки, оскільки таку інформацію позивач ОСОБА_1 не має можливості отримати самостійно з огляду на те, що ці відомості містять в собі інформацію з обмеженим доступом та регулюється Законом України “Про захист персональних даних”, у зв'язку з чим змушена просити суд витребувати її в порядку, встановленому ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим; заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов'язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по- друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).
На підставі вищевикладеного просить суд витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про те, чи перетинав за останні 3 (три) роки та в якому напрямку державний кордон України громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 підтримала клопотання позивача ОСОБА_1 та просила суд його задовольнити.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 просив прийняти рішення на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши письмові матеріали справи, зваживши доводи клопотання та врахувавши те, що необхідність витребування обґрунтована неможливістю самостійного зібрання означених доказів для доведення обставин справи, суд приходить до висновку про необхідність витребування вищевказаних доказів по даній справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Згідно ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є, витребування та (або) огляд доказів.
Відповідно до ч. 1ст. 84 ЦПК учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому суд приймає до уваги, що метою процесуального інституту витребування доказів є допомога сторонам в отриманні доказів, які вони не можуть одержати самостійно, тому враховуючи утруднення щодо витребування вказаного доказу, суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання про витребування доказу, оскільки позивач обґрунтував неможливість його подання у встановлений строк.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 84 ЦПК України, суд -
Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, задовольнити.
Витребувати від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про те, чи перетинав за останні 3 (три) роки та в якому напрямку державний кордон України громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити уповноваженій особі Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, що відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п*яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М.В. Антоненко