5 лютого 2020 року м. Мукачево Справа № 303/85/20
2-о/303/24/20
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі: головуючого - судді - Кость В.В.,
присяжних: Чечур М.М.,
Карпінський О.Л..
секретар судового засідання - Немеш Г.В.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу
за заявою ОСОБА_1
заінтересовані особи:
1. Орган опіки та піклування Мукачівської міської ради
2. ОСОБА_2
про усиновлення дитини
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, на підставі якої просить оголосити рішення про усиновлення ним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - Дитини), а також внести відповідні зміни до актового запису №1029, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції у Закарпатській області, а саме: в графі «Прізвище» змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; в графі «по Батькові» змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ім'я дитини та дату її народження залишити без змін. Відомості про батька « ОСОБА_9 » - виключити, батьком дитини записати « ОСОБА_1 », громадянин України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
У поданій на розгляд суду заяві та у судовому засіданні по справі, заявник зазначив, що на даний час він перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, а батько дитини позбавлений батьківських прав, тому наявні всі правові підстави для оголошення його усиновителем Дитини з огляду на подані ним документальні докази та відсутність фактичних даних, які б свідчили про юридичні перешкоди для можливості задоволення заяви.
Заявник в судове засідання не з'явився, натомість подав заяву про розгляд справи без його участі, вимоги за заявою підтримує, просить задоволити.
Від представника органу опіки та піклування Мукачівської міської ради надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.
ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне.
Згідно з даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24 листопада 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом №1029 ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 16).
Батьками Дитини у графі «батько» та « матір » вказані « ОСОБА_9 » та « ОСОБА_2 ».
ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини з 29 серпня 2018 року (а.с.12), є повнолітнім, дієздатним, старшим за дитину, яку бажає усиновити, більше як на 15 років (а.с.8). Стан здоров'я заявника (а.с.11) відсутність судимостей ( а.с.13), а також ставлення до виховання дитини, яку він бажає усиновити, в своїй сукупності дають підстави ствердити, що бажання заявника ОСОБА_1 усиновити малолітню ОСОБА_5 .
Разом з тим, мати дитини, ОСОБА_2 , на підставі нотаріально посвідченої заяви, надала згоду на усиновлення її доньки заявником (а.с.10).
В свою чергу, батько дитини, ОСОБА_9 на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 вересня 2014 року позбавлений батьківських прав відносно Дитини (а.с. 15).
Органом опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради надано висновок №1317/01-32 від 31.10.2019 року про доцільність усиновлення ОСОБА_5 громадянином ОСОБА_1 ( а.с. 6-7).
Вирішуючи справу по суті заявлених вимог, суд дослідив подані сторонами доказові матеріали, а також заслухав пояснення учасників судового процесу щодо обставин справи, та прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви.
Так, відповідно до ст.ст. 207-208 Сімейного кодексу України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.). Усиновленою може бути дитина (стаття 6 цього Кодексу). У виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування. У цьому разі суд бере до уваги сімейний стан усиновлювача, зокрема відсутність у нього своїх дітей, та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частин першої - третьої ст. 211 Сімейного кодексу України усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п'ятнадцять років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж вісімнадцять років. Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особи, зазначені у частинах п'ятій та шостій цієї статті. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі.
Із ст. 224 (п.п. 1, 2, 4, 5 частини другої) Сімейного кодексу України вбачається, що суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров'я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров'я.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року №905 „Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей" (п.п. 1, 3) передбачено, що усиновлення дітей є пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Облік дітей, які можуть бути усиновлені, здійснюється службами у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад за місцем походження дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, уповноваженим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань дітей, службами у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та Мінсоцполітики.
Відповідно до ст. 23 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства. Держави-учасниці визнають право неповноцінної дитини на особливе піклування, заохочують і забезпечують надання за умови наявності ресурсів дитині, яка має на це право, та відповідальним за турботу про неї допомогу, щодо якої подано прохання і яка відповідає стану дитини та становищу її батьків або інших осіб, що забезпечують турботу про дитину. На визнання особливих потреб неповноцінної дитини допомога згідно з пунктом 2 цієї статті надається при можливості безкоштовно з урахуванням фінансових ресурсів батьків або інших осіб, що забезпечують турботу про дитину, та має на меті забезпечення неповноцінній дитині ефективного доступу до послуг у галузі освіти, професійної підготовки, медичного обслуговування, відновлення здоров'я, підготовки до трудової діяльності і доступу до засобів відпочинку таким чином, який призводить до найбільш повного по можливості залучення дитини в соціальне життя і досягнення розвитку її особи, включаючи культурний і духовний.
У відповідності до ст. 27 вказаної вище Конвенції держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
В процесі судового розгляду справи перевірено відповідність вимог за заявою вищевказаним приписам законодавства.
Суд також констатує, що заявник має достатній рівень матеріального забезпечення для проживання з ним Дитини; не був позбавлений батьківських прав; не притягався до кримінальної відповідальності; є дієздатними та здоровими; не бажає оформити усиновлення з метою отримання матеріальної чи іншої вигоди.
Враховуючи вищевказані обставини у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог за предметом заяви.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 81, 259, 263-265, 273, 293-294, 310 -314, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
1. Заяву задоволити.
2. Оголосити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, АДРЕСА_1 ) усиновлювачем малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
3. Внести відповідні зміни до актового запису від 24 листопада 2012 року №1029 про народження ОСОБА_5 , складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Мукачеву Мукачівського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області, а саме: в графі «Прізвище» змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 »; в графі «по Батькові» змінити з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_8 », ім'я дитини та дату її народження залишити без змін. Відомості про батька « ОСОБА_9 » - виключити, батьком дитини записати « ОСОБА_1 », громадянин України, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_2 . Судові витрати, пов'язані з розглядом справи віднести на рахунок заявника.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
7. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
8. Учасники справи:
Заявник:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_2 ;
Заінтересовані особи:
1. Орган опіки та піклування Мукачівської міської ради (89600 м.Мукачево, пл. Духновича Олександра, 2, код ЄДРПОУ 04053743)
2. ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_3 ).
Головуючий В.В. Кость
Присяжні М.М. Чечур
О.Л. Карпінський