Справа № 936/874/19
№ 2/302/59/20
Номер рядка звіту 41
(повне)
30.01.2020 смт.Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі головуючого судді КривкаВ. П
з участю: секретар с/з Гажук Н.В.,
позивачка - ОСОБА_1 , представник позивачки - адвокат Повідайчик О.І.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 2598 грн.87 коп., в тому числі: 18500 грн. основного боргу, 5790 грн. 50 коп. інфляційних витрат, 1692 грн. 37 коп. - 3 % річних та судових витрат у виді судового збору в сумі 768 грн.40 коп. та витрат на правничу допомогу в сумі 6518 грн.,-
01.10.2019 позивачка ОСОБА_1 звернулася до Воловецького районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою в сумі 18500 грн. за договором позики. Позивачка подану до суду заяву обгрунтувала так. Нею було передано в борг відповідачу ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 18500 грн, на підтвердження чого відповідачем було надано їй письмову розписку від 23.06.2016 року із зазначенням повернення цих коштів через шість місяців з дня написання розписки. Відповідач у зазначений строк кошти позивачці не повернув. Позивачка неодноразово зверталася до відповідача з проханням повернути кошти, однак відповідач ігнорує вимоги позивачки та борг повертати не бажає, що стало підставою для звернення позивачкою з цим позовом до суду.
Згідно ухвали судді Воловецького районного суду від 15.10.2019 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ухвали Воловецького районного суду Закарпатської області від 08.11.2019 року, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою передано до Міжгірського районного суду Закарпатської області. Відповідно до ухвали Воловецького районного суду Закарпатської області від 08.11.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою передано до Міжгірського районного суду Закарпатської області. Згідно ухвали судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Кривка В.П. від 03.12.2019 справу за позовом ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
11.01.2020 представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Повідайчик О.І. подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача на користь позивачки суму 25982,87 грн, яка включає в себе 18500 грн основного боргу, 5790,50 грн - інфляційних втрат та 1692,37 грн - 3% річних. А також, просить стягнути з відповідача на користь позивачки понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн та на правову допомогу в сумі 6518.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Повідайчик О.І. заявлений позов за збільшиними позовними вимогами підтримали, просять такий задовольнити. Позивачка додатково суду пояснила таке. Відповідач ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком, за рішенням суду він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання їх дитини. Однак аліменти належно не сплачував та допустив заборгованість по аліментним зобов'язанням на суму 18500 грн. Державним виконавцем за цих підстав ОСОБА_2 було заборонено право виїзду за кордон до погашення заборгованості. Тому, вона на прохання ОСОБА_2 подала державному виконавцю заяву про погашення заборгованості по аліментам, а останній відповідно надав їй боргову розписку на цю суму, оскільки аліменти вона фактично від ОСОБА_2 не отримувала, натомість останній мав намір виїхати за кордон на заробітки, щоб погасити борги перед нею.
Відповідач ОСОБА_2 заявлений позов за збільшиними позовними вимогами визнав повністю, а також підтвердив пояснення надані суду позивачкою, щодо причин виникнення боргових зобов'язань.
Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.
Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України, - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Обставини, вказані позивачкою у позові підтверджені оригіналом розписки наданої ОСОБА_2 громадянці ОСОБА_1 про отримання ним у борг 18500 грн. від ОСОБА_1 на строк шість місяців. Ця розписка надана 23.06.2016 в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Зміст розписки відповідачем в судовому засіданні не спростований. 19.09.2019 позивачка звернулася до відповідача з письмовою вимогою про повернення боргу до 25.09.2019 року. Відповідач цю вимогу позивачки не виконав і станом на час розгляду справи в суді заборгованість перед ОСОБА_1 не погасив, що ним особисто підтверджено в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч.2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до п.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк, що встановлений договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, виходячи з вищенаведеного суд вважає, що визнання позову відповідачем слід прийняти, бо таке не порушує вимоги закону та права і інтереси інших осіб, а тому позов ОСОБА_1 про стягнення суми боргу в розмірі 25982 грн 87 коп підлягає до задоволення.
Позивачкою заявлено клопотання про стягнення з відповідача на її користь понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 768,40 грн. на витрат пов'язаних з наданням правової допомоги (послуги адвоката) в сумі 6518 грн..
Статтею 133 ч.1 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат , пов'язаних з розглядом справи.Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідач заявлене стороною позивачки клопотання про стягнення судових витрат не заперечив та не оспорив суму витрат понесених позивачкою у виді витрат на правничу допомогу, а тому це клопотання позивачки підлягає до задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 206 ч.4, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд,-
Визнання позову відповідачем прийняти.
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 ) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП- НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ) 25982 грн 87 коп (двадцять п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві грн 87 коп) боргових зобов'язань, а також судові витрати у виді судового збору в сумі 768 грн 40 коп (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп), витрат на правничу допомогу в сумі 6518 грн (шість тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн, всього боргу 33269 грн 27 коп ( тридцять три тисячі двісті шістдесят дев'ять грн 27 коп).
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.
Повне рішення складено 04.02.2020 року.
Суддя: В. П. Кривка