243/872/20
Провадження № 1-кс/243/225/2020
31 січня 2020 року м. Слов'янськ
Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
слідчого ОСОБА_4
користувача майна ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні за допомогою звуко - та відеозаписувальних технічних засобів в залі № 17 Слов'янського міськрайонного суду клопотання слідчого СВ Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 за кримінальним провадженням № 12020050510000229 від 29 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт майна, -
До Слов'янського міськрайонного суду звернувся слідчий СВ Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 з клопотанням, погодженим прокурором Слов'янської місцевої прокуратури про арешт майна.
З клопотання вбачається, що слідчим відділом Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050510000229 від 29.01.2020 року за фактом порушення правил дорожнього руху, особа яка керую транспортним засобом, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 29.12.2020 року близько 18 години 30 хвилин водій ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки SKODA FABIA д/н НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Центральної, зі сторони вул. Банківської, у напрямку вул. Вокзальної, м. Слов'янська, де на перехресті вул. Короленко та вул. Центральної скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину вул. Центральної з права на ліво по ходу руху автомобіля. В наслідок наїзду пішоходу ОСОБА_6 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, забійна рана лівої тем'яної затишної області, забій ребер зліва, забій м'яких тканин в області правого та лівого тазо - гомілкового суглобів, забій м'яких тканин 1 пальця правої кісті, розтягнення зв'язок.
29.01.2020 року в період часу з 18 годин 50 хвилин по 22 годин 00 хвилин під час проведення огляду місця дорожньо - транспортної пригоди в районі перехрестя вул. Центральної та вул. Короленко, м. Слов'янська було виявлено та вилучено автомобіль марки SKODA FABIA д/н НОМЕР_1 , що належить на підставі свідоцтва про реєстрації серії НОМЕР_2 , ТОВ «Перша Лізингова Компанія», яким керував
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з механічними ушкодженнями характерними для дорожньо - транспортної пригоди. Також було виявлено та зафіксовано сліди механічних пошкоджень транспортного засобу, які під час проведення судових експертиз можуть вплинути на встановлення винної особи у вище вказаній дорожньо -транспортній пригоді. Вказаний транспортний засіб долучений до матеріалів в якості речового доказу по кримінальному провадженню зареєстрованому до ЄРДР № 12020050510000229 від 29.01.2020 року.
Слідчий зазначає в клопотанні, що під час досудового розслідування було встановлено, що даний факт набрав суспільного резонансу та є достатні підстави враховувати, що на вказаному транспортному засобі знаходяться сліди для вилучення яких необхідно знімати вузли та агрегати транспортних засобів, що дає можливість використання їх в якості доказів, та використання при дослідженні експертом при проведенні судових експертиз, а також мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та механізму вище вказаної дорожньо - транспортної пригоди і є достатні підстави припускати про їх знищення з метою перешкоджання доказуванню у кримінальному правопорушенні, а також за для відшкодування матеріальних збитків на користь потерпілої сторони, які було завдано вище вказаним кримінальним правопорушенням.
У зв'язку з викладеним та з метою забезпечення повноти, всебічності та неупередженості слідства, на виконання вимог ст. 2 КПК України, а саме задля забезпечення збереження речових доказів та забезпечення відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення, виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене в клопотанні майно, а саме на автомобіль марки SKODA FABIA д/н НОМЕР_1 .
Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили клопотання задовольнити та додатково зазначили, що необхідність в арешті вказаного в клопотанні майна, полягає в необхідності збереження речових доказів задля можливості проведення певної кількості експертиз як дерев'яних колод так і автомобіля ГАЗ 33021. Крім того зазначили, що арешт вказаного в клопотанні майна необхідний з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, а також про те, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження може негативно вплинути на хід досудового розслідування.
Користувач майна ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував щодо клопотання слідчого.
Власник майна ТОВ «Перша Лізингова Компанія» належним чином повідомлялися про час та дату судового розгляду, до судового засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили. (а.с.19 ).
Заслухавши думку та пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ч.5 ст.237 КПК України при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду.
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Положення п.1 ч.5 ст.171 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду
права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів із метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладеним арешт у кримінальному провадженні, зокрема, шляхом витребування необхідної інформації в Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 173 КПК України, у разі задоволення клопотання про арешт майна, слідчий суддя в ухвалі повинен зазначити заборону відчуження, розпорядження або користування та вказівку на таке майно. При цьому заборона використання майна чи заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у тих випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Окрім вказаного, відповідно до ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Матеріалами клопотання встановлено, а саме згідно постанови слідчого СВ Слов'янського ВП ГУНП в Донецькій області від 30.01.2020 року, що автомобіль марки SKODA FABIA д/н НОМЕР_1 - визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та переданий на зберігання відповідальному майданчику тимчасового тримання (а.с.16).
Визнання вказаного автомобіля речовими доказами свідчить про те, що ці речі зберегли на собі сліди злочину або можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та крім того є знаряддям та засобом вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначене в клопотанні слідчого майно, вилучене під час огляду місця події 29.01.2020 року безпосередньо після скоєння злочину, може бути предметом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, у зв'язку з чим існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні, що підтверджується протоколом огляду місця дорожньо - транспортної пригоди та схемою до протоколу. (а.с. 5-9).
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий та прокурор довели слідчому судді необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абз.2 ч.1 ст.170 КПК України, зокрема вказавши, що вищевказаний автомобіль має значення речового доказу, і що такий підлягає арешту з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди, а також позбавлення власника можливості розпоряджатися автомобілем та можливості здійснення ремонту до проведення необхідних експертиз задля знищення слідів злочину.
Зважаючи на викладене, враховуючи обставини вчинення злочину, так як вони викладені в клопотанні слідчого, правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст.ст.98, 167, 170, 171 КПК України, приходжу до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, яке зазначено в клопотанні слідчого, оскільки при розгляді клопотання встановлено достатньо даних для висновку, що це майно може містити відомості про обставини вчинення злочину, тобто відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.167, ст.98 КПК України, а незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні.
Слідчий суддя зазначає, що з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказаний автомобіль, на який просить накласти арешт слідчий, може бути відчужений, переданий або знищений, то арешт на це майно на переконання слідчого судді виправдовує потреби досудового слідства. Крім того арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Слідчий суддя крім того перевірив співрозмірність права власності ТОВ «Перша Лізингова Компанія» з потребами кримінального провадження та прийшов до висновку, що накладення арешту шляхом заборони користування не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.
При цьому слідчий суддя зазначає, що під час проведення досудового розслідування кримінального провадження підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна мають право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК
України. Тобто арешт майна є тимчасовим заходом та не позбавляє права власності на вказане майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173,174, 175,376 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Слов'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 за кримінальним провадженням № 12020050510000229 від 29 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України про арешт майна - задовольнити.
З метою збереження слідів та доказів у кримінальному провадженні № 12020050510000229 від 29 січня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - накласти арешт на майно, а саме на автомобіль марки SKODA FABIA д/н НОМЕР_1 , який належить на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 ТОВ «Перша Лізінгова Компанія», та яким керував ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а також з метою забезпечення повноти, всебічності та неупередженості розслідування, збереження речових доказів, відшкодування матеріальних збитків на користь потерпілої сторони, які було завдано вище вказаним кримінальним правопорушенням - шляхом заборони користування.
Роз'яснити, що згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копія ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору та власнику майна.
Ухвала може бути оскаржена сторонами безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її винесення.
Слідчий суддя
Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1