Справа № 933/7/20 р.
Номер провадження № 2-а/933/1/20 р.
30 січня 2020 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Щербак Ю.В.,
за участі:
секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та інспектора роти №4 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шибка Кирила Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову від 22 грудня 2019 року серії ЕАК № 1891785 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 170 грн. В обґрунтування позову зазначив, що після зупинки транспортного засобу відповідач відмовився назвати причину зупинки транспортного засобу та почав одразу вимагати документи. Позивач пред'явив , передбачені вимогами п.2.4 (а) ПДР України,документи. До наданих документів не було жодних питань,після чого інспектор продовжив огляд автомобіля та повідомив ,що встановлено газобалонне обладнання на автомобіль. Позивач ОСОБА_1 вважає висновок інспектора помилковим,оскільки перевезення в багажному відділенні газового балону не є таким, що призводить до зміни повної маси та її розподілу по осях,розміщення центру ваги,типу двигуна,його ваги та потужності,колісної бази чи колісної формули,системи гальмівного та рульового керування та трансмісії. Вважає, що складання постанови без будь-яких фактичних доказів вчинення адміністративного правопорушення є неправомірним, а позначка у графі 9 постанови(«до постанови додається:») -« VM 7779» є незрозумілою,та,на думку позивача,не може бути доказом у справі. Крім того,у постанові не зазначено відомостей щодо технічного пристрою,яким можливо здійснювалася фіксація виявленого правопорушення. На підставі викладеного просить скасувати зазначену постанову.
Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 15 січня 2020 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзив на позовну заяву ,отриманий судом 28 січня 2020 року, подано з порушенням вимог ч.4 ст.162 КАС ( до відзиву не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Крім того, відзив підписано представником відповідача на підставі довіреності. Проте, всупереч вимогам ЗУ від 18.12.2019 № 390 - ІХ Закону України від 18.12.2019 № 390 - ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», представником суб'єкта владних повноважень на підтвердження своїх повноважень не надано наказ про призначення на посаду, положення про юридичний відділ (управління), та посадову інструкцію на здійснення представництва в судових установах.Отже, наданий відзив не може бути прийнятий судом до уваги при розгляді справи.
В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву,в якій підтримав викладені у позові обставини та наполягав на задоволенні позову,просив розглянути справу у його відсутності.
Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області також не з'явився,надавши заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що 22 грудня 2019 року о 15:16 год. на 152 км Дніпровської дороги Дніпропетровської області інспектором УПП в Дніпропетровській області Шибком К.В. було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №1891785, у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн. щодо ОСОБА_1 , який 22.12.2019р. о 15:16 год. на 152 км керував транспортним засобом RENAULT KANGOO , д.н. НОМЕР_1 , з незареєстрованим ГБО в установленому законом порядку протягом 10 діб в державтоінспекції,чим порушив п.30.1 ПДР, тобто, керування водієм транспортним засобом не зареєстрованим в установленому порядку , за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.6 ст.121 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п. 30.1 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов'язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.
Частиною 6 ст. 121 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з вимогами статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, передбачених частинами 1, 2 , 3, 5 і 6 статті 121 КпАП України.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», згідно з п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, в тому числі частиною шостою статті 121 КУпАП.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази надані на їх підтвердження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.
В позовній заяві позивач заперечував факт наявності на його автомобілі газобалонного обладнання та складання постанови вважає безпідставною.
Відповідно до приписів частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Викладені обставини вказують на необ'єктивний та формальний підхід відповідача до винесення оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч.3ст.70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Відповідач не навів жодного доказу правомірності прийнятої ним постанови ні в судовому засіданні ні шляхом подання відзиву, який відповідачем подано з порушенням вимог ст.162 КАС України та ст.ст.55,57 КАС України.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 та 284КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виніс оскаржувану постанову безпосередньо на місці зупинки транспортного засобу, яким керував позивач.
В даному випадку слід звернутись до рішення КС України у справі № 5-рп/2015, яким розтлумачено ст. 276 КУпАП наступним чином: "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».
Таким чином, інспектору слід було розглянути справу про адміністративне правопорушення не на місці зупинки транспортного засобу, а у відповідному приміщенні управління патрульної поліції, забезпечивши можливість особі, яка підозрюється у вчиненні адміністративного проступку, скористатись правом заявляти клопотання та користуватись правовою допомогою.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» зроблено лише позначку «VM 7779» ,інших будь-яких доказів не зазначено.
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Всупереч даним вимогам, жодного доказу в обґрунтування законності винесеної постанови та накладення штрафу не було в наявності та не долучено до матеріалів справи.
Доказів того, що порушник під час винесення постанови визнавав порушення ним Правил дорожнього руху, в справі також немає. А з наданого відповідачем до суду диску з відеозаписом вбачається лише розмова інспектора та водія,які сперечаються між собою щодо законності зупинки транспортного засобу, при цьому сам факт керування водієм транспортним засобом з не зареєстрованим газобалонним обладнанням не зафіксовано.
Інформація щодо свідків події, які могли ствердити або спростувати доводи по справі, відсутня.
Згідно зіст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому на підставі викладеного позов підлягає задоволенню, постанова серії ЕАК № 1891785 від 22.12.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - скасуванню, а провадження в справі - закриттю.
Керуючись ст. ст. 255, 258, 268, 279, 283, 285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, ст. 9, 10, 72, 77, 243-246, 286 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області та інспектора роти №4 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шибка Кирила Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії ЕАК № 1891785 від 22 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 170,00 гривень,- скасувати.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП, - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області,місцезнаходження : м.Дніпро,вул.Троїцька,2а;
Інспектор роти №4 батальйону 2 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Шибко Кирило Віталійович,місцезнаходження : м.Дніпро,вул.Троїцька,2а.
Повний текст рішення складено 04 лютого 2020 року.
Суддя Ю.В.Щербак