Номер справи 237/6318/19
Номер провадження 2/237/448/20
(заочне)
29.01.20 м. Курахове
Мар'їнський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Кучко Я.Ю.,
при секретарі Махно Ю.В.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_2 звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області з позовною заявою про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що з 13 червня 1990 року вона зареєстрована та мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою, крім позивача, зареєстрований також син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак з 2014 року не мешкає за вказаною адресою. На момент реєстрації син був громадянином України. Син виїхав на постійне місце мешкання до РФ, де отримав громадянство РФ та паспорт громадянина Росії. В теперішній час син одружився, має сім'ю і постійно мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач інколи спілкується з сином засобами мобільного зв'язку та на прохання позивача знятись з реєстраційного обліку відповідач відповів відмовою, зазначивши, що не буде цим займатись особисто, однак надав відповідну довіреність на зняття з реєстраційного обліку. При зверненні позивача до служби реєстрації Курахівської міської ради позивачу було усно відмовлено у знятті сина з реєстраційного обліку. Позбавлення сина права користування житловим приміщенням необхідне позивачу для оформлення приватизації та оформлення субсидії. Небажання сина знятись з реєстрації перешкоджає позивачу реалізувати свої права та порушує їх.
У судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав, що наведені в позовній заяві.
Станом на 29 січня 2020 року відзив на позов від відповідача ОСОБА_3 до Мар'їнського районного суду Донецької області не надійшов, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, заперечень на позов не подав.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з копії довіреності, виданої двадцять дев'ятого жовтня 2019 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Курахове Мар'їнського району Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , уповноважив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с. Липяш Кашарського району Ростовської області, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 бути його представником у всіх організаціях з приводу зняття ОСОБА_3 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно акту КП «Міська служба єдиного замовника» Курахівської міської ради ОСОБА_3 , 02 травня 1990 року дійсно зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але з 2014 року не мешкає.
Відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому згідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
За статтею 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до вимог ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому згідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпорядження своїм майном.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 386 Цивільного кодексу України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Відповідно до ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК України особа у судовому порядку втрачає право користування жилим приміщенням, якщо вона відсутня понад строки встановлені ЖК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Факт непроживання відповідача по справі за вказаною адресою понад шість місяців підтверджується документами, доданими до позовної заяви.
Таким чином, позовні вимоги є законними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 768,40 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.3,5,12,13,18,258,260,265,268,273 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила права користування житловим приміщенням - задовольнити у повному обсязі.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням: квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Мар'їнський районний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Я.Ю. Кучко