Справа № 234/17909/19
Провадження № 2/234/581/20
04 лютого 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області в складі
головуючого судді Чернобай А.О.,
секретар судового засідання Ястребов А.О.,
справа № 234/17909/19
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
21 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтував тим, що 30 червня 1998 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину, сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачкою позивач не проживає з 2016 року. Позивач вважає, що шлюб розпався остаточно й родину зберегти неможливо, на примирення позивач не згоден. Просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву до суду з проханням справу слухати у його відсутність та просив позов задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала у повному обсязі.
Згідно приписів ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд,
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, що об'єктивно підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб, сторони одружилися 30 червня 1998 року та зареєстрували свій шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 391(а.с.7).
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину, сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 8).
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно до положень статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають спільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ст. 105 ч. 3 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.
Відповідно до ст. 110 ч. 1 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умов, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в порядку вимог статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, приймаючи до уваги існуючи взаємини між подружжям, причини розлучення, небажання позивача продовжувати шлюбні відносини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки почуттів взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки у родині немає, тобто морально-правові основи шлюбу відсутні, заходи щодо примирення подружжя та збереження родини неможливі. Крім того, подальше збереження сімейних відносин при сформованих взаєминах між сторонами неможливо, позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, перспектива відновлення родини втрачена, збереження їх сім'ї є неможливе та суперечить їх інтересам. Заява відповідає дійсній волі подружжя, тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 198, 200, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 104, 105 ч.3, 110 ч.1, 112, 114 Сімейного кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,зареєстрований 30 червня 1998 року у Відділі держаної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 391.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд.
Суддя
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й надруковане в єдиному екземплярі.
Суддя