221/133/20
3/221/263/2020
05 лютого 2020 року м. Волноваха
Суддя Волноваського районного суду Донецької області Безрук Т.В., за участю секретаря судового засідання Чемезової Г.О., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , який не працює, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
До суду надійшов матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно якого він 01.01.2020 року о 02.00 годині в м. Волновасі по вулиці Піонерській, буд. 2 керував власним транспортним засобом PEOGEOT 301, номерний знак НОМЕР_3 , з наявними ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці ока не реагують світло, виражене тремтіння рук, неприродня блідність обличчя). Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відмовився у присутності двох свідків, чим порушив пункт 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину не визнав. Просив закрити провадження у справі та зазначив, що ознак сп'яніння не мав, медичне обстеження він хотів пройти, але через свято Нового року йому було відмовлено, понятих при оформленні матеріалу, складанні протоколу не було, що все разом свідчить про грубе порушення процедури оформлення притягнення особи до відповідальності.
Вислухавши пояснення, допитавши свідка ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, вважаю необхідним провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до ст.280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.
Так, згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, … а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, та кореспондується в даному конкретному випадку з вимогами п.2.5 ПДР України (в редакції постанови КМУ № 161 від 22.03.2017), згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п.2.5 ПДР, є визначена у ст.266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 № 1395, зареєстрована в МЮ 10.11.2015 № 1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрована в МЮ 11.11.2015 за № 1413/27858) і п.п.3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння і безпосередньо порядок проведення такого огляду.
Згідно встановленої вказаним законодавством України процедури, огляд водія на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у присутності 2-х свідків.
У матеріалах справи свідки відсутні, що беззаперечно є порушенням встановленої вказаним законодавством України процедури, огляду водія на стан сп'яніння, та складання атку відмови від обстеження.
При цьому, слід зазначити, що згідно Розділу 9 Інструкції, огляд водія на стан сп'яніння проводиться виключно у разі, якщо у поліцейського є достатні, об'єктивні та обґрунтовані підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у відповідності з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, а сама вимога поліцейських у будь-якому разі має бути законною і вмотивованою, тобто мати певні підстави неспростовного характеру, які б вказували на перебування особи в певному стані сп'яніння поза розумним сумнівом, а не бути надуманою, вигаданою чи перебільшеною.
З огляду на викладене, процедурі огляду на стан сп'яніння має передувати конкретна підстава, що дає право поліцейському як представнику органу державної влади вимагати від водія вчинення певних дій, передбачених законодавством України про адміністративні правопорушення, в даному випадку п.2.5 ПДР.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №022177 від 01.01.2020р. ОСОБА_1 мав таку ознаку сп'яніння як «зіниці ока не реагують світло, виражене тремтіння рук, неприродня блідність обличчя».
Однак до матеріалів справи не додано жодного підтвердження наявності таких ознак у водія, яким чином поліцейські встановили та зафіксували такі ознаки.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що їхав з ОСОБА_1 у якості пасажира. При зупинці автівки працівники поліції попросили документи у водія, на що той запитав причину зупинки. Тоді між ОСОБА_1 та працівниками поліції виникла суперечка і останні сказали, що на їх думку ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння. Після ОСОБА_1 відмовився проходити обстеження на місці та поїхав у лікарню, але через свято лікарі не захотіли його приймати, тоді працівники поліції склали протокол та відпустили їх.
Так, у якості єдиного доказу вчинення порушення особою, що склала протокол доданий висновок щодо результатів медичного огляду, який не містить підпису обстежуваної особи, акту про відмову від підпису в присутності двох свідків, та на ньому відсутній вихідний номер установи.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, а тому суд не може виконувати одночасно функцію дізнання, обвинувачення і правосуддя.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зокрема, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Беручи до уваги вищенаведені обставини, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджений належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення
Керуючись, статтями 130, 221, 247, 280, 284, суд
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Т.В. Безрук