Україна
16 березня 2010 р. справа № 2а-2574/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кірієнка В.О.
при секретарі Ломиног А.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_2
представника відповідача: Будзинського С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Донецької обласної державної адміністрації Управління освіти та науки, третя особа начальник Управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації Соловйова Ю.І. про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Донецької обласної державної адміністрації Управління освіти та науки, третя особа начальник Управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації Соловйова Ю.І. про визнання дій протиправними.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 26 листопада 2009 року він звернувся до Донецької обласної державної адміністрації - Управління освіти і науки з письмовими інформаційними запитами щодо доступу до офіційних документів з ціллю ознайомлення. Даний запит було надано до виконання посадовій особі - начальнику Управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації.
Позивач вважає , що строки про надання відповіді були порушені, бо відповідно до ст. 33 Закону України «Про інформацію» термін вивчення запиту повинен не перевищувати 10 календарних днів та в цей же термін повинно бути повідомлено запитувача щодо задоволення або незадоволення вимоги. Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом. Просив позовні вимоги задовольнити та визнати дії відповідача протиправними.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги аналогічно викладеному в позовній заяві, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача із заявленими позовними вимогами не погодився, надав суду заперечення, у яких зазначив, що позивач у своїх зверненнях керувався Законом України «Про інформацію», але відповідь Донецькою обласною адміністрацією Управлінням освіти і науки надавалася у порядку ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», також пояснив, що відповіді надсилалися позивачу поштою (простою кореспонденцією). Отже представник відповідача вважає, що діяв у встановленому законом порядку, у задоволенні позову просив відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 листопада 2009 року ОСОБА_4 звернувся до Начальника Управління освіти та науки Соловйова Ю.І. із заявами про порушення права на отримання інформації щодо доступу до офіційних документів з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами, а саме:
Вх. № 01/12-Д-458:
- кошторисами витрат по ДЦТТДЮ на 2009р.;
- виконання за кодами економічної класифікації на 01.11.09 року;
- первинних документів на надання послуг і придбання матеріальних цінностей на 12.11.09 року;
- штатного розкладу на 2009-2010 року (наявність вищої освіти у педагогічних працівників, методистів і зав. відділами);
- нарахування і виплата премій в 2009 році всім співробітникам ДЦТТДЮ включаючи директора і головного бухгалтера;
Вх. № 01/12-Д-458/1:
- документи, якими керувався директор Донецького центру технічної творчості
дітей та юнацтва Васильєв М.В. - 16 липня 2009 року при вилученні матеріальних цінностей та майна з лабораторії № 17 «Радіокеровані моделі», № 18 «Малий виставковий зал» і подібне приміщення гуртка «Радіокеровані моделі»;
- документи, якими керувався директор Донецького центру технічної творчості
дітей та юнацтва Васильєв М.В. забезпечив заходи щодо збереження майна на час вимушеного прогулу керівника гуртка «Радіокеровані моделі» ОСОБА_4, вилученого з лабораторії № 17 «Радіокеровані моделі», № 18 «Малий виставковий зал» і подібне приміщення гуртка «Радіокеровані моделі»;
Вх. № 01/12-Д-458/2:
- документи, що дозволяють зберігання особистого автотранспорту директора
Донецького центру технічної творчості дітей та юнацтва Васильєва М.В. і заступника директора Бубличенко В.І. в гаражах ДЦТТДЮ;
Вх. № 01/12-Д-458/3:
- інформацію про наявність на балансі установи комп'ютерної техніки та ліцензійного програмного забезпечення до неї;
Вх. № 01/12-Д-458/4:
- заявку до Управління з питань комунальної власності виконавчого апарату Донецької обласної ради на проведення конкурсу на право оренди не житлового приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Шапавалова, 4;
- документ, який дозволяє співробітникам підприємства ТОВ «ЦРМ» «Пілотаж», ОСОБА_8, ОСОБА_9 і засновнику ОСОБА_10, розміщуватися в навчальних лабораторіях № 17, 18 і проводити господарську діяльність;
Вх .№ 01/12-Д-458/5:
- документи які регламентують відчуження земельної ділянки, а саме кордодрому для запуску кордових моделей, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_11;
- документи, які забороняють перебування ОСОБА_4 в Донецькому центрі технічної творчості дітей та юнацтва;
Дані заяви були надані до виконання посадовій особі - начальнику Управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_5
Подані звернення були розглянуті та 07.12.09р. за № 01/12-Д-458 (відповідно до реєстру відправки кореспонденції та штемпелю поштового відправлення на конверті) позивачу ОСОБА_4 Донецькою обласною державною адміністрацією Управлінням освіти і науки була надана відповідь, що зазначені у заявах документи потребують пояснення з боку директора Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва і узагальнення, а також було пояснено, що після вивчання та узагальнення буде надана ґрунтовна відповідь згідно чинного законодавства.
Отже, після вивчання та узагальнення поданих звернень, позивачу була надана відповідь стосовно поставлених питань , датована 21.12.09р. за № 01/12-Д-458/475 (згідно реєстру відправки кореспонденції надіслана 22.12.09р).
Судом, на підставі наданих у справі доказів, встановлено, що зазначені відповіді надсилалися позивачу простою кореспонденцією, а після звернень позивача до Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління МВС України у Донецькій області та Прокуратури Донецької області, ОСОБА_4, як зазначив відповідач, відповідь була надіслана повторно 20 січня 2010 року листом з повідомленням.
У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на Закон України «Про інформацію» від 13 листопада 1992 року, згідно до якого під інформацією слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі. Закон встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Статтею 18 Закону України «Про інформацію» визначен перелік інформації, а саме, основними видами інформації є: статистична інформація; адміністративна інформація (дані); масова інформація; інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова інформація; інформація про особу; інформація довідково-енциклопедичного характеру; соціологічна інформація.
Отже, ознайомившись із заявами позивача про порушення права на отримання інформації, суд приходить до висновку, що дані заяві не відносяться до видів інформації згідно до Закону України «Про інформацію» і їх слід розглядати в порядку Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» із змінами і доповненнями громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Стаття 3 вищезазначеного закону визначає ,що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Відповідно до ст.15 розгляд заяв (клопотань) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
В своїх вимогах позивач зазначив, що відповідачем були порушені строки надання відповіді, а повідомлення про відстрочку задоволення наданих заяв надано не було.
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначен термін розгляду звернень громадян, отже звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Згідно з матеріалами справи перша відповідь про тимчасову неможливість надання інформації була надіслана ОСОБА_4 07.12.09р. за № 01/12-Д-458 (відповідно до реєстру відправки кореспонденції та штемпелю поштового відправлення на конверті),тобто у дванадцятиденний термін. Після вивчання та узагальнення поданих звернень, позивачу була надана відповідь стосовно поставлених питань , датована 21.12.09р. за № 01/12-Д-458/475 (згідно реєстру відправки кореспонденції надіслана 22.12.09р). Отже загальний термін з дня отримання заяв позивача ОСОБА_4 до дня відправлення відповідей Донецькою обласною державною адміністрацією Управлінням освіти і науки складає 27 днів.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає ніяких порушень у діях Донецької обласної державної адміністрації Управління освіти та науки, та вважає, що заяви позивача ОСОБА_4 були об'єктивно і вчасно розглянуті, а відповіді були надані у встановлений Законом строк.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_4 до Донецької обласної державної адміністрації Управління освіти та науки, третя особа начальник Управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації Соловйова Ю.І. про визнання дій протиправними - відмовити повністю.
Постанова постановлена у нарадчий кімнаті та проголошений її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 17 березня 2010 року у присутності сторін.
Повний текст постанови складений 22 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кірієнко В.О.