Справа № 369/11449/19
Провадження №2/369/2365/20
29.01.2020 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Дубас Т.В.,
при секретарі Мазурик Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву про самовідвід по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
29.01.2020 року головуючим суддею у справі Дубас Т.В. було заявлено собі самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, у зв'язку з тим, що суддя особисто знайома та має службові відносини з однією із сторін по даній цивільній справі, а саме з відповідачем ОСОБА_2 , який займає посаду судового розпорядника Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений самовідвід підлягає до задоволення, оскільки ґрунтується на вимогах ст. 36, 39, 40 ЦПК України, в яких визначено підстави для відводу суддів.
Так, судді Дубас Т.В. особисто відома одна із сторін по даній цивільній справі, а саме відповідач ОСОБА_2 , так як він працює на посаді судового розпорядника у Києво-Святошинському районному суді Київської області.
Відповідно до ст. 37 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді; суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу; до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя; незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб'єктивного та об'єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб'єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.
Аналіз практики рішень ЄСПЛ з цього питання дає можливість прийти до висновку що критерієм порушення суб'єктивної складової даного поняття, можуть бути висловлювання судді по суті правової проблеми, яка порушена у позові, у засобах масової інформації до свого головування у суді при розгляді конкретної справи; не реагування судді на расистські висловлювання; якщо головуючий у справі, у пресі вжив висловлювання, які натякали на негативну оцінку заявника, ще до того, як суд під його головуванням повинен був винести рішення у справі тощо. Конкретизуючи суб'єктивний критерій, Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді. Суб'єктивна упередженість полягає, як правило, в умисних чи необережних діях суддів перед початком чи під час судового розгляду справи
Стосовно об'єктивної неупередженості в рішеннях ЄСПЛ зазначено, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди повинні викликати в учасників цивільного процесу.
Об'єктивними обставинами, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці ЄСПЛ визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад, прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо; суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу як консультант; наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі, участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення тощо.
Зазначені обставини викликають сумнів в об'єктивності, неупередженості і безсторонності судді та є підставою для відводу (самовідводу) судді.
Суд, приходить до висновку, що заява про відвід підлягає до задоволення, оскільки є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності, неупередженості і безсторонності судді та є підставою для відводу (самовідводу) судді.
Таким чином згідно ст. 40 ЦПК України суд вважає необхідним задовольнити заяву про самовідвід, оскільки наявні обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Враховуючи викладено та керуючись ст.ст. 36-40, ст.252 ЦПК України, -
постановив :
Заяву судді Дубас Т.В. про самовідвід у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити.
Передати дану справу для повторного розподілу між суддями Києво-Святошинського районного суду Київської області в порядку, передбаченому ст. 14 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Дубас