"31" липня 2007 р.
Справа № 32/58-07-2087
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О.О.
за участю представників:
Від позивача: Коршук Л.М., Дідик Г.В.
Від відповідача: Усатенко В.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Фермерського господарства «Фомич»
на рішення господарського суду Одеської області
від 14.05.2007 року
у справі № 32/58-07-2087
за позовом: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств
до відповідача: Фермерського господарства «Фомич»
про стягнення 20372,50 грн.
У березні 2007 року Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення (далі Фонд) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фермерського господарства «Фомич» про стягнення на підставі 526, 546, 610, 611, 625 ЦК України 15000 грн. заборгованості по отриманій згідно з договором від 04.06.2002 року фінансовій допомозі на зворотній основі, 4260 грн. втрат від інфляції та 1112 грн. 50 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Заявою від 20.04.2007 року Фонд уточнив свої позовні вимоги і просив господарський суд стягнути з відповідача 15000 грн. заборгованості, 3830 грн. втрат від інфляції та 1100 грн. річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року у справі (суддя - Грабован Л.І.) уточнений позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.
Фермерське господарство «Фомич» у поданій до Одеського апеляційного господарського суду апеляційній скарзі просить зазначене рішення місцевого господарського суду повністю скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права та таке, що не відповідає чинному законодавству і припинити провадження у справі.
Фонд у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти її задоволення вказуючи на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 04.06.2002 року між Фондом та Фермерським господарством «Фомич» було укладено договір №4 про надання фінансової підтримки на зворотній основі у сумі 20000 грн. для придбання паливно-мастильних матеріалів та сільгосптехніки.
Умовами п. п. 1.3, 3.1 даного договору визначено, що господарство зобов'язується повернути отримані кошти в узгоджені строки, а за несвоєчасне повернення фінансової підтримки господарство сплачує Фонду пеню у розмірі 0.5% за кожен день прострочення, а також повертає борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Платіжними дорученнями №10 від 22.04.2003 р., №6 від 19.03.2003 р., №5 від 06.06.2002 р. позивачем на виконання своїх зобов'язань за цим договором надано Фермерському господарству «Дружба» грошові кошти загальною сумою 20000 грн..
За письмовою згодою Фонду від 12.04.2004 р. №22, між Фермерським господарством «Дружба» (первісний боржник) та Фермерським господарством «Фомич» (повний боржник) було укладено договір про переведення богу від 20.04.2004 р., за умовами якого відповідач зобов'язався виконати всі умови договору №4 від 04.06.2002 р. про надання фінансової допомоги у розмірі 15000 грн., укладеного між первісним боржником та Фондом.
У встановлений договором строк відповідач грошові кошти позивачеві не повернув і на момент вирішення даного спору його прострочена заборгованість перед Фондом становить 15000 грн., що ним не заперечується.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наявні у справі розрахунки втрат від інфляції за весь час прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором №4 від 04.06.2002 р. та процентів річних від простроченої суми відповідають умовам даного договору та чинному законодавству і відповідачем не оспорені як в цілому, так і за їх складовими.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними і правильно були задоволені місцевим господарським судом.
Доводи відповідача, що викладені в апеляційні скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків місцевого господарського суду та з урахуванням всіх обставин даної справи, всебічно, повно і об'єктивно встановлених господарським судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
До господарського суду з цим позовом звернувся Український державний фонд підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення, який відповідно до п. 4 Положення останнього є правонаступником колишнього Одеського відділення Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських) господарств.
Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю.
Наявною у справі довіреністю від 15.12.2006 року Український державний фонд підтримки фермерських господарств уповноважив в. о директора Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств Дідик Г.В. представляти інтереси Українського державного фонду підтримки фермерських господарств у судах всіх рівнів (у тому числі в господарських судах) з усіма правами, наданими законом позивачеві.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що в процесі розгляду даної справи фактичні її обставини були встановлені місцевим господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження наданих сторонами в обґрунтування своїх доводів і заперечень доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та є безпідставними, оскільки зводяться до намагання бездоказово переоцінити встановлені судом обставини, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Рішення господарського суду Одеської області від 14.05.2007 року у справі № 32/58-07-2087 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства «Фомич»- без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.