< Список >
Донецький окружний адміністративний суд
01 березня 2010 р. Справа № 2а-23584/09/0570
Час прийняття постанови 16 год. 36 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Папазової Г.П.
суддів Головіної К.І., Стирана В.В.
при секретарі Скутельник Ю.В.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вострікової І.В. за дов. від 18.01.10р.
представника третьої особи Магдєєвої Н.М. за дов. від 22.01.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» про визнання недійсним наказу № 112 від 09.09.2009р. про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державного департаменту з питань банкрутства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» про визнання недійсним наказу № 112 від 09.09.2009р. про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Листом від 09.09.2009р. № 216-50-13/3163 Державний департамент з питань банкрутства направив йому наказ № 112 від 09.09.2009р. про анулювання ліцензії серії АБ № 216946 на право ведення господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Причиною видання даного наказу є порушення, які виявлені Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства при проведенні перевірки та зазначені в актах перевірки № 118 від 28.08.09р. та № 97/1 від 10.07.09р., а саме порушення вимоги статей 29, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому зазначає, що комітет кредиторів у справі про банкрутство ВАТ «Содовий завод» встановив свій порядок продажу майна банкрута (протокол комітету кредиторів від 22.05.2009р., з урахуванням дії Закону про мораторій).
Також, зазначає, що відсутній факт повторного порушення, що передбачає ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», на котру відповідач посилається у наказі. Тому вважає, що даний наказ порушує її права на свободу підприємницької діяльності.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.
Представник третьої особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, посилаючись на те, що наказ був винесений необґрунтовано, оскільки в діях ліквідатора відсутній факт порушення чинного законодавства.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, зазначив, що відповідач при винесені наказу № 112 від 09.09.2009р. про анулювання ліцензії серії АБ № 216946 на право ведення господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) діяв в межах та на підставі діючого законодавства, тому підстав для визнання його недійсним не має.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10 липня 2009р. працівниками Донецького обласного управління з питань банкрутства була проведена планова перевірка додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 згідно з Планом перевірок додержання арбітражним керуючим ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) на 2009р., затвердженим наказом Міністерства економіки України від 20.11.2008 № 708, по справі № 5/174б про банкрутство ВАТ «Содовий завод» м. Слов'янськ. За результатами перевірки був складений акт № 97/1, яким встановлені порушення ст. 29, ч.1, 2, 10 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», наказу Міністерства економіки України від 20.07.2006р. № 247 «Про затвердження форм подання арбітражним керуючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, та Інструкції щодо заповнення цих форм», абз. 11 ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п. 5 Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 13.02.2002 № 22/35.
Так, в ході перевірки встановлено, що арбітражним керуючим ОСОБА_1 на адресу Донецького обласного управління з питань банкрутства 11.06.2009 року надані дані про продаж майна ВАТ «Содовий завод» за травень 2009 року. Згідно з даними, наведеними у таблиці, протягом звітного місяця вартість реалізованих активів у поточному місяці склала 4300 грн., загальна вартість реалізованих активів в процедурі банкрутства 133940 грн., ринкова вартість не визначалась. При цьому ліквідатором не зроблені публікації в пресі про майбутній продаж майна та не укладались договори на реалізацію майна. Крім того, ОСОБА_1 форми звітності по справі про банкрутство ВАТ «Содовий завод» надавались в повному обсязі, але з порушенням строків подання інформації.
17 липня 2009р. Донецьким обласним управлінням з питань банкрутства було винесене Розпорядження № 52 про усунення порушень ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
В зв'язку з тим, що вищевказане Розпорядження не було виконане, Донецьке обласне управління з питань банкрутства склало акт № 118 про невиконання цього Розпорядження. На підставі даного акту Державним департаментом з питань банкрутства був винесений наказ № 112 від 09.09.2009р. про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі - Закон України № 2343-ХІІ) ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
Частинами 1, 2 ст.30 Закону України № 2343-ХІІ встановлено, що після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації.
За приписами частини 10 ст. 30 цього ж Закону продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України.
Стаття 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року № 2864-ІІІ встановлює мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Стаття 2 цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств визначає відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом, зокрема, продажу майна в процесі провадження справи про банкрутство, визначеного статтями 22, 23, 24, 25, 26, 30, частиною одинадцятою статті 42, абзацом другим частини шостої статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і продажу майна підприємства.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на постанову Господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року, якою зупинено дію статей 29, 30 Закону України № 2343-ХІІ та встановлення комітетом кредиторів ВАТ «Содовий завод» свого порядку продажу майна банкрута протоколом від 22.05.2009 року.
Разом з цим, постановою Господарського суду Донецької області від 04.09.2003 року у справі № 5/174 Б у справі про визнання боржника банкрутом за заявою Слов'янської ОДПІ до ВАТ «Содовий завод» зупинено провадження по справі в частині відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності ВАТ «Содовий завод» до внесення відповідних змін в Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо вдосконалення механізму примусової реалізації майна підприємства.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.06.2005 року у вказані справі ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1
Протоколом зборів комітету кредиторів у справі № 5/174Б від 22.05.2009 року, на який посилається позивач, вирішено з метою забезпечення певних виплат встановити порядок реалізації майна, при якому ліквідатору самостійно реалізовувати майно, не пов'язане з основним виробництвом, на підставі договорів купівлі-продажу, укладених між ліквідатором та покупцем. Реалізацію об'єктів нерухомого майна здійснювати за вартістю згідно експертної оцінки. В протоколі представником Слов'янської ОДПІ зауважено про здійснення продажу майнових активів з обов'язковим оголошенням про продаж у пресі.
Крім того, в поясненнях, наданих позивачем на адресу Донецького обласного управління з питань банкрутства 04.09.2009 року, ОСОБА_1 підтверджено факт зазначених управлінням порушень.
Таким чином вищенаведені докази не спростовують, а навпаки підтверджують факти порушень, викладені в актах перевірки. При цьому суд наголошує, що ліквідатором ОСОБА_1 порушений порядок продажу активів, як встановлений законом, так і протоколом зборів комітету кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000 № 1775-ІІІ (далі - Закон України № 1775-ІІІ) анулювання ліцензії - позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності.
Статтею 9 Закону України № 1775-ІІІ визначений перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, зокрема діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Згідно зі ст. 20 Закону України № 1775-ІІІ державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.
Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки.
За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п'яти робочих днів з дня закінчення перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування.
Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.
Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють органи виконавчої влади, на які згідно із законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.
Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.
Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.
Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.
За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.
Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.
Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.
Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.
Частина 3 статті 2 КАС України наголошує, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищенаведеного, суд встановив, що відповідач (суб'єкт владних повноважень) діяв в межах та у спосіб, передбачений законом і довів в судовому засіданні, що оскаржуване позивачем рішення суб'єкта владних повноважень було ним прийнято правомірно.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відсутній факт повторного порушення, як підставу для скасування наказу, виходячи з того, що в оскаржуваному наказі визначені інші підстави для анулювання ліцензії, а саме акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов та неможливість арбітражним керуючим забезпечити виконання ліцензійних вимог.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства про визнання недійсним наказу № 112 від 09.09.2009р. про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В позові суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Державного департаменту з питань банкрутства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство «Содовий завод» про визнання недійсним наказу № 112 від 09.09.2009р. про анулювання ліцензії на право провадження господарської діяльності арбітражних керуючих - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі виготовлена 05 березня 2010 року
Головуючий суддя Папазова Г.П.
Судді Головіна К.І.
Стиран В.В.