Справа № 344/16109/17
Провадження № 2-а/344/43/20
05 лютого 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Татарінової О.А.,
секретаря Кондратів Х.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспенкції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспенкції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Мотивувала позов тим, що головним інспектором будівельного нагляду ДАБІ в Івано- Франківській області Глушаком Дмитром Івановичем щодо неї винесено постанову, в якій зазначено, що ОСОБА_1 здійснила реконструкцію квартири за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушила ч.1 ст.37 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності". Постановою №158/1009/m.6/2017 від 23.11.2017 року визнано забудовника ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000(тридцять чотири тисячі) гривень. Позивач вважає, що зазначена постанова не відповідає вимогам закону і винесена з порушенням законодавства. Ні в постанові, ні в Акті перевірки не описано виявлених порушень, хоча законодавство вимагає детальний опис виявленого порушення. Роботи, які проведені нею, не є роботами, які відносяться до робіт зазначених в ст.96 КУпАП. Це не нове будівництво, не реконструкція, не реставрація і не капітальний ремонт. Після купівлі квартири, було встановлено, що в кухні на місці вікна фактично існує дверний блок. В даному дверному блоці після 1949 року радянською владою було замінено дверне заповнення вікном. Сам дверний блок вимуровано із австрійської цегли і є непорушним до сьогоднішнього дня. Фактична наявність на місці спірного вікна дверного блоку витверджується не тільки візуально, а і свідками та документами. Однак інспекцією не надано належної оцінки даним фактам. Після внесення змін до законодавства України щодо переобладнання та перепланування котлових приміщень, нею було здійснено перепланування належної квартири без втручання в несучі конструкції - а саме: заміна існуючих дверних заповнень. Дверний блок, який був заповнений вікном заповнили дверями, що відповідає п.4 "Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406. Таким чином нею не порушено вимог ч.1 ст.37 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", а отже вона не може нести адміністративну відповідальність. Вважає, що дана постанова винесена неправомірно. Дії відповідача щодо винесення даної постанови, як результат розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке передбачене ч.7 ст.96 КУпАП, не мають правових підстав. Відповідач в порушення ст. 252 КУпАП не досліджував всебічно, повно і об'єктивно всі обставини справи в їх сукупності і не керувався законом. Вказана постанова винесена за результатом розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 року, акту № 749/1009/М.7/2017 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 16.11.2017 року. До постанови (п.7) не додано жодного доказу в розумінні ст. 251 КУпАП, щодо її вини, а також проігноровано доказами наданими нею. На надані нею зауваження, документи та докази (заперечення до акту, письмові пояснення до протоколу, покази свідків, діючі нормативні акти) ніяким чином не відредаговано і не надано їм чи належної правової оцінки чи їх спростовано, що свідчить про відсутність дослідження обставин справи і про суб'єктивний підхід до дослідження обставин справи. Такі дії Відповідача привели до прийняття незаконної Постанови, яка повинна бути скасована. Також позивач зазначила, що в поясненні до Акту нею зазначено (і було пред'явлено інспектору документи), що в жовтні місяці 2017 року управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради вже проводилась позапланова перевірка щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті "Реконструкція квартири АДРЕСА_1 , про що було складено акт № 51/32-26. На підставі акту № 51/32-26 було винесено протокол про адміністративне правопорушення від 05.10.2017 р. та притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за ч.6 ст.96 КУпАП. Таким чином, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 16.11.2017 р. до відповідальності за те саме порушення - реконструкція квартири АДРЕСА_1 за абз,2. ч.6 ст.96 КУпАП є порушенням ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Просила постанову №158/1009/m.6/2017 від 23.11.2017 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі ст.293 КУпАП.
23.01.2018 року представником відповідача надано суду відзив в якому вказала, що із заявленим позовом не погоджується, вважає його необгрунтованим, безпідставним, а відтак таким, що не підлягає до задоволення виходячи з наступного. З приводу твердження про відсутність у його діях події та складу адміністративного правопорушення, слід звернути увагу на наступне. Згідно листа Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини міської ради від 11.08.2017 № 106/31.1-15 та даних Державного реєстру нерухомих пам'яток України, будинок по вул. Низова, 3 в м. Івано - Франківську відноситься до пам'яток архітектури місцевого значення. У відповідності до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до значних наслідків (ССЗ) відносяться такі об'єкти: пам'ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини». У відповідності до п. 8 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення містобудівної діяльності», виконавчі органи міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, які на день набрання чинності цим Законом здійснюють повноваження у сфері державного архітектурно-будівельного контролю, визначені ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», щодо об'єктів І, II, III IV категорій складності, продовжують здійснювати надані їм повноваження щодо об'єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності). Враховуючи наведені обставини, лист Мінрегіонбуду від 31.07.2017 № 7/17-8089 та з урахуванням положень ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідні повноваження щодо об'єктів із значними наслідками (ССЗ) здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тобто Держархбудінспекцією. Як наслідок Управлінням з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради після встановлення обставин, зокрема те, що вказаний об'єкт віднесено до пам'ятки архітектури місцевого значення було закрито провадження та листом від 12.10.2017 № 102/32-13/03в перенаправлено заяви мешканців будинку АДРЕСА_1 від 12.09.2017, а також матеріали перевірки для вжиття заходів контролю в межах компетенції територіальним органом Держархбудінспекції. На підставі направлення від 18.10.2017 № 749/1009/m.7/2017 з виходом на місце встановлено виконання робіт із реконструкції квартири без дозвільних документів, чим порушено ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Постановою по справі про адміністративне правопорушення від 23.11.2017 притягнуто до відповідальності у вигляді накладення штрафу, передбаченого ч. 7 ст. 96 КУпАП. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553). За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. (п.16 Порядку). У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (п.17 Порядку № 553). На виконання даного пункту складено припис, яким зобов'язано усунути виявленні порушення вимог законодавства до 16.01.2017. Договором купівлі-продажу квартири від 14.03.2009 відчужено квартиру право власності на яку підтверджено Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.02.2008 № 18457628, виданим Обласним комунальним підприємством «Івано-Франківське обласне бюро технічної інвентаризації» про що зроблено відповідний запис в реєстрову книгу 53, номер запису 4585.Листом ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» від 23.09.2017 № 613/01-21, направлено копії аркушів інвентаризаційної справи на квартиру АДРЕСА_1 . Згідно вказаних копій прослідковується відсутність дверей з виходом на вул. Низова, а також віконних прорізів, які розміщені в несучих стінах будівлі. Управління вважає беззмістовним посилання «на відновлення історичного вигляду будинку», оскільки позивачем придбано у власність квартиру на підставі Витягу, згідно якого жодних віконних прорізів та дверних пройомів у несучих стінах, які влаштовано на момент проведення позапланової перевірки, не було. Окрім того представник вказав за доцільне зазначити, що квартира АДРЕСА_1 використовується як комерційне приміщення, а тому ряд посилань на Житловий кодекс є недоцільним виходячи із наступного. "Перепланування житлових приміщень для розміщення в них офісів, контор, торгових організацій та для інших цілей непромислового характеру чинним законодавством не передбачено. Житлові будинки і житлові приміщення призначаються відповідно до норм Житлового кодексу (5464-10 ) для постійного проживання громадян. Використання приміщень у житлових будинках для потреб промислового характеру чинним законодавством забороняється. Використання житлових приміщень під магазини Житловий кодекс (5464- 10) не регламентує. Використання приватних житлових будинків і квартир під контори (офіси), можливо при дотриманні Закону України від 16.11.92 р. N 2780-ХІІ "Про основи містобудування" у частині недопущення обмеження інтересів інших громадян, що проживають у будинку. Дозвіл на розміщення в житлових приміщеннях офісів, контор, торгових організацій і для інших цілей непромислового характеру повинен видаватися за рішенням виконавчих органів міських (районних) рад і узгоджуватись з органом містобудування й архітектури, санітарних і протипожежних служб, а також власником будинку (об'єднання власників квартир). Більше того, позивачем на самовільно влаштованих віконних отворах розміщено інформаційну рекламу щодо магазину, що є порушенням ч. 5 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», яка встановлює, що розміщення реклами на пам'ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам'яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Недоцільним також є посилання на ст. 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Звертаємо увагу, що постановою від 10.10.2017 № 49/32-25 закрито провадження із зазначенням у протоколі порушення ч. 6 ст. 96 КУпАП, яка передбачає відповідальність за виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), як наслідок за даною нормою відсутня подія та склад адміністративного правопорушення про що складено відповідну постанову. Управлінням притягнуто до відповідальності, передбаченої ч. 7 ст. 96 КУпАП, зокрема діяння, передбачене частиною шостою цієї статті, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із значними наслідками (ССЗ). В задоволенні позову просила відмовити.
12.12.2018 року позивачем надано відповідь на відзив, в якому зазначила, що в своєму відзиві відповідач стверджує, що будинок АДРЕСА_1 відноситься до пам'яток архітектури місцевого значення. Однак в підтвердження даного факту не надає жодного доказу в розумінні ст.ст. 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо їх належності, допустимості та достовірності. Лист на який посилається відповідач у відзиві № 106/31.1-15 не є доказом даного факту в розумінні вищезазначених статтей. Підтверденням твердження відповідача може слугувати тільки витяг з Державного реєстру, який ним не надано. Згідно Постанови Кабінету Міністрів № 928 від 03.09.2009 року до Державного реєстру нерухомих пам'яток України по м.Івано-Франківськ включено меморіальний сквер по вул.С.Бандери (090001-Н) та пам'ятник проету А.Міцкевичу (090001-Н). Відсутній будинок АДРЕСА_1 і в списку пам'ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженому Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 року № 970 (із змінами по 23.05.2018 року). Згідно даного Списку по м.Івано-Франківськ включено тільки три об'єкти: костел (літ."б"), колегію єзуїтів(літ."в"), вірменський костел (літ."б"). Згідно п.5.2 Наказу Міністерства культури України № 158 від 11.03.2013 р. в редакції від 04.12.2015 р. «Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини» органи виконавчої влади повинні були забезпечити вирішення питань про занесення(незанесення) до Реєстру об'єктів культурної спадщини пам'яток історії та культури місцевого значення. Однак цього органами влади не проведено. Слід звернути увагу, що згідно діючого в тому часі законодавства, а саме Закону Української РСР переліки пам'яток історії та культури затверджувались відповідними виконавчими комітетами - Відповідачем не надано в підтвердження відповідне рішення виконавчого комітету. Крім того, переліки підлягали державному обліку - Відповідачем не надано в підтвердження відповідний витяг. А також вказала, що об'єкти культурної спадщини пам'яток історії та культури місцевого значення, які перебувають в особистій власності громадян підлягали обов'язковому державному обліку - відповідачем не надано в підтвердження відповідний витяг. Також зазначила, що користування пам'яток історії та культури здійснюється на підставі відповідних охоронних зобов'язань - відповідачем не надано в підтвердження відповідного зобов'язання і у неї відсутнє. Отже відповідачем не надано жодних доказів щодо віднесення будинку №3 по вул. Низова Івано-Франківську до категорії пам'ятки культурної спадщини в розумінні ст.ст. 73-75 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо їх належності, допустимості та вірності, а докази які надані суд не бере до уваги. Що стосується технічної частини питання, то слід зазначити, що відповідач в своєму відзиві зазначає, що «прослідковується» (цікаве формулювання факту) відсутність дверей з виходом на вул.Низова, а також віконних прорізів. Однак дане твердження спростовується самими даними ОБТІ, в яких чітко зазначено віконний проріз на місці спірних дверей та довідкою з архіву, де чітко зазначено конструктивне існування дверного прорізу з виходом на вул.Низова. Просила задоволити дану позовну заяву та закрити провадження по справі.
16.09.2019 року Івано-Франківським міським судом позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Восьмого Апеляційного адміністративного суду від 11.11.2019 року, ухвалу Івано-Франківського міського суду від 16.09.2019 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов заперечила, посилаючись на поданий відзив до позовної заяви, в задоволені позову просила відмовити.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо правомірності накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 96 КупАП.
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з пунктом 2 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 7-9 Порядку №553 підставою для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Аналіз вказує на те, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримання акт перевірки, припис, надання письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У пункті 12 Порядку №553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Відповідно до пункту 14 Порядку №553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб'єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо
Згідно копії Акту складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт перевірено об'єкт: реконструкція квартири АДРЕСА_1 , встановлено що замовником будівництва ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з реконструкції квартири без отриманого дозволу їх виконання (а.с.9-17).
Однак, слід зазначити, що акт не містить номеру будинку.
За змістом статей 254 та 256 КУпАП встановлено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
16.11.2017 року стосовно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за абз.2 ч.6 ст.96 КУпАП, що по АДРЕСА_1 виявлено порушення: реконструкція квартири без дозвільних документів, чим порушено ч.1 ст.37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.7,8).
Протокол не містить даних про час вчинення і суть адміністративного правопорушення ( в чому саме полягала реконструкція).
Як вбачається з копії оскаржуваної постанови №158/1009/m.6/2017 про адміністративне правопорушення від 23.11.2017 року на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 96 КУпАП. Позивача визнано винною в тому, що вона здійснила реконструкцію квартири за адресою АДРЕСА_1 , чим порушила ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч.7 ст. 96 КУпАП (а.с.5-6).
У ст. 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, повинно бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також повинно бути з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки.
При цьому, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, закріплену в рішенні від 20.10.2011 р. у справі «Рисовський проти України», в якому Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, для притягнення особи контролюючим органом у сфері містобудівної діяльності за порушення норм містобудівного законодавства наявність в її діях чи бездіяльності складу відповідного правопорушення повинна підтверджуватися сукупністю належних і допустимих доказів.
У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок доказування покладено саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень, але у даному випадку такий обов'язок ним виконаний не був.
Водночас, суд зазначає, що у матеріалах перевірки відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б достаменно підтверджували вчинення позивачем порушення законодавства, за яке її притягнуто до відповідальності, оскільки акт не містить номеру будинку та не описано виявлених порушень, хоча законодавство вимагає детальний опис виявленого порушення.
Так, з фотокопій, доданих відповідачем неможливо встановити, коли саме вони були зроблені.
Приходячи до такого висновку суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 31.07.2008 р. по справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої постанови №158/1009/m.6/2017 від 23.11.2017 року по справі про адміністративне правопорушення, а тому позов обґрунтований і підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність прийняття постанови по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача та застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000,00 грн. Відтак, остання має бути скасована.
На підставі ст.ст.188-42,244-6,287-289 КУпАП та керуючись ст.ст. 8-10, 11, 17, 71, 159,160-163, 244-2, 254 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспенкції в Івано-Франківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №158/1009/m.6/2017 від 23.11.2017 року винесену головним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспенкції в Івано-Франківській області Глушаком Дмитром Івановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 7 ст. 96 КУпАП, і закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя Татарінова О.А.