Єдиний унікальний номер справи: 664/2129/18 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/20/20 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.ч.2,3 ст.185 ч.2 ст. 186 КК України
04 лютого 2020 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні матеріали кримінального провадження №12019230240000506 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 листопада 2019 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Олешки, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє 15.07.2013 року Цюрупинським районним судом Херсонської області, за ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 (по вироку від 31.03.2013), ст.72 КК України на 4 роки 2 місяці позбавлення волі, 31.03.2017 року звільненого у зв'язку із відбуттям покарання.
засуджено:
за ч.2 ст.185 КК України на 6 місяців арешту;
за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Початок строку відбування покарання з 11.11.2019 року.
Міра запобіжного заходу - тримання під вартою.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази.
Цим вироком ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він 12.07.2019 року о 15.30 годин, діючи повторно, переслідуючи прямий корисливий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи у приміщенні магазину «ЄВА-1212», належний ТОВ «РУШ», ЄДРПОУ 32007740, який розташований за адресою Херсонська область, м. Олешки, вул. Софіївська, 40, таємно, шляхом вільного доступу, викрав флакон-тестер чоловічої туалетної води «Martin Lion 19», об'ємом 50 мл, виробник Стамбул, Туреччина, вартістю 499 грн., чим спричинив ТОВ «РУШ» матеріальні збитки на вищевказану суму.
Окрім того, 09.04.2019 року в нічний час, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, таємно від оточуючих, діючи за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, через вікно проникли до приміщення будинку АДРЕСА_2 , звідки таємно від оточуючих, вчинили крадіжку майна, а саме: 1) килима із бавовни червоного кольору з візерунком розміром: довжина 2 м, ширина 1,50 м, вартістю 633 грн. 2) килимового велюрового покривала розміром: довжина 1,80 м, ширина 1,40 м, вартістю 250 грн. Після чого, продовжуючи свій єдиний корисливий умисел, шляхом зриву навісного замка, проникли до гаражного приміщення, розташованого за вищевказаною адресою, звідки здійснили крадіжку майна, а саме: 3) дорожньої валізи на колесах, на якій є логотип «Capione», із висувною металевою ручкою розмір валізи: висота 70 см, ширина 50 см, глибина 30 см, виготовлена із матеріалу поліестер, вартістю 500 грн.; 4) дорожньої валізи на колесах, на якій є логотип «Bossana» із висувною металевою ручкою розмір валізи: висота 80 см, ширина 50 см, глибина 30 см, виготовлена із матеріалу поліестер, вартістю 500 гри.; 5) дорожньої сумки на колесах розміром: висота 60 см, ширина 80 см, глибина 30 см, на якій є логотип «ММ», виготовлена із матеріалу поліестер, вартістю 450 гри.; 6) дорожньої сумки на колесах розміром: висота 50 см, ширина 75 см, глибина 25 см, виготовлена із матеріалу поліестер, вартістю 300 грн.; 7) дорожньої сумки на колесах розміром: висота 50 см, ширина 75 см, глибина 28 см, виготовлена із матеріалу поліестер, вартістю 300 грн., 8) дорожньої сумки на колесах розміром: висота 40 см, ширина 60 см, глибина 14 см, на якій є логотип «QQQ», виготовлена із матеріалу шкірозамінника, вартістю 330 гри.; 9) саморобного сталевого візка який складається із двох коліс діаметр яких складає 17 см, висота візка 90 см, ширина 33 см, вартістю 159 грн.; 10) сталевого візка, який складається із двох коліс, діаметр яких складає 15 см, висота візка 115 см, ширина 43 см, вартістю 166, 67 гри., чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 матеріальні збитки на загальну суму 3588, 67 грн.
Крім того, 10.05.2019 року близько 10.30 години ОСОБА_7 , переслідуючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, через незачинену дерев'яну хвіртку, проник на території двору АДРЕСА_3 , звідки таємно від оточуючих, вчинив крадіжку сталевого корита прямокутної форми розміром 123x78 см, висотою 23 см, товщина металу 2 мм, вартістю 616 грн. 67 коп., металевої вихлопної труби з автомобіля марки «ЗАЗ Славута» моделі «1 103» посередині з бачком, довжиною 126 см, діаметром 4 см, вартістю 116 грн. 67 коп., вихлопного металевого бачку з автомобіля марки «ЗАЗ Славута» моделі «1103» довжиною 50 см, діаметром 13x12 см, який з обох боків має металеві труби довжиною 28 см, та 18 см, вартістю 175 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальні збитки на загальну суму 908 грн. 34 коп..
Він же, 11.05.2019 року близько 12.30 години, переслідуючи прямий умисел, направлений на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, через незачинену дерев'яну хвіртку, проник на територію двору АДРЕСА_3 , звідки таємно від оточуючих, вчинив крадіжку металевого диску з автомобіля марки «ЗАЗ Славута» моделі «1103» діаметром 36 см, висотою 14 см, вартістю 283 грн. 30 коп. металевої вихлопної труби з автомобіля марки «ЗАЗ Славута» моделі «1103» посередині з бачком довжиною 123 см, діаметром 3 см, вартістю 116 грн.67 коп. металевої вихлопної труби з автомобіля марки «ЗАЗ Славута» моделі «1103» довжиною 124 см, діаметром 3 см, вартістю 40 гри. 00 коп. металевих труб, з рівними краями в кількості 20 шт., довжиною кожна 75 см, діаметром 4,5 см, вартістю 888 грн.00коп, металобрухту загальною вагою 70 кг, вартістю 373 грн. 10 коп., вартість яких встановлена згідно висновку експерта Херсонського НДЕКЦ МВС України №1529-МТ від 31.05.2019, чим спричинили потерпілому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріальні збитки на загальну суму 1701 грн. 07 коп..
Крім того, 01.06.2019 близько 13.30 години ОСОБА_7 , проїжджаючи на велосипеді зупинку громадського транспорту, яка розташована неподалік перехрестя вул. Пролетарської та вул. Велика Садова, а саме навпроти будинку №42, що по вул. Пролетарській в м. Олешки Херсонської області, переслідуючи корисливий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, повторно, відкрито по відношенню до потерпілої ОСОБА_10 , яка перебувала на вказаній зупинці, без застосування насильства, шляхом ривку, заволодів сумкою останньої, в якій знаходились грошові кошти в розмірі 2000 грн., чим спричинив потерпілій матеріальні збитки на вищевказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи доведеність своєї вини та правильність кваліфікації дій, посилається на суворість призначеного покарання та помилку суду щодо початку строку відбування покарання, Свої доводи мотивує тим, що відповідно до матеріалів провадження він був затриманий 18.10.2019 року, проте судом першої інстанції вказано про початок строку відбування покарання з 11.11.2019 року, що є порушенням його права на своєчасне звільнення за відбуттям строку покарання. Крім того, зазначає, що йому було роз'яснено порядок проведення судового розгляду в порядку ч.3 ст.349 КПК України і вказано, що в разі повного визнання ним вини та погодження на розгляд провадження в спрощеному порядку, йому буде призначено покарання, яке не буде перевищувати двох третин максимального строку покарання, що передбачено санкцією статті за вчинення більш тяжкого злочину, і вважає, що йому повинно було призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Стверджує, що його було позбавлено права на захист. Зазначає, що при призначенні йому покарання не були враховані пом'якшуючі обставини, а саме наявність на його утриманні дружини, малолітньої дитини та двох родичів пенсійного віку. Просить змінити вирок суду першої інстанції, призначивши йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, та вказати, що початок строку відбування покарання рахувати з 18.10.2019 року.
Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав свої апеляційні вимоги про зміну вироку в частині призначення покарання, думку прокурора про залишення апеляційної скарги обвинуваченого без задоволення, а вироку без зміни, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчинені злочинів, за які він засуджений, за встановлених і викладених у вироку обставин, та правильність кваліфікації їх дій за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, обґрунтовані доказами, які досліджено судом у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.394, ч.1 ст.404 КПК України, апеляційний суд не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорювалися, і докази стосовно яких судом, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, не досліджувалися.
Порушень кримінального процесуального закону під час встановлення фактичних обставин вчинення злочинів, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність обвинуваченого та кваліфікацію його дій, перевіркою матеріалів провадження не виявлено.
Що ж до доводів обвинуваченого про наявність підстав для зміни вироку в частині призначення покарання, то вони є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінального провадження.
Як установлено під час перевірки матеріалів кримінального провадження, в судовому засіданні від 07.11.2019 року було з'ясовано думку учасників судового розгляду про обсяг дослідження доказів у порядку ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснено його порядок, на що обвинуваченим ОСОБА_7 було надано згоду, жодних вказівок про те, що в результаті такого розгляду призначене покарання не буде перевищувати двох третин максимального покарання, яке передбачено санкцією статті за вчинення більш тяжкого злочину, не оголошувалось, що свідчить про голослівність доводів апелянта та відсутність підстав для їх врахування. Вказане не свідчить про порушення його права на захист.
Не приймаються до уваги вказівки ОСОБА_7 про те, що його було затримано та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 18.10.2019 року, а судом першої інстанції неправильно вказано початок строку відбування покарання з 11.11.2019 року. Відповідно до наявної в матеріалах провадження ухвали слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області від 18.10.2019 року, до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019230240001384 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, який ним було вчинено 21.09.2019 року, тобто в іншому кримінальному провадженні та вже після вчинення злочинів, які включено в обсяг обвинувачення у кримінальному провадженні №12019230240000506, за вчинення яких ОСОБА_7 засуджено, а запобіжний захід відносно нього у цьому кримінальному провадженні, пов'язаний із утриманням під вартою, не обирався.
(т.3 а.п.50)
Отже, судом першої інстанції правильно зазначено, що початок строку відбування покарання ОСОБА_7 слід рахувати з 11.11.2019 року - дня взяття його під варту в залі суду у цьому кримінальному провадженні.
Що ж до доводів апелянта про суворість призначеного покарання та необхідність його пом'якшення, то колегія суддів виходить з наступного.
Виходячи з положень ст.65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
При цьому, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 убачається, що ним фактично порушується питання про недотримання судом першої інстанції вищенаведених вимог закону, що безпосередньо пов'язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
На думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначенні покарання дотримався вимог ст.ст. 50, 65 КК України щодо його необхідності, достатності і справедливості. Підстав вважати, що призначене покарання є суворим, як про це стверджує апелянт, немає.
Призначаючи ОСОБА_7 вид та міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, дані про особу винного, що характеризується посередньо, при цьому суд хоча не послався на них у вироку, але фактично врахував, що він є раніше судимою особою, має не зняту та не погашену судимість, обставини, що пом'якшують покарання, - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, обставини, що обтяжують покарання, - вчинення злочину особою в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину відносно особи похилого віку.
З урахуванням цих конкретних обставин та даних про особу винного, який способом для існування обрав стійку злочинну діяльність, суд обґрунтовано зробив висновок про те, що виправлення ОСОБА_7 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив йому за сукупністю злочинів остаточне покарання в межах санкції статті, якою передбачено більш суворе покарання.
Таке покарання за своїм видом та розміром, на думку колегії суддів, є співмірним протиправним діянням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим внаслідок суворості та не підлягає зменшенню з підстав, про які вказано обвинуваченим в апеляційній скарзі.
Ті обставини, на які посилається ОСОБА_7 , як такі, що, на його думку, дають підстави для пом'якшення покарання, зокрема, наявність на його утриманні дружини, малолітнього сина та родичів пенсійного віку,то вони у даному випадку не можуть бути підставами для пом'якшення покарання, оскільки жодним чином не зменшують ступінь тяжкості вчинених злочинів та суспільну небезпечність особи обвинуваченого, який, маючи не зняті та непогашені судимості за вчинення корисливих злочинів, звільнившись з місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив умисні злочини, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів та небажання стати на шлях виправлення.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_7 припинив свою злочинну діяльність лише після її викриття правоохоронними органами.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що наявність у ОСОБА_7 дружини, малолітнього сина та родичів пенсійного віку,на що посилається обвинувачений, не сприяло виправленню ОСОБА_7 та припиненню ним злочинної діяльності, а тому не заслуговують на увагу.
З огляду на викладене вище, підстав для пом'якшення покарання та зміни вироку в частині призначення покарання, як про це ставить питання обвинувачений, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставами для зміни чи скасування вироку, колегією суддів не встановлено.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 належить залишити без задоволення, а вирок без зміни.
Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 11 листопада 2019 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення і може бути оскаржена учасниками судового провадження в касаційному порядку протягом 3 місяців з дня оголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий: (підпис) ОСОБА_2
Судді: (підпис) ОСОБА_3
(підпис) ОСОБА_4