Україна
22 березня 2010 р. справа № 2а-2768/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Головіної К.І.
при секретарі Потапенко О.М.
за участю представника позивача Гаврилюк І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемними правочинами, -
Державна податкова інспекція у м. Маріуполі Донецької області звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемними правочинами, у розмірі 32280 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що обвинувальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Українська ділінгова компанія», яке було створене з метою прикриття своєї незаконної діяльності, спрямованої на здійснення фінансово - господарських операцій з метою переказу грошових коштів з безготівкової форми в готівку, виведення їх до тіньового неконтрольованого державного обігу та незаконного отримання прибутку без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, виконував свій підпис в грошових чеках, де засвідчував його круглою печаткою підприємства для надання цим чекам виду законного документу, а потім надавав їх до каси відділення № 1 в м. Маріуполі філіалу ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси та кредит», де за підробленими чеками з рахунку ТОВ «Українська ділінгова компанія» № 26009314969980 в готівковій формі одержував суму грошових коштів, раніше перерахованих на цей рахунок підприємствами - контрагентами в безготівковій формі.
Позивач зазначає, що дії директора ТОВ «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_1 щодо віднесення отриманих у касі № 1 в м. Маріуполі філіалу ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» коштів по чекам № ЛА 1236302 від 10.11.2005 року на суму 1000 грн., № ЛА 1236303 від 29.11.2005 року на суму 26380 грн., № ЛА 1236304 від 29.11.2005 року на суму 4900 грн. до витрат на здійснення закупівлі товару та повернення фінансової допомоги, спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, оскільки такі витрати ТОВ «Українська ділінгова компанія» не здійснювались.
Таким чином, ОСОБА_1 здійснював односторонній правочин, спрямований на отримання грошових коштів з фіктивною метою здійснення закупівлі товару та повернення фінансової допомоги, тобто правочин, який порушує публічний порядок і моральні засади суспільства та відповідно до ст. 215 ЦК України є нікчемним.
У позові просили стягнути з ТОВ «Українська ділінгова компанія» в доход держави грошові кошти, отримані за нікчемними правочинами, згідно грошових чеків № ЛА 1236302 від 10.11.2005 року на суму 1000 грн., № ЛА 1236303 від 29.11.2005 року на суму 26380 грн., № ЛА 1236304 від 29.11.2005 року на суму 4900 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. За таких обставин суд розглядає справу відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України без участі представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державна податкова інспекція у м. Маріуполі Донецької області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції можуть подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради 23.12.2004 року, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Маріуполі Донецької області.
Обвинувальним вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 15.02.2008 року, який набрав законної сили, директора ТОВ «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_1 притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.
Згідно вказаного вироку ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Українська ділінгова компанія», яке було створене для прикриття своєї незаконної діяльності, спрямованої на здійснення фінансово - господарських операцій з метою переказу грошових коштів з безготівкової форми в готівку, виведення їх до тіньового неконтрольованого державного обігу та незаконного отримання прибутку без наміру здійснювати підприємницьку діяльність, заповнював грошові чеки ТОВ «Українська ділінгова компанія» на отримання готівкових грошових коштів з рахунку ТОВ «Українська ділінгова компанія», вносячи в них завідомо неправдиві відомості про мету витрат, на які знімалася готівка, а саме - на закупівлю товарів та повернення фінансової допомоги.
Так, з метою легалізації грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, приховування та маскування незаконного походження таких грошових коштів ОСОБА_1 умисно вніс неправдиві відомості в рядку «мета витрат» про мету витрат, на які знімались у касі банку готівкові грошові кошти, в такі грошові чеки ТОВ «Українська ділінгова компанія» -
№ ЛА 1236302 від 10.11.2005 року на суму 1000 грн., мета - повернення фінансової допомоги;
№ ЛА 1236303 від 29.11.2005 року на суму 26380 грн., мета - закупівля товару;
№ ЛА 1236304 від 29.11.2005 року на суму 4900 грн., мета - закупівля товару.
В подальшому за цими підробленими чеками з рахунку ТОВ «Українська ділінгова компанія» № 26009314969980 в готівковій формі одержував суму грошових коштів, раніше перерахованих на цей рахунок підприємствами - контрагентами в безготівковій формі, в той час, як фактично вказані у чеках витрати ОСОБА_1 та членами злочинного угрупування не здійснювались.
Таким чином, ОСОБА_1 з метою здійснення фіктивної закупівлі товару вчинив односторонній правочин, спрямований на отримання грошових коштів у касі № 1 в м. Маріуполі філії ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси та кредит».
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 3 ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Частиною 2 статті 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Суд вважає, що вироком встановлений факт переведення у готівку грошових коштів шляхом внесення директором ТОВ «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_1 завідомо неправдивих відомостей у графу «мета витрат» офіційних документів - грошових чеків ТОВ «Українська ділінгова компанія» № ЛА 1236302 від 10.11.2005 року на суму 1000 грн., № ЛА 1236303 від 29.11.2005 року на суму 26380 грн., № ЛА 1236304 від 29.11.2005 року на суму 4900 грн. для зняття готівкових грошових коштів по поточному рахунку ТОВ «Українська ділінгова компанія» № 26009314969980 у філії ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси та кредит», тоді як фактично витрати по вказаних чеках не здійснювались.
Таким чином, вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 15.02.2008 року по обвинуваченню директора ТОВ «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України є доказом спрямованості умислу та наявності мети цього суб'єкта господарювання, що суперечать інтересам держави та суспільства при здійсненні господарських зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно із ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Положення статей 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215, частиною 2 статті 228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Таким чином, оскільки дії директора товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» ОСОБА_1 по віднесенню на витрати грошових коштів, які були отримані у касі № 1 в м. Маріуполі філії ДРУ ТОВ «Банк «Фінанси та кредит» по чекам за № ЛА 1236302 від 10.11.2005 року на суму 1000 грн., № ЛА 1236303 від 29.11.2005 року на суму 26380 грн., № ЛА 1236304 від 29.11.2005 року на суму 4900 грн., у загальній сумі 32280 грн. спрямовані на приховування та маскування незаконного походження коштів, що є діяльністю, яка порушує публічний порядок та моральні засади суспільства, кошти, одержані за нікчемними правочинами за вищевказаними грошовими чеками, підлягають стягненню на користь Державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 2-15, 69-71, 94, 160-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Маріуполі Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» про стягнення грошових коштів, отриманих за нікчемними правочинами задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська ділінгова компанія» в доход держави грошові кошти, отримані за нікчемними правочинами за грошовими чеками № ЛА 1236302 від 10.11.2005 року на суму 1000 грн., № ЛА 1236303 від 29.11.2005 року на суму 26380 грн., № ЛА 1236304 від 29.11.2005 року на суму 4900 грн. у загальній сумі 32280 грн.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 22 березня 2010 року.
Повний текст постанови виготовлений 24 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Головіна К.І.