Україна
18 березня 2010 р. справа № 2а-2991/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Головіної К.І.
при секретарі Потапенко О.М.
за участю представників позивача Чеверди Г.О.,
Дзими О.Г.
за участю представника відповідача Фролової Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської Дивізії, 17, адміністративну справу за позовом державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення № 105660016453937 від 19.11.2009 року та зобов'язання внести зміни до облікової картки платника,
Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення № 105660016453937 від 19.11.2009 року та зобов'язання внести зміни до облікової картки платника, мотивуючи свої вимоги тим, що Державною податковою інспекцію в Куйбишевському районі м. Донецька було прийнято податкове повідомлення № 105660016453937 від 19.11.2009 року на підставі абзацу 2 п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» про нарахування пені у загальному розмірі 15 332,15 грн.
З зазначеним повідомленням позивач не згодний і вважає його не обґрунтованим з наступних підстав.
Державним підприємством «Донецьквантажтранс» 19.11.2009 року проводилась оплата податку на прибуток підприємства, що підтверджується платіжним дорученням № 5493 від 19.11.2009 року. На даному платіжному дорученні зазначалось цільове призначення платежу та період, за який проводиться сплата. В той же час, податковим органом було проігноровано зазначене призначення платежу, а отримані суми зараховувалися як погашення заборгованості за минулі періоди.
У відповідності до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в наданій ним податковій декларації. При цьому джерелом самостійної сплати податкових зобов'язань чи погашення податкового боргу платника податків є власні кошти, у тому числі, отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна та немайнових цінностей (п.п. 7.1.1. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), якими позивач має право вільно розпоряджатися, в тому числі і визначаючи цільове призначення грошових коштів.
При розрахунку суми пені, а саме при визначенні строків затримки сплати узгоджених сум з податку на прибуток підприємства Державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька не враховувалось призначення платежу, яке було вказано позивачем в платіжному дорученні при сплаті узгоджених сум та податкового боргу з податку на прибуток підприємства, чим відповідач порушив право позивача самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів. У зв'язку з цим, податковим органом була неправомірно нарахована пеня у сумі 15 332,15 грн.
Тому просить визнати недійсним податкове повідомлення № 105660016453937 від 19.11.2009 року та зобов'язати відповідача внести зміни до облікової картки платника.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача вимоги позивача не визнала та пояснила, що відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Також, відповідно до пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної порції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлений певний порядок погашення податкового боргу, а саме податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач - державне підприємство «Донецьквантажтранс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 21).
Відповідач - Державна податкова інспекція в Куйбишевському районі м. Донецька є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем самостійно була нарахована сума податку на прибуток підприємства за 3-й квартал 2009 ріку у розмірі 126 466 грн. (а.с.8-10).
Позивачем була частково сплачена вказана сума з податку на прибуток підприємства у розмірі 16 406 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5493 від 19.11.2009 року /а.с. 7/.
19.11.2009 року державною податковою інспекцією в Куйбишевському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення № 105660016453937, яким згідно пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснено перерозподіл сплаченої суми з податку на прибуток та нарахована пеня у розмірі 15332,15 грн. /а.с. 6/.
Правовою підставою прийняття спірного повідомлення відповідачем зазначені норми абзацу 2 пп. 16.3.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якої в разі, якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної порції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.
Сторонами не оспорюється сума і дата сплати податкового зобов'язання, а також факт зарахування податковим органом платежу не за призначенням, зазначеного в платіжному дорученні.
Вимогою позивача є визнання недійсними податкового повідомлення № 105660016453937 від 19.11.2009 року та зобов'язання відповідача внести зміни до облікової картки платника.
Суд вважає, що вказане податкове повідомлення прийнято необґрунтовано та безпідставно, виходячи з наступного.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що зазначений закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює, в тому числі, порядок визначення податкового зобов'язання, базовий податковий період, строки сплати податків, відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок узгодження сум податкового зобов'язання, визначений статтею 5 зазначеного Закону, де під самостійним узгодженням податкового зобов'язання розуміється подання платником податку до податкового органу податкової декларації з визначенням в ній податкового зобов'язання. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).
Відповідно до ч. 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації (розрахунку), протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (розрахунку).
Відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пеня застосовується у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання після закінчення встановлених строків, визначених цим законом.
Як вбачається з розрахункового документу - платіжного доручення № 5493 від 19.11.2009 року по сплаті податку на прибуток підприємства, в графі «призначення платежу» позивачем зазначено призначення платежу, а саме - податок на прибуток підприємства за 3-й квартал 2009 року /а.с.7/.
Таким чином, 19.11.2009 року позивачем самостійно проводилася часткова оплата податку на прибуток підприємства за 3-й квартал 2009 року вказаним платіжним дорученням, однак відповідачем на підставі п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснено перерозподіл сплаченої суми з податку на прибуток та нарахована пеня у розмірі - 15332,15 грн.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на вказану норму Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відповідно до неї податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.
Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.
Враховуючи відсутність у відповідача повноважень перешкоджати праву платника податків самостійно розпоряджатися належними йому коштами при виборі податкових зобов'язань, які погашаються, суд вважає, що зарахування коштів іншим чином, ніж це зазначене позивачем (окрім випадків з розподілом пені) у відповідних платіжних документах, не відповідає приписам законодавства.
Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що представником відповідача не доказано правомірність своїх дій щодо винесення податкового повідомлення № 105660016453937 від 19.11.209 року про нарахування пені до позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Оскільки суд прийшов до висновку про безпідставність податкового повідомлення, суд зобов'язує відповідача внести зміни до облікової картки державного підприємства «Донецьквантажтранс» шляхом виключення суми нарахованої пені у сумі 15 332, 15 грн.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Задовольнити позов державного підприємства «Донецьквантажтранс» до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення № 105660016453937 від 19.11.2009 року та зобов'язання внеси зміни до облікової катки платника.
Визнати недійсним податкове повідомлення Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька № 105660016453937 від 19.11.2009 року, яким нарахована пеня у сумі 15332,15 грн.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Куйбишевському районі м. Донецька внести зміни до облікової картки державного підприємства «Донецьквантажтранс» шляхом виключення суми нарахованої пені у сумі 15 332, 15 коп.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 18 березня 2010 року.
Повний текст постанови складений 23 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Головіна К.І.