Україна
16 березня 2010 р. справа № 2а-3260/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Яровій Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Дудник Н.М. (дов. від 15.03.2010р. №1454/06)
відповідача: Узбека В.В. (дов. від 08.02.2010р. №9-366)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Управління пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області
до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»
про стягнення заборгованості по сплачених пенсіях за списком№2
Управління пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (надалі - позивач, УПФ України в м. Вугледар) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (надалі - відповідач, ДП «ДВЕК») про стягнення заборгованості по сплачених пенсіях за списком №2 у розмірі 106 580,06 грн.
Позов мотивовано встановленням факту несплати Відокремленим підрозділом «Шахта «Південнодонбаська № 3» ДП «ДВЕК» в установленому законодавством України порядку, витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з жовтня 2009р. по грудень 2009 р. у розмірі 106 580,06 грн.
В судовому засіданні від 16.03.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
До судового засідання від 16.03.2010р. відповідач надав заяву, з якої вбачається, що позивач визнає позовні вимоги у повному обсязі
В судовому засіданні від 16.03.2010р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-
УПФ України в м. Вугледар, розраховано суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з жовтня 2009р. по грудень 2009 р. щодо несплати Відокремленим підрозділом «Шахта «Південнодонбаська № 3» ДП «ДВЕК» відшкодування у сумі 106 580,06 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Відокремлений підрозділ «Шахта «Південнодонбаська № 3» ДП «ДВЕК» перебуває на обліку в УПФ України в м. Вугледар, як платник внесків до Пенсійного фонду України.
Вказаний борг розраховано відносно 59 громадян, працюючих на Відокремленому підрозділі «Шахта «Південнодонбаська № 3» ДП «ДВЕК».
Позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки суми місячних витрат на виплату та доставку пенсій.
Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.
До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання позовних вимог.
Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ, визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 цього Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 цього Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 цього Закону).
Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.
При цьому згідно з ч. 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 та абз. 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі - Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1) набрала чинності 27 січня 2004 року.
Вказана Інструкція від 19.12.2003 року № 21-1 визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Пункт 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до п.п. 6.10. п. 6 Інструкції від 19.12.2003 року № 21-1 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.
Обов'язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.
Виходячи з наведеної вище заяви, відповідач визнає наявність у нього перед позивачем заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 106 580,06 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Також, у матеріалах справи наявний Акт звірки між сторонами, згідно якого станом на 01.02.2010р. сума заборгованості за період з жовтня 2009р. по грудень 2009 р. по витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (Список № 2) становить 106 580,06 грн.
Зазначений Акт підписаний уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України, - обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.
Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Заяву Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» про визнання позовних вимог Управління пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області прийняти.
2. Позов Управління пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» (83000, м.Донецьк, вул. Артема, 63; рахунок № 26001301778523 в ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 33161769) суму боргу у розмірі 106 580 (сто шість тисяч п'ятсот вісімдесят) гривень 06 (шість) копійок на користь Управління пенсійного фонду України в м. Вугледар Донецької області (85670, Донецька область, м. Вугледар, вул. 30 років Перемоги, б.16; рахунок № 256023012007 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 24456868).
3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 16 березня 2010 року, повний текст виготовлено 19 березня 2010 року.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Буряк І. В.