Україна
22 березня 2010 р. справа № 2а-26/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Могілевському А.А.
за участю представників сторін:
позивача: Лисак Т.Г. (Дов. №1/2309 від 31.12.2009р.)
відповідача: Бондаря Р.М. (Дов. від 22.03.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Державного підприємства «Добропіллявугілля»
до Управління пенсійного фонду України в м.Добропілля
про визнання дій протиправними та рішення недійсним
Державне підприємство «Добропіллявугілля» (надалі - позивач, ДП «Добропіллявугілля») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Добропілля (надалі - відповідач, УПФ України в м.Добропілля) про визнання недійсним рішення № 276/14 від 11.12.2009р. відповідача про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 013,08 грн. та нарахування пені у розмірі 20 421,99 грн.; визнання дій відповідача щодо перерозподілу грошових коштів у розмірі 191 797,60 грн. неправомірними.
Позов мотивовано порушенням відповідачем законодавства при прийнятті стосовно ДП «Добропіллявугілля» рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 276/14 від 11.12.2009р.
В судовому засіданні від 22.03.2010р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Письмових заперечень на позовну заяву відповідач не надав.
У судовому засіданні від 22.03.2010р. представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову,-
11 грудня 2009 року відповідач прийняв рішення № 276/14 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно якого до ДП «Добропіллявугілля» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 17 013,08 грн. та пені у розмірі 20421,99 грн. за період з 28.07.2009р. по 07.12.2009р., тобто з 28.07.2009р. по 07.12.2009р. це період нарахування пені.
Як вбачається із матеріалів справи, та проти чого не заперечує представник відповідача, зазначене рішення УПФ України в м.Добропілля прийняв внаслідок перерозподілу сум, що, згідно платіжних доручень, були направлені на сплату поточних страхових платежів, в рахунок погашення заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Як вбачається із розрахунків сум не сплачених зобов'язань за період з 28.07.2009р. по -07.12.2009р. - 2 % та - 33,2 % відповідач спрямував перераховані грошові кошти на погашення заборгованості, що виникла 28.07.2009р., 03.08.2009р., 28.08.2009р. по платежу 33,2% та 28.10.2009р., 30.11.2009р. по платежу 2%.
Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV , страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно абзацу 3 ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для зазначених страхувальників складає календарний місяць.
Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій
Відповідно до ч. 3 ст. 106 зазначеного Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
У відповідності до ч. 5 ст. 106 зазначеного Закону, за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, зарахування сплачених страхувальником сум в якості поточних страхових внесків у разі наявності недоїмки, несплачених пені та фінансових санкцій є - неправомірним.
Частиною 8 ст. 106 зазначеного Закону, встановлено, що на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п.2 ч. 9 ст. 106 зазначеного Закону, Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції - штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу
Відповідно до п. 9.10 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 03.08.2009 р. № 19-1), суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків, стягуються в тому самому порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Розділом 10 зазначеної Інструкції встановлений порядок нарахування та погашення пені, при цьому день сплати пені, згідно п.10.3 зазначеного розділу, у разі перерахування сум страхових внесків та/або сум фінансових санкцій у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.
Таким чином, законодавство допускає можливість направлення перерахованих сум страхових внесків на погашення пені.
Пунктом 10.11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» встановлено, що сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції. У разі коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
У відповідності з підпунктами 6, 7, 10 п. 12.2. зазначеної інструкції Органи Пенсійного фонду України мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені чинним законодавством; стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків; здійснювати інші функції, передбачені законодавством.
Згідно пп.5 п.4 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; повного та своєчасного обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства. Відповідно до підпунктів 6, 7 п.5 зазначеного Положення Пенсійний фонд України має право: застосовувати фінансові санкції, передбачені законом; стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Таким чином, суд вважає що дії відповідача щодо направлення сплачених позивачем сум на погашення недоїмки, штрафних санкцій та пені є правомірними та такими, що направлені на забезпечення додержання страхувальником законодавства про пенсійне забезпечення та збирання та акумулювання страхових внесків відповідно до законодавства.
На підставі наведеного, позовні вимоги щодо визнання перерозподілу грошових коштів у розмірі 191 797,60 грн. неправомірними - є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач надав графік погашення заборгованості постраховим внескам до Пенсійного фонду України, нарахованим за червень-серпень 2009р. по ДП «Добропіллявугілля».
Але Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачає відстрочення або розстрочення сплати страхових внесків.
Таким чином, посилання на наявність графіку погашення заборгованості та на протокол засідання Кабінету міністрів України від 23.07.2009р. №48 є безпідставними.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
У відповідності до ч.12 ст.106 зазначеного Закону, нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою ст. 106, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Згідно п. 10.1. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
У відповідності до п. 10.5. зазначеної Інструкції, рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення.
Згідно п. 9.3.2. зазначеної Інструкції (в редакції чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Із наведеного вбачається, що пеня та штраф, які передбачені п.2 ч.9 ст.106 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються окремо за кожний базовий звітний період після погашення у повному обсязі недоїмки за цей період.
Згідно розрахунку сум не сплачених зобов'язань з 28.07.2009р. по -07.12.2009р. - 2 % відповідач визначив датами виникнення боргу 28.10.2009р., 30.11.2009р., тобто відповідач прийняв рішення за різні періоди, в тому числі такими, що не є базовими, чим порушив вимоги п. 9.3.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».
Вказане порушення вбачається, також, із розрахунку сум не сплачених зобов'язань з 28.07.2009р. по -07.12.2009р. - 33,2 %, згідно якого відповідач визначив датами виникнення боргу 28.07.2009р., 03.08.2009р., 28.08.2009р.
Таким чином, у порушення вимог п. 9.3.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», відповідач прийняв одне оскаржуване рішення №276/14 від 11.12.2009р. за різні періоди платежів, в тому числі такими, що не є базовими.
Пунктом 2.4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. № 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730 встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах зобов'язане у процесі своєї діяльності суворо додержуватися вимог чинного законодавства, законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.
Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним рішення № 276/14 від 11.12.2009р.
Частиною 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля задовольнити частково.
Визнати недійсним Рішення № 276/14 від 11 грудня 2009 року Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля про застосування фінансових санкцій у розмірі 17 013 (сімнадцять тисяч тринадцять) гривень 08 (вісім) копійок та нарахування пені у розмірі 20 421 (двадцять тисяч чотириста двадцять одна) гривня 99 (дев'яносто дев'ять) копійок.
У задоволення позовних вимог про визнання дій Управління пенсійного фонду України в м. Добропілля щодо перерозподілу грошових коштів у розмірі 191 797 (сто дев'яносто одна тисяча сімсот дев'яносто сім) гривень 60 (шістдесят) копійок неправомірними - відмовити.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2; код ЄДРПОУ 32186934) 1 (одну) гривню 70 (сімдесят) копійок судового збору.
3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 22 березня 2010 року, повний текст виготовлено 24 березня 2010 року.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Буряк І. В.