Україна
22 березня 2010 р. справа № 2а-725/10/0570
час прийняття постанови: 13.00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.
при секретарі Аврамченко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит»
до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне
про визнання недійсним рішення №161 від 27.02.2009р. про застосування
фінансових санкцій у розмірі 2216,64 грн. та нарахування пені у розмірі
699,12
за участі представників позивача - не з'явився
представника відповідача не з'явився
Державне підприємство «Сніжнеантрацит» звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Сніжне Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень Управління ПФУ у м. Сніжне Донецької області №№161-169 від 27.02.2009р., №№ 437-444 від 23.10.2009р., №№ 488 від 27.11.2009р. «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків».
Ухвалою від 16.03.2010р. було роз'єднано у самостійні провадження заявлені у справі №2а-725/10/0570 позовні вимоги про визнання недійсними та скасування рішень Управління ПФУ у м. Сніжне Донецької області№161, № 162, №163, № 164, № 165, № 166, №167, № 168, № 169 від 27.02.2009р. та № 437, № 438, № 439, №440, №441, №442, №443, №444 від 23.10.2009р., № 488 від 27.11.2009р.
Справі у частині визнання недійсним та скасування рішення Управління ПФУ у м. Сніжне Донецької області №161 від 27.02.2009р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2216,64 грн. та нарахування пені у розмірі 699,12грн. залишено № 2а-725/10/0570.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що рішенням УПФУ в м. Сніжне № 161 від 27.02.2009р. на підставі п. 2 ч. 9 статті 106 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків до ВП «Санаторій-профілакторій «Зоря» Державного підприємства «Сніжнеантрацит» були застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу у сумі 2216,64 грн. та нарахована пеня у сумі 699,12 грн. З посиланням на ст. 319 ЦК України, зазначає про відсутність у відповідача права змінювати самостійно визначені позивачем у платіжних дорученнях періоди, за які здійснюється сплата страхових внесків. Визначені у розрахунку штрафних санкцій страхові внески за липень 2008р. (33,2%) та липень 2009 р. (2%) були ним своєчасно сплачені, що підтверджується наданими копіями платіжних доручень.
Щодо передбачених ч.5 ст. 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повноважень відповідача по зарахуванню сум, що надходять від страхувальника в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення позивач вказує, що вони передбачають спочатку погашення недоїмки в порядку календарної черговості її виникнення, потім штрафних санкцій, а вже потім пені. В порушення такої черговості відповідач при наявності недоїмки зараховував поточні платежі в рахунок погашення штрафних санкцій, внаслідок чого розмір недоїмки збільшувався.
Також, позивач заперечує проти розміру штрафу -20% від своєчасно не сплачених сум страхових внесків, оскільки вважає, що загальний строк прострочення сплати останніх за вказаний період не перевищує 30 календарних днів.
За таких підстав позивач просить визнати недійсним рішення відповідача №161 від 27.02.2009р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2216,64 грн. та нарахування пені у розмірі 699,12грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Надав заяву від 19.03.2010р., якою позовні вимоги підтримує та просить суд розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Адміністративний позов не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № 1091/07 від 19.02.2010р. Надав заяву від 19.03.2010р. про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
Позивач, Державне підприємство «Сніжнеантрацит», є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЕДРПОУ 31906124, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №292270. Державне підприємство «Сніжнеантрацит » має відокремлені підрозділи, одним з яких є ВП Санаторій-профілакторій ш.”Заря”, що не є юридичною особою і є платником страхових внесків.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). З урахуванням цього позивачем у цій справі є Державне підприємство «Сніжнеантрацит», яке є юридичною особою.
27 лютого 2009 року відповідачем було прийняте рішення №161 про застосування до ВП „Санаторій-профілакторій ш. „Заря” штрафу у розмірі 2216,64 грн. та нарахування пені у розмірі 699,12 грн. за період з 20.08.2008р. по 18.11.2008р. Підставою для цього визначений п.2 ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 9 липня 2003 року (надалі - Закон 1058).
При вирішення спору щодо законності даного рішення суд виходить з наступного.
Закон 1058 регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Відповідно до ч.1 ст. 5 цього Закону дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Страхувальниками згідно з ч.1 ст. 14 Закону 1058 є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання,які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством Відповідно до ч.1 ст. 15 вказаного Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи.
Пунктом 6 ч.2 ст. 17 Закону 1058 встановлений обов'язок страхувальників нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. При цьому частиною 14 прикінцевих положень установлено, що гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Частиною 2 ст. 106 Закону 1058 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Частиною 9 тієї самої статті встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу;
Згідно з ч. 13 ст. 106 Закону 1058 про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Такий порядок встановлений пунктом 9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663) (надалі - Інструкція 21-1).
Згідно положень п.п. 9.3.2 п. 9 цієї Інструкції у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум.
Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків: (п.2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки. Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень 2008 року за ставкою 33,2% нараховані страхові внески у сумі 18013,87 грн. З аналогічного розрахунку за липень 2008 року за ставкою 2% нараховані страхові внески у сумі 1176,07 грн. Дані нарахування відображені у картці особового рахунку позивача.
Позивачем на підтвердження своєчасності сплати цих страхових внесків надані копії платіжних доручень, у графі „призначення платежу” яких зазначені відповідні звітні періоди. Відповідачем сплачені за цими платіжними документами суми зараховані в погашення інших зобов'язань, оскільки на той час позивач мав недоїмку, що підтверджується карткою особового рахунку.
При цьому відповідач керувався частиною 5 статті 106 Закону 1058, згідно з якою за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
З даної норми випливає, що за наявності недоїмки (пені та фінансових санкцій) суми сплачених поточних платежів мають зараховуватися як сплата недоїмки (пені та фінансових санкцій). У свою чергу, механізм погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій за рахунок цих сум передбачає таке погашення в порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на неприпустимість зарахування сплачених ним сум в рахунок погашення штрафних санкцій та пені за умови наявності у нього недоїмки.
Таке твердження не відповідає приписам норми, яка міститься у першому реченні частини 5 ст. 106 Закону 1058. Синтаксичне її тлумачення свідчить про те, що словосполучення „календарна черговість їх виникнення” відноситься як до сум недоїмки, так і до сум пені та фінансових санкцій. Тобто черговість їх виникнення визначає черговість їх погашення.
Правила, за яким встановлювалася б інша черговість, як то сплата спочатку недоїмки, потім штрафних санкцій, а потім пені, згадана норма не містить.
Суд звертає увагу на ту обставину, що порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками може бути визначений виключно Законом 1058, що прямо випливає з приписів ч.2 ст. 5 цього Закону.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 5 Закону 1058 дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на відносини що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно даних особового рахунку позивача та заснованого на них розрахунку штрафних санкцій за спірним рішенням, погашення сум недоїмки по внескам за ставкою 33,2 %, які виникли у зв'язку з несплатою за наведеними вище розрахунками, відбулося - 15.10.2008р., 30.10.2008р. та 18.11.2008р., коли позивач сплатив 7700,10 грн. за платіжним дорученням №75, 5000 грн. за платіжним дорученням №451 та 73,12 грн, за платіжним дорученням №54929 відповідно. Аналогічне погашення недоїмки по внескам за ставкою 2 % відбулося 15.10.2008р. та 30.11.2009р., коли позивач сплатив 508,85 грн. Платіжним дорученням №76 від 15.10.2008р. та 325гнр. платіжним дорученням №452 від 20.10.2008р. відповідно.
Вказаних висновків щодо платіжних документів, за якими відбулося погашення недоїмки суд дійшов з урахуванням акту звірення між сторонами (а.с.58); пояснень позивача (а.с.186) та відповідача (а.с.175).
Таким чином, має місце несвоєчасна сплата (перерахування) позивачем як страхувальником страхових внесків на загальну суму 11083,20грн., у зв'язку з чим відповідачем правомірно визначений штраф у розмірі 20 відсотків цієї суми (2216,64 грн.) та, відповідно пеня за період з виникнення недоїмки (20.08.2008р.) по її погашення (18.11.2008р.)
Зважаючи на викладене, керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволені позову Державного підприємства «Сніжнеантрацит» до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне про визнання недійсним рішення №161 від 27.02.2009р. про застосування фінансових санкцій у розмірі 2216,64 грн. та нарахування пені у розмірі 699,12грн. відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але не подання апеляційної скарги у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 22 березня 2010р. Постанова складена у повному обсязі 29 березня 2010р.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Бєломєстнов О. Ю.