Україна
17 березня 2010 р. справа № 2а-3985/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Масло І.В.
при секретарі Грішаєві Є.Є.,
за участю представників позивача Глуховського О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу за позовом Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн., -
Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач є платником податку на додану вартість. Відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн., який складається з: 2717,92 грн. - основний платіж; 185,27 грн. - штрафні санкції; 30,81 грн. - пеня.
Сума основного платежу була визначена самостійно платником податків шляхом подачі декларацій № 9000891671 від 20.08.2009 р., № 9001145037 від 19.09.2009 р., № 9001428378 від 19.10.2009 р., № 9001965847 від 19.11.2009 р., № 9002250867 від 18.12.2009 р. на загальну суму 3191,00 грн. та з урахуванням часткової сплати у розмірі 473,08 грн. становить 2717,92 грн.
Сума штрафних санкцій у розмірі 185,27 грн. визначена контролюючим органом за результатами невиїзних документальних перевірок відповідача - прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000771542/0 від 31.08.2009 на суму 20,72 грн., № 0000911542/0 від 29.10.2009 на суму 79,84 грн., № 0001001542/0/903 від 30.11.2009 на суму 84,71 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення були вручені відповідачу та не оскаржувались.
Відповідно до ст. 16 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нарахована пеня у розмірі 30,81 грн.
У встановлений законом строк заборгованість сплачена не була, у зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача податкові вимоги. Зазначені податкові вимоги оскаржені відповідачем не були.
Таким чином, позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» податкову заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав суду заяву у якій визнав позовні вимоги та не заперечував проти його задоволення. Просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Судом встановлено, що відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» є юридичною особою, зареєстроване 27.11.2001 року, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а. с. 6-7).
З 28.11.2001 товариство з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» перебуває на податковому обліку у Шахтарській ОДПІ як платник податків, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач Шахтарська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
Станом на 25.02.2010 у відповідача існує податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с. 5), довідкою про наявність податкової заборгованості (а.с. 10), декларацією з ПДВ № 9000891671 від 20.08.2009 р., декларацією з ПДВ № 9001145037 від 19.09.2009 р., декларацією з ПДВ № 9001428378 від 19.10.2009 р., декларацією з ПДВ № 9001965847 від 19.11.2009 р., декларацією з ПДВ № 9002250867 від 18.12.2009 р., актом звірки (а.с. 28), податковими повідомленнями - рішеннями № 0000771542/0 від 31.08.2009 на суму 20,72 грн. (а.с. 29), № 0000911542/0 від 29.10.2009 на суму 79,84 грн. (а.с. 33), № 0001001542/0/903 від 30.11.2009 на суму 84,71 грн. (а.с. 37).
Представником відповідача зазначена сума податкового боргу визнається, що підтверджується відповідною заявою.
У відповідності до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Таким чином, оскільки сума заборгованості відповідачем визнається, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (надалі Закон 2181)
податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Щодо податку на додану вартість, то таким законом є Закон України „Про податок на додану вартість”, згідно з п. 1.6 ст. 1 якого податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 18.02.1997 року № 77/97 податок на додану вартість є загальнодержавним податком.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Наявність податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн. підтверджується:
- розрахунком суми позову (а.с. 5);
- довідкою про наявність податкової заборгованості (а.с. 10);
- декларацією з ПДВ № 9000891671 від 20.08.2009 р. (а.с. 18-19);
- декларацією з ПДВ № 9001145037 від 19.09.2009 р. (а.с. 20-21);
- декларацією з ПДВ № 9001428378 від 19.10.2009 р. (а.с. 22-23);
- декларацією з ПДВ № 9001965847 від 19.11.2009 р. (а.с. 24-25);
- декларацією з ПДВ № 9002250867 від 18.12.2009 р. (а.с. 26-27);
- актом звірки (а.с. 28);
- податковим повідомленням - рішенням № 0000771542/0 від 31.08.2009 на суму 20,72 грн. (а.с. 29);
- податковим повідомленням - рішенням № 0000911542/0 від 29.10.2009 на суму 79,84 грн. (а.с. 33);
- податковим повідомленням - рішенням № 0001001542/0/903 від 30.11.2009 на суму 84,71 грн. (а.с. 37).
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону 2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону 2181 податкове зобов'язання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або судовому порядку.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується поясненнями представника позивача, податкові повідомлення-рішення були вручені уповноваженій особі відповідача та не оскаржувались.
Згідно п. п. 5.4.1 п. 5.1. ст. 5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 5 Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Також, відповідно до ст. 16 Закону 2181 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Позивачем були здійснені заходи, передбачені ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме - відповідачеві були направлені дві податкові вимоги (а.с. 15), але такі заходи до сплати податкового боргу не призвели.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатив узгоджену суму податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2934,00 грн. задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-промисловий центр» (код ЄДРПОУ 31762405) на користь Державного бюджету України (код платежу 14010100) податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 2934 (дві тисячі дев'ятсот тридцять чотири) грн. 00 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 17 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Масло І.В.