Україна
22 березня 2010 р. справа № 2а-2762/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретарі < Призвище секретаря >
Кузнецова К.В.,
з участю представників позивача Каратаєвої І.О. та Полухіної О.М., представників відповідача Ганжи Д.П. та Таранова Є.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватної науково-виробничої фірми «Центр» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У лютому 2010 року приватна науково-виробнича фірма «Центр» звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що Горлівською об'єднаної державною податковою інспекцією Донецької області складено акт перевірки від 11 вересня 2009 року №2686-23-3/23184400, на підставі якого прийняті повідомлення-рішення від 02 жовтня 2009 року № 0000762341/0 та № 0000772341/0, якими нараховано податкове зобов'язання на загальну суму 1 249 246,50 грн.
За результатами неодноразового оскаржування винесені повідомлення-рішення: від 04 лютого 2010 року № 0000762341/2, яким за порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» нараховано податкове зобов'язання на загальну суму 29 664 грн., та від 04 лютого 2010 року № 0000772341/2, яким за порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» нараховано податкове зобов'язання на загальну суму 49500 грн.
З вказаними повідомленнями-рішеннями не погоджувалася та просила визнати їх недійними.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позові, просили їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та зазначали, що при проведенні перевірки товариством були надані ті первинні документи, які ним оформлялися, внаслідок чого було зроблено висновок про те, що підприємством віднесено до складу валових витрат витрати на придбання товарів при відсутності відповідних первинних документів, які підтверджують здійснення першої з подій у відповідності до законодавства. На підставі порушень щодо платника податків правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення. Просили в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що приватна науково-виробнича фірма «Центр» є юридичною особою та як платник податків перебуває на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області. Є спеціалізованим підприємством з поставки лому чорних та кольорових металів, має відповідні ліцензії, та повинно здійснювати діяльність відповідно до Закону України «Про металобрухт».
28 травня 2007 року між приватною науково-виробничою фірмою «Центр» як замовником та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс» як виконавцем укладено договір № 28/05-1у на виконання послуг на АЗС.
31 липня 2007 року складено акт приймання-передачі послуг на загальну суму 198 000 грн. в т.ч. ПДВ - 33 000 грн., в якому зазначено про виконання робіт по договору в повному обсязі, а саме: «послуг по обліцовці композитним матеріалом фризів операторської, навіса, мийки, автосервісу, моноколон з виготовленням стели, об'ємного логотипу з неоновим освітленням, об'ємних букв з неоновим освітленням».
01 вересня 2007 року складені акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів форми № ОЗ-2, які не підписано представником підприємства, який виконував послуги по договору.
Податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 31 березня 2009 року, за результатами якої 11 вересня 2009 року складено акт №2686-23-3/23184400, в якому вказувалося на наступні порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на 19776 грн., а саме: 1 півріччя 2007 року - 17157 грн., три квартали -17157 грн., 2007 рік - 17622 грн., 1 квартал 2008 року - 453 грн., 1 півріччя - 895 грн., три квартали - 1325 грн., 2008 рік - 1745 грн., 1 квартал 2009 року - 409 грн., та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту на 33000 грн., у тому числі травень 2007 року - 33000 грн., п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання на 780055 грн., а саме: лютий - 69664 грн., березень - 149975 грн., квітень - 178218 грн. травень - 135961 грн., червень - 246237 грн.
Актом перевірки встановлено, що за договором від 28 травня 2007 року № 28/05-1у, укладеним між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс», та акта приймання-передачі послуг від 31 липня 2007 року, вартість послуг у сумі 68629,37 грн., отриманих від товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс» позивачем включено до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток за півріччя 2007 року (рядок 04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг). Крім визначених у 04.11»). На суму 96370,63 грн. збільшена балансова вартість основних фондів окремих об'єктів основних фондів групи 1 та починаючи з ІV кварталу 2007 року нарахована амортизація у сумі 10477 грн. Сума податку на додану вартість 33000 грн. платником податків включена до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за травень 2007 року.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою показників декларації з податку на прибуток за 2007 рік, відображених у рядку 04.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» встановлено фактичне віднесення до складу валових витрат на поліпшення основних фондів 213046 грн. (сукупна балансова вартість основних засобів на початок 2007 року - 2130457 грн.).
В акті міститься запис про те, що підприємством не надано документів, оформлених відповідно до затверджених форм (типові форми №ОЗ-2 та №КБ-3) які, зокрема, підтверджують факт отримання наданих послуг від товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс», а також підтвердження зв'язку понесених витрат з господарською діяльністю ПНВФ «Центр».
Встановлено, що на порушення п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено обсяг продажу за ставкою 20% на суму 3 900 279 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання у 2007 році на суму 780 055 грн., а саме: лютий - 69664 грн., березень - 149975 грн., квітень - 178218 грн., травень - 135961 грн., червень 246237 грн.
Актом встановлено, що в акті приймання-передачі послуг від 31 липня 2007 року відсутні будь-які розшифровки щодо найменування видів наданих послуг по об'єктах, найменування та вартості матеріалів, використаних виконавцем, найменування об'єктів, на які витрачені матеріали, та аналітичні матеріали. Акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 01 вересня 2007 року форми № ОЗ-2 не підписані представником підприємства, яке виконувало ремонт, - товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс».
За період з 06 лютого 2007 року по 30 червня 2007 року ПНВФ «Центр» реалізувало брухт чорних металів на загальну суму 3 900 279 грн. Зазначені операції відображені в рядку 4 «Операції, які звільнені від оподаткування (ст. ст. 5, 11 Закону України «Про податок на додану вартість». Інші нормативно-правові акти)» Декларацій з податку на додану вартість за лютий-червень 2007 року.
В акті перевірки зазначено, що визначення відповідності вищевказаного переліку відходів і брухту чорних металів Державному стандарту України ДСТУ 4121-2002 до виходу листа Мінпромполітики, тобто до 04 липня 2007 року, то визначення якості, відповідності ДСТУ 41212002, визначення кодів УКТЗЕД та походження товару здійснює Торгово-промислова палата України або її регіональні підрозділи.
Зазначено, що ПНВФ «Центр» до перевірки не надано підтвердження відповідності металобрухту коду УКТЗЕД, включеного до переліку.
На підставі акту прийняті повідомлення-рішення від 02 жовтня 2009 року №0000762341/0 та № 0000772341/0, якими нараховано податкове зобов'язання на загальну суму 1 249 246,50 грн., з них: визначено до сплати податку на додану вартість - 813055 грн., штрафну санкцію - 406527,50 грн., податку па прибуток -19776 грн., штрафну санкцію - 9888 грн.
Рішенням Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 08 жовтня 2009 року в задоволенні скарг позивача на вказані повідомлення-рішення відмовлено, у зв'язку з цим 26 листопада 2009 року прийняті повідомлення-рішення №0000762341/1 та №0000772341/1.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області від 03 грудня 2009 року повідомлення-рішення №0000762341/1 залишено без змін, а повідомлення-рішення від 26 листопада 2009 року № 0000772341/1 в частині нарахування податкового зобов'язання за порушення п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 1170082,50 грн. скасовано (зобов'язання з податку на додану вартість - 780055 грн. та фінансової санкції - 390027,50 грн.) , а в іншій частині - за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в сумі 49 500 грн. залишено без змін.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Донецькій області встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб зроблено запис в №12661170007020026 про припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс». Згідно з базою даних Державної податкової адміністрації у Донецькій області у товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс» у 2007 році відсутні основні засоби та трудові ресурси, відсутні документи оформлені відповідно до затверджених форм, і вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, та не мають реального характеру. У зв'язку з цим в акті зроблено висновок, що угода від 28 травня 2007 року № 28/05-1 має ознаки нікчемності, тобто угода не спричиняє реального настання наслідків всупереч п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, і в порушення ст. ст. 901, 902, 905 вказаного Кодексу послуги за зазначеним договором надані не були. Тобто, описаний вище правочин відповідно до ч. 1 та 5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.
04 лютого 2010 року податковим органом прийняті повідомлення-рішення:
- № 0000762341/2, яким за порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст.5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 29 664 грн., з них: основний платіж - 19 776 грн., штрафні (фінансові) санкції - 9 888 грн.;
- № 0000772341/2, яким за порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 49 500 грн., з них: основний платіж - 33 000 грн., штрафні (фінансові) санкції - 16 500 грн.
Судом також встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс» 19 лютого 2007 року було видано ліцензію на виконання робіт з будівельної діяльності з терміном дії з 20 лютого 2007 року до 20 лютого 2012 року. Вказана юридична особа припинена та виключена з ЄДРПОУ 21 квітня 2008 року.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Податковим органом зроблено правильний висновок про те, що оскільки у товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс» у 2007 році були відсутні основні засоби, трудові ресурси, відсутні документи оформлені відповідно до затверджених форм. Роботи, що виконувалися, потребували трудових ресурсів і не могли бути виконаними однією особою в особі директора товариства, до повноважень якого входили інші функції, зокрема як керівника підприємства.
Тому договір, укладений позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс», мав ознаки нікчемності, оскільки не міг бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5, пп. 8.1.1, пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
Відповідно до 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Відповідно до 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Підпунктом 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону визначено, що амортизації підлягають витрати, зокрема, на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.
Враховуючи те, що в угоді, що укладена між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс», були ознаки нікчемності, підприємство не мало право нараховувати амортизацію за такою угодою.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Акт приймання-передачі послуг від 31 липня 2007 року не містив інформацію про одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; не містив інформацію хто саме брав участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до Наказу Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку» Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) застосовується для оформлення приймання-здачі основних засобів із ремонту, реконструкції та модернізації.
Акт, підписаний працівником цеху (відділу), що уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), який виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписується головним бухгалтером та затверджується керівником підприємства, організації чи особами на те уповноваженими. До технічного паспорта відповідного об'єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об'єкта, пов'язані із капітальним ремонтом, реконструкцією та модернізацією.
Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.
Акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (форма № ОЗ-2) є тим первинним документом, на підставі якого робляться відповідні записи про збільшення первісної вартості об'єкта в результаті його реконструкції або модернізації, інших поліпшень, у інвентарній картці, на якій він обліковується.
В порушення наведених вимог законодавства вказаний акт, який є документом первинного обліку, не підписаний представником підприємства, який виконував послуги по договору, укладеному з товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс».
Посилання представників позивача на те, що вказаний акт є внутрішнім документом є неприйнятним виходячи з наведених вимог законодавства.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2. цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків.
Враховуючи те, що в угоді, що укладена між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «ПК «Орвікс», були ознаки нікчемності, підприємством неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ з вартості послуг, отриманих за нікчемною угодою, що призвело до заниження ПДВ на суму 33000 грн.
Перелік відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 №104. Відповідність найменувань видів металолому по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТЗЕД, затвердженим постановою №104, наведено в додатку до листа Міністерства промислової політики від 04 липня 2007 року №14/7-11145, який складено на виконання доручення Кабінету Міністрів України №23819/1/107.
В акті перевірки зазначено, що визначення відповідності вищевказаного переліку відходів і брухту чорних металів Державному стандарту України ДСТУ 4121-2002 до виходу листа Мінпромполітики, тобто до 04 липня 2007 року, то визначення якості, відповідності ДСТУ 41212002, визначення кодів УКТЗЕД та походження товару здійснює Торгово-промислова палата України або її регіональні підрозділи.
Зазначено, що ПНВФ «Центр» до перевірки не надано підтвердження відповідності металобрухту коду УКТЗЕД, включеного до переліку.
Пунктом 11.44 статті 11 Закону України «Про податок па додану вартість» тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України. Вказаний перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №104 «Про затвердження переліку відходів і брухту чорних металів, операції з поставки яких, у тому числі операцій з імпорту, звільняються від обкладення податком на додану вартість».
Законом України «Про податок на додану вартість» інших обмежень щодо застосування пільги не передбачено. Крім того, перелік фактично містить всі коди товарної номенклатури УКТ ЗЕД, під яким класифікується брухт чорних металів, він є вичерпним.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 04.06.07 №23819/1/0-07 Мінпромполітики України спільно з галузевими фахівцями розроблена таблиця відповідності найменувань видів металобрухту по ДСТУ 4121-2002 кодам товарів по УКТ ЗЕД», яка листом Мінпромполітики України від 04 липня 2007 року №14/7-1-1145 пропонується для використання в роботі.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про металобрухт» суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту встановленим стандартам, нормам і правилам.
Згідно зі ст. 1 вказаного Закону документи у сфері роботи з металобрухтом - документи, що містять дані про походження і власника металобрухту, відповідність його встановленим стандартам, нормам і правилам, вибухову, пожежну, екологічну та радіаційну безпеку;
Статтею 4 зазначеного Закону передбачено, що приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.
Враховуючи вимоги законодавства та обставини справи податкове повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в частині застосованої фінансової санкції правомірно скасовано в бік зменшення.
Податкові повідомлення-рішення від 04 лютого 2010 року № 0000762341/2 та від 04 лютого 2010 року № 0000772341/2, прийняті за результатами розгляду повторної скарги, відповідали вимогам законодавства.
Передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.
Посилання представників позивача на те, що акти приймання-передачі та приймання-здачі як первинні документи відповідали вимогам законодавства, спростовані матеріалами, які досліджені в судовому засіданні.
Посилання представників позивача на п. 5.2 договору на виконання послуг від 28 травня 2007 року № 28/05-1у, відповідно до якого для виконання деяких видів робіт виконавець має право залучати підрядчиків, є неприйнятним, оскільки факт наявності договорів підряду ні податковим органом ні судом встановлено не було.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову приватної науково-виробничої фірми «Центр» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання вказаної заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 23 березня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Логойда Т. В.