Україна
23 березня 2010 р. справа № 2а-3557/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Козаченка А.В.
при секретарі Шалагіновій М.В.
за участю:
представника позивача Чугуненко О.Ю.
представника відповідача Максимчука С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості,
Красноармійський міжрайонний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції з адміністративним позовом до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач 06.06.2005р. зареєстрований Виконкомом Селидівської міської ради та знаходиться на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ як платник податків, зборів та обов'язкових платежів.
Станом на 01.02.2010р. у відповідача існує заборгованість з ПДВ в сумі 11 978 169,14 грн., яка виникла за період з 20.01.2009р. по 01.02.2010р. на підставі поданих податкових декларацій з ПДВ.
Оскільки відповідачем сума заборгованості не була погашена, йому були направлені перша та друга податкові вимоги, прийнято рішення про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів та зареєстровано податкову заставу у державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтями 2, 4, 9 Закону України „Про систему оподаткування”, передбачений обов'язок платників податків сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються Законами України про оподаткування.
На підстав викладеного просив стягнути з відповідача заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 11 978 169, 14 грн.
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі, проти відстрочення виконання можливого рішення суду не заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, просив відстрочити виконання можливого рішення суду на два роки, у зв'язку із важким матеріальним становищем, з відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків,
Відповідно до ст. 128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу за відсутності прокурора та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідач 06.06.2005р. зареєстрований Виконкомом Селидівської міської ради як юридична особа, про що зроблено відповідний запис в державному реєстрі та видане відповідне свідоцтво. Відповідач знаходиться на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ, як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Згідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладений обов'язок представляти інтереси держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, позивач є суб'єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.
На підставі поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість від 20.01.2009р. №20435, від 20.03.2009р. №2794, від 19.11.2009р. №9001959698, від 21.12.2009р. №9002331928, від 20.01.2010р., оригінали яких були надані позивачем в судовому засіданні, платником податку самостійно визначено податкове зобов'язання в сумі 15 537 800,00 грн.
З урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості з ПДВ, недоїмка складає 11 978 169,14 гривень.
Актом звірки між позивачем та відповідачем стверджено узгодження між сторонами у справі наявність заборгованості з ПДВ в сумі 11 978 169,14 гривень.
До теперішнього часу сума заборгованості відповідачем не сплачена.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у поданій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.п.5.3 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-111 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків в строки, встановлені ст. 5 цього Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Пунктом 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-111 від 21.12.2000р. передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
На виконання вимог ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-111 відповідачу були направлені перша та друга податкові вимоги №1/92 від 01.07.2005р та №2/103 від 05.08.2005р., які отримані відповідачем та оскаржені не були (а.с.16-17).
Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активів платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.
Тому, позивачем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було зареєстровано податкову заставу (а.с.19-21).
Крім цього, позивачем було прийнято рішення від 12.09.2005р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.18).
Вжиті позивачем на виконання вимог Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” заходи не сприяли погашенню податкової заборгованості.
У відповідності до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Таким чином, оскільки відповідач не сплатив узгоджену суму податкового боргу в добровільному порядку, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Стосовно клопотання представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду строком на два роки, у зв'язку із важким матеріальним становищем, з відображенням відстрочки суми боргу в особовому рахунку платника податків, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Враховуючи, що обставини, на які посилається ДП «Селидіввугілля» можуть ускладнити виконання прийнятого судом рішення, суд вважає, що клопотання про відстрочення виконання рішення суду підлягає задоволенню.
В задоволенні клопотання щодо відображення в особовому рахунку відстрочення податкового боргу суд вважає необхідним відмовити, оскільки представником відповідача не надано суду доказів про наявність спору з цього приводу.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167 КАС України,
Позов Красноармійського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості, задовільнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (85400, м. Селидове Донецької області, вул. Карла Маркса, 41, ЄДРПОУ 33426253) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 11 978 169,14 гривень на р/р 31113029700070, отримувач: Державний бюджет - УДК у м. Селидове, банк отримувача: УДК в Донецькій області, код за ЄДРПОУ 34686579, МФО 834016.
Відстрочити виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23.03.2010 року строком на два роки.
Постанова в повному обсязі складена 26.03.2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Козаченко А.В.