21001 м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, e-mail: admin-sud@inbox.ru
Справа №2-а-7608/07
20липня 2007 року м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд
в складі головуючого:судді Мельник-Томенко Ж.М.
при секретарі Пивовар І.М.
за участю:
представника позивача Кирилюк В.М.
представника відповідача Скржешевського М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
За позовом:товариства з обмеженою відповідальністю «УкрВодПром»
До:державної податкової інспекції у м. Вінниці
Про визнання незаконними та протиправними дій,-
Заявлено позов про визнання незаконними і протиправними дії представника контрольного податкового поста ДПІ у м. Вінниці на акцизному складі ТОВ «УкрВодПром» стосовно заборони ТОВ «УкрВодПром» здійснювати відвантаження алкогольних напоїв, зобов'язання ДПІ у м. Вінниці надавати дозвіл на відвантаження та на поставку лікеро-горілчаних напоїв підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на оптову торгівлю в межах обсягів власного виробництва ТОВ «УкрВодПром» згідно Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №106710 від 28.12.2006 року реєстраційний №134.
Клопотанням від 19.07.2007 року позивач доповнив свої позовні вимоги і просить звернути судове рішення по даній адміністративній справі до негайного виконання.
Позов мотивовано наступним.
Згідно листа представника контрольного податкового поста відповідача на акцизному складі позивача від 19.06.2007 року №11196/10/15 позивачу заборонено здійснювати відвантаження лікеро-горілчаних напоїв, оскільки ним не отримано ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями.
Позивач вважає дії представника контрольного податкового поста відповідача незаконними і протиправними, оскільки вважає, що позивачем отримано ліцензію на виробництво алкогольних напоїв до 01.01.2007 року, тобто до введення в дію нової редакції ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», яка передбачає необхідність отримання ліцензії на оптову торгівлю, і плата за неї внесена на строк до 28.11.2007 року, а тому дія ліцензії на виробництво алкогольних напоїв поширюється на оптову торгівлю ними в межах власного виробництва на підставі ст.58 Конституції України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю і просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив і просив в позові відмовити повністю мотивуючи це тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 17.11.2006 року №374-V, який введено в дію з 01.01.2007 року, визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлю.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.11 ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» орган державної податкової служби за місцем розташування акцизного складу призначає свого представника (представників) на такому складі.
Відповідно до ч.13 цієї статті Закону представник (представники) органу державної податкової служби здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплатою акцизного збору з нього.
Відповідно до ч.14 цієї статті Закону порядок роботи представників органу державної податкової служби на акцизному складі встановлюється уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань оподаткування.
Таким чином, законом передбачено здійснення представником (представниками) органу державної податкової служби постійного і безпосереднього контролю за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного збору з нього, і не передбачено здійснення такого контролю за дотриманням встановленого порядку відпуску алкогольних напоїв та сплати акцизного збору з них. При цьому слід враховувати, що спирт етиловий відповідно до визначення, наведеного у ст.1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», - це спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями. Тобто, поняттям спирту етилового не охоплюється поняття алкогольних напоїв, які відповідно до названої норми Закону - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 відсотка об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп під кодами 22 04, 22 05, 22 06, 22 08.
Посилання відповідача на те, що відповідно до Порядку роботи представників органу державної податкової служби на акцизних складах підприємств, що виробляють горілку та лікеро-горілчані вироби, затвердженого наказом ДПА України від 14.05.2005 року №178, представники державної податкової служби на акцизному складі здійснюють контроль за зберіганням, відпуском та обігом горілки та лікеро-горілчаних виробів (п.2.2), а також, що при відвантаженні горілки та лікеро-горілчаних виробів заповнюється товарно-транспортна накладна, в якій представник ДПС на акцизному складі робить відмітку про погодження відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» і особистого підпису на запис в журналі реєстрації відвантаження горілки та лікеро-горілчаних виробів (п.2.5), суд не бере до уваги, оскільки дані норми зазначеного Порядку суперечать вимогам ч.ч.11, 13, 14 ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Разом з тим, п.п.2.2, 2.5 зазначеного Порядку органу державної податкової служби, її представникам на акцизному складі надано повноваження, не передбачені законом, а тому в цій частині цей порядок суперечить зазначеній нормі Конституції України.
Відповідно до ч.3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.4 цієї статті Кодексу у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, заборона відвантаження лікеро-горілчаної продукції представником контрольного поста відповідача на акцизному складі позивача, викладена в листі від 19.06.2007 року №11196/10/15, є протиправною, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача надавати дозвіл на відвантаження та на поставку лікеро-горілчаних напоїв підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам без ліцензій на оптову торгівлю в межах обсягів власного виробництва позивача згідно Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв №106710 від 28.12.2006 року реєстраційний №134, позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч.6 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 17.11.2006 року №374-V суб'єкти підприємницької діяльності, які отримали ліцензії на виробництво або імпорт алкогольних напоїв або тютюнових виробів, здійснюють поставку цієї продукції підприємствам оптової і роздрібної торгівлі та іншим українським споживачам за наявності ліцензії на оптову торгівлі.
Дана норма згідно п.1 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати за ліцензії та акцизного збору на виробництво спиртів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 17.11.2006 року №374-V набирає чинності з 01.01.2007 року.
Посилання позивача на ст.58 Конституції України є необґрунтованим, оскільки відповідно до ч.1 цієї статті Конституції, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи - людини і громадянина (рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року).
В даному випадку йдеться про запровадження ліцензії на оптову торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами з 01.01.2007 року згідно з Законом України від 17.11.2006 року, а тому відсутня його зворотня дія в часі. Крім того, в ст.58 Конституції вказується про можливість зворотної дії в часі законів та іншим нормативно-правових актів, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а не коли зменшують чи скасовують розмір ставок державного мита.
А тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Позовні вимоги в частині звернення судового рішення по даній адміністративній справі до негайного виконання не можуть бути задоволені, оскільки ст.256 КАС України встановлено вичерпний перелік підстав негайного виконання постанови суду. Мотиви, за яких позивач просить звернути судове рішення до негайного виконання не є такими підставами в розрізі ч.1 та ч.2 вищевказаної статті. А тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 161 - 163, 167, 255 - 257 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії представника державної податкової інспекції у м. Вінниці на акцизному складу ТОВ «УкрВодПром» стосовно заборони ТОВ «УкрВодПром» здійснювати відвантаження алкогольних напоїв.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у термін, встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Мельник-ТоменкоЖ.М.
Постанова в повному обсязі виготовлена 25 липня 2007 року