Справа № 161/1465/13- ц
Провадження № 6/161/10/20
29 січня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючої - судді Плахтій І.Б.,
з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку заяву ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником,-
13.12.2019 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні відкритому на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2013 року у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
Вимоги заяви мотивує тим, що на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист, який банк пред'явив до виконання до Другого ВДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області. 02.09.2014 державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
12.12.2012 між ним та ОСОБА_2 було укладено Договір про переведення боргу.
А тому, просить замінити боржника за виконавчим листом, виданим на виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.03.2013 у справі №161/1465/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 в користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитним договором в розмірі 76 588,62 грн. її правонаступником ОСОБА_1 .
Заявник та заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися. Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Представник стягувача ПАТ «Державний ощадний банк України» подала відзив на заяву, в якому заперечувала проти задоволення заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява до задоволення не підлягає виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що остаточне рішення у справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості ухвалене 05 березня 2013 року.
На виконання вказаного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області ухваленого, стягувачу ПАТ «Державний ощадний банк України» 03.06.2013 видано виконавчий лист.
Виконавчий документ перебуває на виконанні, 02.09.2014 державним виконавцем Другого ВДВС ЛМУЮ відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з боржника ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та судового збору в сумі 76 971,56 грн.
12.12.2012 між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено Договір про переведення боргу за договором поруки №2997 від 11.04.2007, що укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Державний ощадний банк України» в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2871, що укладений між ОСОБА_1 та банком.
Банк не є учасником Договору про переведення боргу.
Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії цивільного процесу, а примусове виконання рішення суду є його завершальною стадією. Пунктом 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 510 ЦК передбачено, що сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор.
Отже, зобов'язання є правовідношенням між конкретно визначеними особами - сторонами зобов'язання.
Разом з тим закон встановлює обмеження на заміну боржника в зобов'язанні поза волею кредитора.
Згідно з ст.520 ЦК боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Вищевказана норма має на меті убезпечити кредитора від непередбачуваного та неочікуваного ризику невиконання зобов'язання внаслідок заміни особи боржника.
В судовому засіданні судом не встановлено, що дана заміна боржника не суперечить інтересам стягувача. Заявником не подано доказів про те, що ПАТ «Державний ощадний банк України» належним чином повідомлений про заміну боржника у даних правовідносинах, давав згоду на таку заміну, або ж проведена заміна боржника визнана стягувачем і останній не заперечує щодо переведення боргу та стягнення заборгованості за кредитним договором з заявника.
Як встановлено в судовому засіданні, кредитор -- ПАТ «Державний ощадний банк України» заперечує щодо заміни боржника у вищевказаному зобов'язанні, а відтак відсутні підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ст. ст. 260, 442 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 510,520 ЦК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її вручення.
Повний текст ухвали виготовлено 29.01.2020.
Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій